На русском языке читайте здесь — Что такое Талмуд?
Багато хто чув про Талмуд, але не зовсім впевнені, що це таке. Щоб краще зрозуміти сучасний юдаїзм, дуже корисно мати хоч якусь уяву про цю важливу збірку писань — звідки вони походять, про що вони говорять і який вплив мають.
Усний Закон або Мішна
Ви, можливо, знаєте, що слово Тора означає «Закон» і використовується для визначення перших пʼяти книг Біблії. Однак ви, можливо, не чули про Усну Тору (תורה שבעל פה) «Тора ше-б'алпе», що буквально означає «Тора на вустах». Вона також відома як Мішна, від давньоєврейського дієслова «читати знов» чи «повторювати, вчити», тому що до третього століття вона передавалась тільки усно.
Ця Мішна, тобто Усна Тора, є основним ядром Талмуду. Згідно єврейських вірувань, Усна Тора була дана Богом Мойсею разом з написаною Торою (від книги Буття до Второзаконня) на горі Синай. Вважається, що Усна Тора дає більш детальні інструкції стосовно того, як саме виконувати всі закони записаної Тори, і що вона передавалась усно з покоління в покоління. Усна Тора розглядається як доповнення до письмової Тори (яку велика кількість євреїв вважає надто складною для розуміння і не конкретною в своїх інструкціях без Усної Тори).
Протягом багатьох років було заборонено записувати усний закон, замість цього люди запам’ятовували його і переказували один одному. Однак після того, як 2-й Храм був зруйнований в 70-му році нашої ери, народ Ізраїля був вигнаний з Єрусалима і розпорошений серед інших народів. Було багато занепокоєння, що сутність, традиції і вчення юдаїзму будуть втрачені. Саме це занепокоєння призвело до того, що Раббі Єгуда га-Насі порушив традицію і все записав у письмовій формі, щоб зберегти її. Він закінчив свою справу в 220-му році нашої ери.
Єгуда га-Насі організував все вчення по шести основним напрямкам, що називаються порядками, чи розділами. Кожен розділ стосувався області закону Божого — законів що стосуються сільського господарства, Храму і святих предметів, очищення, жінок, питання матеріальних збитків і свят. Далі вони були поділені на 60 трактатів, які в свою чергу були поділені на розділи, в яких розміщувались окремі мішни. В цьому сенсі вся Мішна побудована на Божому законі, даному Мойсеєві, і намагається пояснити, як належним чином виконати всі біблійні заповіти, наскільки це можливо.
Коментарі, доповнення і уточнення
Отже, Шість Порядків (Шіша Седарім, або «шас» скорочено) Мішни складають основу Талмуду. Решта, так би мовити, є коментарем. Після першої кодифікації Мішни декілька поважних рабинів і мудреців протягом багатьох років додавали пояснення, роз’яснення і доповнення. Перша стадія цього процесу привела до «Гемари», яка стала тлумаченням Мішни. Потім були включені інші пояснення, дискусії і доповнення.
Перші етапи Мішни і Гемари написані в центральній колонці на листі Талмуду, тоді як більш пізні коментарі друкуються вузькими колонками по краях. Одним з таких відомих коментаторів середньовіччя є Раші, який розробив дещо інше написання єврейських літер. Більша частина пізніх коментарів, які стосуються Мішни і Гемари, написана цим шрифтом Раші.
Всі ці писання разом — Мішна і Гемара в середній колонці — і коментар рабинів навколо них, відомі як Талмуд.
Талмуд був розроблений в двох різних місцевостях і тому має дві різні версії. Єрусалимський Талмуд був розроблений рабинами, які все ще жили в Ізраїлі, але більш поширений і улюблений Талмуд був розроблений єврейською громадою, яка повернулася у Вавилон після руйнування другого Храму. Вавилон був найвпливовішим центром юдаїзму протягом перших десяти століть н.е. На той час Талмуд, яким ми знаємо його сьогодні, був значною мірою завершений.
Але звідки все це бере початок?
Ми можемо бачити в 7-му розділі Євангелії від Марка, що багато додаткових законів широко застосовувалися вже в ті часи, коли Ієшуа прийшов у тілі:
«Зібралися до Нього фарисеї та дехто з книжників, які прийшли з Єрусалима. І помітили, що деякі з Його учнів їли хліб нечистими, тобто немитими, руками. Адже фарисеї і всі юдеї не їдять, якщо добре не вимиють рук, дотримуючись передань старших. І, повернувшись з торгу, поки не помиються, не їдять. Є і багато чого іншого, що вони прийняли, щоби дотримуватися: миття чашок, глечиків, мідного посуду, лежаків. І запитують Його фарисеї та книжники: Чому Твої учні не дотримуються передань старших і немитими руками їдять хліб? А Він відповів їм: Добре Ісая пророкував про вас, лицемірів, як написано: Цей народ устами шанує Мене, серце ж їхнє далеко від Мене. Та даремно поклоняються Мені, навчаючи людських заповідей» (Марка 7:1-7).
Ой...
Ось така думка Ієшуа з приводу додаткових законів, які були вже встановлені. Це просто людські правила і традиції. В Талмуді є деякі мудрі, корисні і навіть прекрасні писання, але, врешті решт, це всього лиш думки і писання людей.
