На русском языке читайте здесь — Духовная тайна шофара, и почему так много христиан упускают её.
За кілька днів ми святкуватимемо Свято Сурмлення, і євреї — разом із дедалі більшою кількістю християн — зберуться разом, щоб відзначити це біблійне свято. Будуть спеціальні служіння та особистий час, присвячені покаянню і самоаналізу, але центральною подією дня буде звучання шофара. Ця проста труба, зроблена з рогу тварини, створює звук, що з'єднує вічність із вічністю. Традиційні сто сурмлінь у шофар одночасно і захоплюють, і наповнюють силою слухача. Цей потужний звук, який настільки важливий, що Бог заповідав Ізраїлю слухати його, має ще більше значення. І воно часто нехтується тими, хто постійно збирається з року в рік, щоб почути цей звук, дотримуючись заповіді.
Для більшості тих, хто збереться в синагозі, щоб почути шофар, цей звук означає відкриття дверей для покаяння в період між Рош ха-Шана і Йом Кіпуром. Ці десять днів відомі як «Дні Трепету». Але є ще більш важливе значення звучання шофара, воно полягає в нагадуванні нам про те, що покаяння — це не кінець історії для тих, хто любить Бога. Хоча шофар дійсно нагадує нам про відкриті для покаяння двері, його мета полягає не тільки в тому, щоб змусити нас стати на коліна для покаяння.
Це велике значення звучання шофара було втрачено певною мірою, тому що використання шофара в юдаїзмі багато років обмежувалося сурмлінням на Рош ха-Шана і Йом Кіпур (і в деяких місцях на Рош Ходеш). Однак шофар використовувався для проголошення коронації Царя, так само як і в битві для ведення армії. Саме ці два значення були загублені для більшості людей, і свято Рош ха-Шана як таке перетворилося тільки на час жалю і покаяння, хоча це була не єдина його мета в стародавні часи.
На Рош ха-Шана читається молитва під назвою Авіну Малкейну (Наш Отець, Наш Цар). Але Його царська влада зводиться лише до Його здатності прощати Свій народ. Однак Він більше, ніж Той, Хто прощає; Він — Відкупитель і Визволитель. Він — Господь – могутній і сильний, Господь, потужний у битві. Цей звук шофара не тільки закликає нас до покаяння. Він нагадує нам про те, чому ми покликані до покаяння. Він є нагадуванням про те, що приходить після покаяння: перемога.
Щоб краще зрозуміти сенс звуку шофара, згадайте чудові вестерни — фільми, в яких герой був оточений ворогами і все здавалося безнадійним. А потім тихенько, здалеку, ви чуєте звук горна. За мить цей звук стає голоснішим, і разом із ним ви чуєте тупіт копит безлічі коней, що мчать галопом. З кожним звуком горна поразка змінюється надією. Поразка змінюється перемогою. Це, по суті, і є те, як повинен діяти звук шофара на тих, хто його слухає.
Щороку ми збираємося, усвідомлюючи, що, покладаючись на свої власні сили і можливості, ми опиняємося переможеними ворогом душ наших. Але потім звучить шофар і ми розуміємо, що Цар гряде зі своєю армією, щоб принести остаточну перемогу над ворогом. Щороку, коли звучить шофар на Рош ха-Шана, це служить нагадуванням нашим серцям про те, що з кожним роком, що минає, Цар, Який сидить верхи на білому коні, стає все ближче і ближче, і одного разу ми почуємо Великий Шофар, і ворог буде переможений. Сенс Рош ха-Шана не в тому, щоб нагадати нам про наші поразки. Цей день нагадує нам про те, що ми маємо очікувати Його визволення, вже будучи звільненими.
Автор — Ерік Токаєр / mycharisma.com
Переклад — Ірина Жежерун для ieshua.org
Последнее: 26.07. Спасибо!
