На русском языке читайте здесь — 6 советов для помощи людям, которые борются с сомнениями.
Якщо ви ніколи не чули про те, які муки переживає людина, яка сумнівається, і наскільки її розпач межує з відступництвом, то я хотів би навести вам невеличкий приклад. У 2013 році я отримав електронного листа від Джейн Доу [псевдонім], дівчинки — підлітка, яка знаходилась на останній стадії сумнівів, що характеризується станом депресії, відчаю і майже готовністю все кинути і піти. Ось що вона написала:
«Доброго дня, Боббі, мене звати Джейн Доу. Мені 17 років, я християнка. Я християнка вже багато років. Бог завжди був зі мною і давав мені утіху. Ця утіха завжди була в мені. Але останнім часом я переживаю те, що можна назвати “кризою віри”. Останнім часом у мене в голові виникають сумніви щодо Біблії і того, що в ній написано. Наприклад: як фізично можливо воскреснути з мертвих? Це дійсно Бог чи все це мені нав'язано? Чому Бог не допомагає мені, коли я дійсно в Ньому маю потребу? Хіба в Біблії немає віршів, які говорять про те, що Він допоможе? Іноді сумніви звучать як твердження, які вражають мій розум і віру, такі як: “Ти марнуєш свій час”. Або “Ти віриш у вигадки” і “Це просто якась частина твого мозку змушує тебе вірити в це“.
...Але я не хочу вірити цим сумнівам. Тому що, коли я про них думаю, щось горить в моєму серці і розумі. Моя депресія починає сильно давати про себе знати. Останнім часом у мене було багато нападів тривоги з цього приводу, а також через інші стреси. І немає нічого позитивного в тому, що мене в школі оточують атеїсти... Насправді, у мене не так багато людей, до яких я можу звернутися за допомогою. Тому я звертаюся до Вас. Що мені робити? Адже мені страшно зізнатися, що я загубилася»
Ви відчуваєте її муки, спустошеність, збентеження і розгубленість? Звичайно, я відповів, але, на жаль, так і не отримав відповіді. І багато разів я задавався питанням, як же склалося життя Джейн.
Уважно дослідивши лист Джейн, ми розглянемо кілька практичних способів, як допомогти тим, хто сумнівається, подолати свої сумніви.
По-перше, якщо хтось звертається до вас за допомогою, оцініть мужність, яка була потрібна, щоб попросити про допомогу.
Джейн вчинила правильно. Вона звернулася за допомогою. Як вона сама сказала: «Насправді, у мене не так багато людей, до яких я можу звернутися за допомогою. Тому я звертаюся до Вас». І я рада, що вона це зробила. На жаль, іноді люди не знають, до кого звернутися, коли борються з сумнівами. Ще більш прикро, що деяких християн вчать ніколи не сумніватися.
Ви просто задумайтесь над цим.
Невисловлені сумніви все одно залишаються сумнівами, чи не так? Тому чи не краще висловити сумніви, які хоча б можна обговорити, ніж страждати від невисловлених сумнівів? Важко обговорювати те, що не висловлено. І невисловлені сумніви не зникають тільки тому, що той, хто сумнівається, мовчить. Проте, коли той, хто сумнівається, висловлює нам свої сумніви, ми можемо вважати це великою честю, що він готовий бути досить вразливим, щоб довірити нам свій біль. Я вдячний Джейн за те, що вона звернулася до мене за допомогою. Хоча я не знаю, чи допомогла моя відповідь, але я визнаю, що вона проявила мужність, звернувшись до мене, і я б хотів, щоб вона це знала.
По-друге, визнайте, що християни не застраховані від сумнівів.
Джейн зізналася: «Я вже багато років християнка». Можливо, її розгубленість була пов'язана з вищезгаданою ідеєю про те, що християни не повинні сумніватися. Точно я не знаю. Але я знаю одне: сумніви не дискримінують. Сумніви — це не проблема християн. Це проблема всіх людей. І через відсутність впевненості виникає питання: який світогляд найкраще долає сумніви? Відмовитися від християнства — означає перейти до іншого світогляду, який готовий зустріти вас новим набором сумнівів. Як я часто говорив, якщо Адам і Єва змогли засумніватися в Раю, то наскільки ж більш схильні до сумнівів ми, що живемо у втраченому Раю? Сумніви також властиві біблійним персонажам. Писання наповнене тих, хто сумнівається, від Адама і Єви до Авраама, псалмоспівців, Аввакума, Захарії, Івана Хрестителя, Фоми та багатьох інших.
По-третє, не варто недооцінювати тривогу, яку відчувають ті, хто сумнівається, не відчуваючи присутності Бога.
