На русском языке читайте здесь — 10 типов людей, которым невозможно помочь.
Уже більше ніж 30 років я служу пастором і у мене є велике бажання допомогти кожній людині. Однак мені з великим зусиллям довелось зрозуміти, що я не можу допомогти кожному, хто приходить до церкви або звертається до мене за порадою. Далі я описую 10 типів людей, які настільки сильно вкорінені в своїх звичках або способі мислення, що я не можу допомогти їм перейти до наступного рівня, поки вони не змінять своє ставлення та поведінку.
1. Ті, хто не бере відповідальність за себе
Перший крок на шляху до самовдосконалення – відмовитись від усіх виправдань своєї залежності від інших та своїх невдач. Той, хто продовжує звинувачувати в своїх невдачах інших, ніколи не зможе досягнути наступного рівня. Лідери можуть жалітися на своїх дружин, рівень доходу їх общини, недостачу працівників і так далі, але я знаю, що в кожному випробуванні закладено насіння успіху, який вимагає творчого підходу у вирішенні проблем.
2. Ті, чиє серце не шукає Бога
Біблія навчає нас тому, що «страх Господній – початок премудрости» (Пр. 9:10). Ті, хто не має достатньої поваги до Бога, щоб шукати Його і вивчати Його Слово, щоб приймати мудрі рішення в житті, порушують Писання (Іс.Нав. 1:8-9), і їм не зможу допомогти ні я, ні якийсь інший лідер або служитель. Той, хто не підкоряється вимогам Бога для успішного життя, вирішив досягати успіху самостійно, без Божих благословінь!
3. Ті, хто тримає дистанцію і не бажає бути підзвітним
В нашій церкві зустрічаються люди, які дозволяють іншим наблизитись тільки на певну відстань до того, як зовсім порвати стосунки. Багато людей переходять із церкви в церкву, тому що бояться надто близьких стосунків з лідером, який почне вимагати з них підзвітності. Деякі пробують відвідувати мегацеркву, де вони зможуть чути Боже Слово у великому натовпі, і де ніхто не буде їх знати близько. Чи це страх, чи це бунт, але ті, хто живуть таким чином, самі зменшують рамки свого життя і не зможуть мати потенційного духовного зросту і розвитку, залишаючись немовлятами.
4. Ті, хто тримається негативного погляду на життя
Є люди, які відмовляються зростати у вірі в Бога або ж мислити позитивно — так, як нам говорить Боже Слово в посланні до Филип'ян 4:8. Це відбувається тому, що деякі люди мають настільки велику схильність чекати від життя гіршого, що вони не відчувають розчарування ні при яких обставинах! Таким дивний методом деякі люди хочуть захистити свої почуття і емоції від болі і розчарувань, до того ж така практика зустрічається нерідко. Ісус часто говорив людям, що вони отримують згідно зі своєю вірою (Мт. 8:13). Приповісті 23:7 навчають нас, що які думки у людини в душі, така вона і є. І я не можу надихнути людину, яка відмовляється думати в спектрі Божих думок про себе саму і про своє життя.
5. Ті, хто відмовляється від бачення свого майбутнього
Я знаю багатьох талановитих і благословенних людей, які живуть своїм життям без будь-якого стратегічного плану або бачення свого майбутнього. Вони просто живуть день за днем і готуються до пенсії. В успішних людей є міцний стержень, який неможливо зламати — це їхнє бачення, яке мотивує їх кожного дня і насичує їхню душу значно більше, ніж бажання заробити гроші. Всередині кожного віруючого живе бачення майбутнього даного Богом Царства. Якщо людина відмовляється приєднатись до цього бачення як до свого провідника і цінити це бачення як барометр успіху, то мої затяжні бесіди навряд чи щось змінять!
6. Ті, що живуть у самообмані
Багато людей живуть в повній ізоляції відносно особистих відносин з Богом і з членами своїх сімей, а також відносно багатьох речей у своєму внутрішньому та зовнішньому житті. Сумно те, що ізоляція є першим кроком до повного самообману, в якому люди придумують собі іншу, вигадану реальність, яка постійно насичує їхні думки і емоції саме тією інформацією, яку вони хочуть чути про себе самих і про свої ключові відносини. Це не дає їм можливості отримати Слово Господа через інших людей або від Духа Святого. Якщо ви намагаєтесь безпосередньо говорити з такими людьми, то вони розчаровуються та ображаються, звинувачуючи вас у тому, що ви їх не розумієте або безпідставно звинувачуєте будь в чому. Таким людям я не можу допомогти, якщо тільки Бог не вступиться Сам і не звільнить їх від диявольської сітки та від омани (2Тим. 2:23-25).