Хоча ми можемо бути абсолютно впевнені, що Мішна не була передана Мойсеєві Богом, ми бачимо, що це була поширена традиція за часів Ієшуа. І хоча ми не можемо стверджувати напевно, коли і як вона виникла, ця форма додаткового законодавства могла початись ще під час 1-го вигнання у Вавилон, коли євреї знаходились далеко від Храму і не могли виконати вимоги Бога в Торі відносно жертв і так далі. Але ми не знаємо цього напевно. Звичайно, є багато описів, присвячених тому, як дотримуватись закону за відсутності Храму, що, наприклад, ранкові і вечірні молитви повинні були замінити ранкові і вечірні жертвоприношення.
Ми можемо знати, що Усна Тора точно не була дана через Мойсея на Синаї, тому що були часи в історії Ізраїлю, коли весь закон був повністю забутий. У другій книзі Царів, 22-у розділі, коли молодий цар Йосія знаходить Письмову Тору і на свій жах усвідомлює, що вони були невігласами в Законі протягом поколінь, у вірші 13 він каже:
«Ідіть і запитайте у Господа щодо мене та народу, а також щодо всієї Юдеї, у зв’язку зі змістом знайденої Книги, адже великий Господній гнів мав би розгорітися проти нас через те, що наші батьки не прислухалися до слів цієї Книги, й не дотримувались усього написаного там для нас!»
Потрібне всього одне покоління, щоб забути і розірвати ланцюжок усних традицій. Зрозуміло, що протягом декількох поколінь Ізраїль зовсім забув про дотримання закону Божого і, якщо щось і передавалось усно з часів Синаю, то це було втрачено в той період. Отже, ми можемо бути впевнені, що усна Тора виникла пізніше часів життя царя Йосії, можливо, протягом сімдесяти років вигнання у Вавилоні. Це був також час, коли єврейський народ міг роздумувати, засмучуватись і каятися в тому, що він не зміг дотримуватися Божого закону. І з цього часу вони часто помилково ухилялися в сторону ревного дотримання закону за рахунок реальних стосунків з Тим, Хто з самого початку дав їм цей закон.
Вплив
Перше століття було часом кризи для юдаїзму. З однієї сторони Римська окупація була націлена на пригнічення і викорінення єврейського повстання, що призвело до руйнування Єрусалиму в 70-му році нашої ери, а з іншого боку поява людини на ім’я Ієшуа, Який стверджував, що Він Месія, відвели тисячі людей від традиційного юдаїзму.
Існування самого юдаїзму опинилося під загрозою. За декілька століть обидва вороги (Римська імперія і Церква) об’єднують свої сили, в результаті чого життя єврейського народу стає нестерпним. Набагато швидше, ніж багато хто наважується визнати, антисемітизм проник у Церкву і ворожість по відношенню до єврейського народу стала більш жорстокою і нетерпимою до їх небажання прийняти Ієшуа як Месію.
Талмуд таким чином намагається зберегти єврейські практики і традицію — що є практичною сутністю юдаїзму — як основу культурного виживання. Його можна розглядати як сукупний заклик єдності, розроблений за часів великої загрози. Він відображає рішучість виражати ідентичність, яка принципово відрізняється від Ієшуа і Його вчення.
Хоча більша частина антихристиянських текстів була очищена і знищена за часів інквізиції (дуже небезпечно було мати такі писання у себе вдома) у всіх рабиністичних писаннях ясно прослідковується загальна тема, яка рішуче відкидає можливість Ієшуа бути Месією, — чи навіть припущення того, що Месія може бути божественним по Своїй суті.
Насправді, в певні молитви, які проголошуються щоранку і щовечора (Шмоне Есре, «вісімнадцять благословень»), додають прокляття тим «зрадникам», які вирішили слідувати за Ієшуа. Підозрілість і ненависть формують релігійний єврейський погляд на месіанських євреїв навіть по сьогоднішній день. Ніхто і бровою не поведе, якщо єврей не вірить в Бога чи практикує східну релігію. Проте, якщо єврей захоче вірити, що Ієшуа є Месією, то віковий тиск антихристиянських традицій взагалі відмовляється визнавати таку людину справжнім євреєм.
Талмуд прагнув визначити і виділити природу юдаїзму в епоху розсіяння, підкреслюючи релігійну практику… І Єшуа, Який виступав проти порожніх релігійних справ, розглядається як частина загрози самого існування юдаїзму.
Бог сильний спасати
О, який виклик тим, хто виховується в релігійному юдаїзмі! Їх вчать читати Талмуд і покладатися на нього більше, ніж на саму Біблію. Їх вчать, що Ієшуа – ворог народу Ізраїля, а не спаситель… О, що за тенета брехні сатана звів навколо них, тим самим ускладнюючи їм можливість побачити правду.
Ми знаємо, що це частина Божої волі – що якийсь час на їх очах буде «завіса», яка перешкоджає ізраїльському народові побачити їх Месію, але останнім часом протягом кількох десятиліть все більше і більше євреїв входять в Його Царство.
Не впадайте у відчай від усвідомлення того, що існують товсті стіни, які сатана збудував навколо них – наш Бог сильніший! Він сильний спасати! Будь ласка, покличте тепер Бога Ізраїля, щоб прорватись через всі стіни обману і принести світло істини і спасіння в їх дорогоцінні життя.
Джерело — oneforisrael.org
Переклад — Наталія Гудик для ieshua.org
Последнее: 01.01. Спасибо!
