На русском языке читайте здесь — Борис Грисенко: Почему нужен был Пурим?
Книга Естер починається зі слів: «І було в той час...» Зазвичай у Біблії з таких слів починаються глави, що оповідають про негативні події. Часи Мордехая та Естер — це часи «приховування обличчя Всевишнього». «Приховування обличчя» — це такий стан народу, коли люди не відчувають, що Бог керує світом, вони розгублені, не знають, як їм чинити. Їм здається, що Бог сховався, залишив світ на поталу долі та випадку...
Щойно наші предки відходили від свого покликання бути народом Божим (найчастіше через хибний страх, намагаючись загубитися серед людей і не відрізнятися ні від кого, бути такими самими, як оточуючі їх ідолопоклонники або атеїсти), тоді починалися проблеми. Саме через таку проблему виникла потреба в Пурімі, тому що євреї досягли успіху у своєму намаганні не відрізнятися від інших народів Перської імперії. Їм вдалося поводитися так, що язичники не розуміли, що вони євреї. І навіть їхньому духовному вождю Мордехаю довелося пояснювати тим, хто його бачив щодня, що він — юдей. Ось як вийшло, що євреї втратили захист Божий.
В одному з мідрашів (коментарів) до Мегілат Естер йдеться про той бенкет, який Ахашверош влаштував для всіх людей, що це був язичницький свавільний бенкет. Всі євреї Суз пішли на цей бенкет, і дійшли там до повального гріха, втративши в результаті цього захист Божий. Вони бенкетували з ідолопоклонниками, язичниками на їхніх умовах, не хотіли пропустити можливість святкувати безбожне свято. Вони занурилися в підроблену радість і думали, що Бог все одно буде з ними. Бог не грає в ці ігри, Він не підлаштовується під тіло і під гріх. Через бажання бути як усі євреї намагалися перестати бути Божим народом.
Цікаво, що в Торі, в Книзі Дварім (Второзаконня) є пророцтво про час Естер і Мордехая. Це пророцтво також приховане. Воно приховане в Дварім 31:17-18, де Сам Господь попереджає, що буде, коли Його народ відвернеться від Нього, свого Спасителя і Господа. Він починає перераховувати наслідки цього для Ізраїлю, для Своїх дітей. У 17-му вірші Бог говорить:
«...Я залишу їх і сховаю від них Своє обличчя. Вони будуть пожерті іншими. Їх спіткають численні лиха й нещастя».
У 18 вірші Він ще підсилює і каже:
«Я ж повністю сховаю того дня Своє обличчя через усе зло, яке вони скоїли, звернувшись до інших богів».
І слова, перекладені «Я ж повністю сховаю» в оригіналі звучать як «астер астір». Кожен, хто читає або чує давньоєврейською чи івритом ці слова, ясно бачить або чує в них пророчу назву книги Естер. Це не випадково, бо таким чином Бог ніби двічі показує, що Він знав про відступ Свого народу. Він знав, як це все буде, і попереджав Свій народ. І Він знав водночас ім'я тієї жінки, через яку прийде визволення.
З іншого боку, Господь показує: коли прийде повне приховування, визволення буде близьким. Тому що ніколи Бог остаточно не відвернеться від Свого народу. Як би далеко не відійшов від Нього Ізраїль, як би далеко не відійшла від Бога Церква, Він ніколи остаточно не відвернеться від Свого народу, від Свого єврейського народу і духовних нащадків Авраама з усіх народів. Це пророцтво про час відступу народу і час приховування Божого обличчя. І водночас це пророцтво, в якому приховано підбадьорення, надія і впевненість у визволенні.
Отже, перське ім'я Естер по-єврейськи перекладається як «прихована». Ніхто не знав, що вона єврейка, доки не прийшов час від Бога, щоб дізналися про це. Мало цього, Всемогутній Бог Ізраїлю показав особливість такого часу (коли Він діяв немовби з-за завіси) тим, що в цій унікальній книзі Біблії жодне з імен Божих жодного разу не згадується. Тільки в книзі Естер Бог допустив таке. Коли складався канон ТаНаХу, то єврейські мудреці сперечалися про включення книги Естер саме через цей факт відсутності імені Божого у всій книзі. Парадоксальним чином відсутність прямої згадки про Бога є приховане Боже свідоцтво про особливості описаного в цій книзі часу.
Знову Бог Авраама показує, як би далеко не відійшов від Нього Його власний народ, Він, як і раніше, залишається його Богом. Навіть якщо народ Його не бачить і не шукає свого Спасителя, у найкритичніший момент Його рука простягається з-за завіси і рятує розгублених, плачучих, зневірених дітей. Рука прихованого, але незмінно Живого Бога Ізраїля невидимо присутня у всіх подіях цієї книги, тому що тільки Він один міг так об'єднати все воєдино і обернути те, що відбувалося тоді, на таке чудесне визволення замість повного знищення.
Автор — Борис Грисенко
Переклад — Ірина Жежерун для ieshua.org
Последнее: 01.01. Спасибо!