7. Ті, хто не бажає платити ціну за успіх
Є такі люди в церкві, які хочуть всіх благ і привілегій успіху, але не хочуть платити за це ціну.
Коли я був підлітком, мені дуже хотілось навчитись грати на гітарі. Протягом семи років я займався гітарою по 3-8 годин кожного дня і грав у різноманітних музичних групах. Поки мої друзі грали м'ячем на вулиці або розважались з наркотиками, я зачинявся у своїй кімнаті, вивчав різноманітні стилі музики і годинами грав гами (часто навіть при перегляді передач). Завдяки таким жертвам я навчився мистецтву володіння інструментом у самих різних стилях і був дуже в попиті як музикант.
Чим би ми не займались по життю, ми повинні жертвувати своїм часом, вкладати свої таланти, віддаючи себе на довготривалий, інколи виснажливий процес з багатьма труднощами, поки ми не досягнемо високого рівня майстерності. Такі жертви потрібні в кожній сфері, де ми хочемо бути успішними — це і наша сім'я, і відносини з дітьми, управління компанією, лідерство в церкві і т.д.
Тому я дійшов до висновку, що не можу надихнути людину і допомогти їй ввійти в повноту свого покликання, якщо вона не хоче працювати і докладати зусиль для зміни самої себе.
8. Ті, хто досягає особистих цілей, а не цілей Царства
Є люди, у яких на повістці дня існує тільки особиста повістка дня. Вони не хочуть працювати в команді і слідувати загальному контексту роботи в помісній церкві. Вони хочуть, щоб я влив у них своє життя, але вони рідко бажають віддавати отримане назад до церкви і служити Божому Царству. Я зрозумів, що ті, хто бажає використовувати церкву або Бога виключно для просування власних інтересів (навіть якщо вони пов'язані зі служінням), дуже сильно обмежують власне життя. Тому, я залишаю цих людей в спокої, поки вони не виправляться. Кожен із нас покликаний шукати найперше Царства Божого, в якому ми повинні померти для нашого особистого уявлення і відчуття своєї долі і принести в жертву свій час заради блага Тіла Христового. Це, в свою чергу, принесе значно більше плоду в плані нашого покликання, ніж якби ми сконцентрувались тільки на своїх особистих цілях та інтересах!
9. Ті, хто відмовляється виконувати заповіт
Я був змушений розпрощатись із дуже талановитими людьми з беззаперечним покликанням у їхньому житті тільки через те, що вони не вміли залишатись вірними своїм зобов'язанням або тому, що вони руйнували довіру, постійно пліткуючи про людей. Бог говорить, що людина, яка не виконує своє слово (не важливо якою ціною) і зневажає свого ближнього, не може перебувати в Його наметі (Пс.15:3-4). То хто я такий, щоб думати, що такі люди можуть жити в моєму оточенні для свого особистого розвитку?!
10. Ті, хто не має прозорості, смиріння та цілісності
Біблія навчає нас ходити в світлі, тому що Він є світло (1Івана 1:7). Вона також навчає зізнаватись у своїх прогріхах та недостатках один перед одним і молитись один за одного, щоб бути вздоровленими (Як. 5:16). Той, хто не визнає своїх помилок і не відкриває своїх гріхів, просто не зможе бути в сприятливих для особистого зросту відносинах зі своїм наставником. Для мене важливо бути в прозорих і зрозумілих відносинах з тими, кого я навчаю, оскільки людина, яка ховає від мене свої гріхи, не дає мені шансу відкрито говорити в її життя і допомагати їй там, де вона слабка і немічна. Ті, хто бажає прогресу в своєму духовному розвитку, повинні навчитись практикувати духовну дисципліну сповіді своїх гріхів.
Автор — Джозеф Маттера / josephmattera.org
Переклад — Родіон Войтович для ieshua.org
Последнее: 26.07. Спасибо!