Можна також відчути розгубленість Джейн: «Бог завжди був у мені і давав мені утіху». Але куди це поділося? Те почуття близькості, яке вона колись відчувала, висіло над нею, як швидкоплинний спогад. Це тому, що її життя було підірване сумнівами. Сумніви так і впливають на нас. Вони викликають у нас занепокоєння. І так жити не можна. Без їхнього вирішення сумніви в кінцевому підсумку призводять до того, що Джейн описала як «кризу віри». Тому її втіха залишилася лише спогадом. Важко відчути втіху під час кризи, але також важко не опинитися в кризі, якщо ми завжди очікуємо тієї втіхи.
Коли виникають сумніви, утіха зміниться на занепокоєння. Спокій змінюється на паніку. Заспокоєння замінюється зневірою. Ясність замінюється збентеженням. Ми переходимо від відчуття Божої присутності до сумнівів у тому, чи присутній Він взагалі. І все це є частиною тих страждань людини, яка сумнівається. Ми не можемо недооцінювати той екзистенційний біль, який відчуває людина, що сумнівається. Людина, яка відходить від християнства, не проходячи через процес сумнівів, — це людина, яка від самого початку не мала близьких стосунків із Христом. Ви не знайдете істинного християнина, який радіє своїм сумнівам. Ні, він буде їх ненавидіти. І, як Джейн, він знову буде прагнути заспокійливої присутності Бога.
По-четверте, визначте тип сумнівів, які мучать того, хто сумнівається.
У Джейн був список сумнівів, який постійно зростав. Як ви пам'ятаєте, у неї були питання про воскресіння, існування Бога, про молитви, що залишаються без відповіді, і Писання.
Я оцінив її список питань, тому що він допоміг мені зрозуміти, з яким типом сумнівів вона боролася найбільше. Коли мова заходить про сумніви, вони бувають різні. Є моральні сумніви, коли те, що говорить Боже Слово про питання моралі, тепер піддається сумніву. Є емоційні сумніви, коли людина намагається зрозуміти, чому Бог допускає страждання. Є духовні сумніви, коли древній змій, диявол, намагається зруйнувати віру, шепочучи: «Чи справді Бог сказав?» Є вольові сумніви, коли людина сумнівається в Божому плані для свого життя. І є інтелектуальні сумніви, коли сумніви людини можуть перетворитися на підозри і цинізм з приводу того, що колись буде знайдено вирішення.
Хоча в невеликому скептицизмі немає нічого поганого, ми ж хочемо докопатися до істини. Але коли наш скептицизм змушує нас сумніватися в істині, тоді ми повинні скептично ставитися до нашого скептицизму. Для Джейн все ясно. Тип сумнівів, від яких вона в основному страждала, був інтелектуальним сумнівом. І можна зрозуміти, чому. Адже вона сказала: «І немає нічого позитивного в тому, що мене в школі оточують атеїсти». Можливо, вони навіть викликали деякі з її сумнівів, які також виснажували її емоційно.
По-п'яте, розрізняйте автентичні та антагоністичні сумніви.
Деякі люди сумніваються просто для того, щоб сумніватися. Можливо, вони страждають комплексом зверхності і отримують задоволення від того, що можуть інтелектуально судити Святе Письмо. Інші ненавидять свої сумніви. Вони не шукають сумнівів, але сумніви знаходять їх. Десь на своєму шляху вони стикаються з питаннями, з якими їм важко змиритися, і які, в свою чергу, перетворюються на сумніви. Антагоністичні сумнівники радіють своїм сумнівам, щоб покинути свою віру, в той час як автентичні сумнівники стикаються зі своїми сумнівами, щоб їх вирішити. Коли ми думаємо про Джейн, стає очевидним, що її сумніви не були ворожими, а швидше за все вона щиро бажала знайти рішення. Проблема полягала в тому, що її сумніви розросталися і пригнічували її до такої міри, що вона впадала у відчай. Їй потрібні були тверді відповіді, які допомогли б їй розвіяти свої сумніви. На щастя, на її питання нескладно відповісти. Але, на жаль, вона не знала, де знайти ці відповіді.
По-шосте, будьте готові направити тих, хто сумнівається, до надійної християнської громади.
Як ми бачили раніше, Джейн була оточена атеїстами, що сильно її втомлювало. Вона зізналася: «Немає нічого хорошого в тому, що мене в школі оточують атеїсти». Справа не в тому, що християни повинні жити в ізоляції від світу, але вони повинні встановлювати і підтримувати відносини з надійною групою віруючих, з якими вони можуть поділитися своїми сумнівами, коли інші кидають виклик їхній вірі. На жаль, у багатьох церквах таку спільноту знайти важко. А якщо поділитися своїми сумнівами з непідходящою людиною, це може стати деморалізуючим досвідом, особливо якщо ця людина буде висміювати або присоромлювати віруючого за його сумніви. Найкраще співчутливо вислухати і визнати біль, який відчуває той, хто сумнівається. Якщо ви не знаєте, що сказати, не біда — просто будьте другом, який йде поруч з людиною, яка переживає сумніви.
Автор — Боббі Конвей / christianpost.com
Переклад — Юлія Окерешко для ieshua.org
Последнее: 3.12. Спасибо!
