The Meeting of Esau and Jacob, c. 1896—1902, by James Jacques Joseph Tissot (French, 1836—1902), gouache on board, 7 1/16 x 10 ¾ in. (18.1 x 27.4 cm), at the Jewish Museum, New York. http://www.thejewishmuseum.org/collection/26303. Wikimedia
На русском языке читайте здесь — Как благословение Исава приносит свободу.
З дитинства відвідуючи синагогу, я дізнавався про таких героїв Біблії як Авраам, Ісаак, Яків, Мойсей, Ісус Навин, Давид, Соломон і Самсон. Коли я увірував в Ієшуа, до цього списку додалися нові герої з Нового Завіту, серед яких Петро, Павло, Яків та Іван.
Разом із героями Біблії мене також навчали про біблійних лиходіїв: фараон, Аман, філістимляни і, звичайно ж, Ісав.
У суботній школі мене вчили про Ісава, що спочатку він настільки знехтував своїм заповітним первородством, що продав його Якову за миску юшки з червоної сочевиці. Наш учитель поділився місцем Писання з Малахії 1:2-3:
«Я вас полюбив, – говорить Господь, – ви ж питаєте: У чому виявляється Твоя любов до нас? Хіба Ісав не брат Якова? – відповідає Господь, – і все ж, Якова Я полюбив, а Ісава Я зненавидів, – Я спустошив навіть його гори, а його спадщину віддав шакалам пустелі» (Мал. 1:2-3).
Цей вірш посіяв у моїй свідомості думку, що про Ісава слід думати як про ненависну і злу людину. Пізніше, коли я визнав, що Новий Завіт також є Писанням, я прочитав Римлян 9:13 і Євреїв 12:16, які, здавалося, підтверджували статус Ісава як біблійного лиходія.
«Як і написано: “Згідно з написаним: Якова Я полюбив, а Ісава зненавидів”» (Рим. 9:13).
«Аби не був хто блудником або нечестивим, як Ісав, який за одну страву віддав своє первородство. Тож знайте, що й тоді, коли він забажав успадкувати благословення, – був відкинутий, хоча зі слізьми його шукав, бо не знайшов можливості покаятися» (Євр. 12:16-17).
Цей вірш є відсилкою до Буття 27:38:
«Та Ісав допитувався в батька: Хіба в тебе лише одне благословення, мій батьку? Поблагослови ж і мене, мій тату! При цьому Ісав заголосив і заплакав».
Однак, коли я перечитував книгу Буття, то натрапив на вірш, який змінив моє уявлення про Ісава, і я сподіваюся, що він змінить і ваше. Цей вірш не тільки змінив моє розуміння історії Ісава, а й допоміг мені краще зрозуміти благодать і милість Всевишнього. Я говорю про вірш, який міститься у 27-му розділі книги Буття і є останнім реченням у благословенні, яке Ісаак вимовляє над Ісавом.
А ось і вірш:
«Ти житимеш зі свого меча і служитимеш своєму братові. Проте колись станеться так, що ти збунтуєшся і скинеш його ярмо зі своєї шиї» (Бут. 27:40).
Зверніть увагу на ці потужні слова, сказані Ісааком на адресу свого сина Ісава. Я впевнений, що ви знайомі, принаймні в загальних рисах, зі словами в першому реченні. Але друге речення часто оминають або пропускають. Проте, саме це останнє речення благословення містить у собі глибоку обіцянку, виконання якої ми можемо помітити навіть сьогодні. Коли Ісаак говорив ці слова Ісаву, він не сказав «якщо» ти чинитимеш опір і скинеш ярмо; Ісаак сказав «коли» ти чинитимеш опір і скинеш ярмо. Ці слова містять у собі обіцянку визволення і відновлення Ісава.
Так, Ісав легковажно ставився до свого первородства, настільки, що продав його за тарілку супу, і так, він хотів убити свого брата, і так, він одружився з хананеянкою, повставши проти волі своїх батьків. Усе вищесказане вірно. Вірно і те, що Ісав шукав покаяння, але не знаходив його. Однак також вірно і те, що благословення, дане Ісааком Ісаву, збулося, і Ісав звільнився від ярма. Ми бачимо цей приклад, коли Яків повертається додому від Лавана, і Ісав зустрічає його дорогою додому. Це можна прочитати в Буття 33:4:
«Ісав побіг йому назустріч, обняв його, впав йому на шию і поцілував його. Вони обидва заплакали».
Зверніть увагу, читаючи ці слова в контексті повернення Якова додому, можна побачити, що він все ще живе в страху перед Ісавом. Однак Ісав не ходить у гніві та ненависті, Ісав ходить у любові та прощенні.
Ісав, виявляється, не той лиходій, яким ми його виставляємо. Ісав був людиною, яка, як і всі ми, обрала світське, а не Боже. Коли він усвідомив ціну і наслідки свого вибору, Ісав шукав покаяння (розвороту або зміни) зі сльозами. Однак покаяння, якого шукав Ісав, стосувалося зміни його становища, а не його самого. Ми бачимо це в тому, як Ісав реагує зі злістю на свого брата, підтверджуючи це своїм бажанням вбити Якова, також ми бачимо гнів Ісава на його батьків, про що свідчить його рішення одружитися з хананеянкою.
Тим не менш, ми також бачимо благословення Ісаака в житті Ісава, коли той прощає Якова, і його любов до брата відновлюється, коли він біжить, щоб обійняти і поцілувати Якова.
У цих діях ми бачимо плід каяття в діях Ісава. Коли я прочитав обітницю в Буття 27:40 і побачив виконання обітниці в Буття 33:4, ці слова не тільки змінили моє розуміння історії Ісава, а й розширили моє розуміння благодаті Бога.
Я не тільки зміг інакше поглянути на Ісава, а й прийняв благодать Божу, проявлену в житті Ісава, у своєму житті. Подібно до Ісава, були часи, коли я віддавав перевагу світським шляхам перед Божими. Результат мого вибору був таким, як і результат вибору Ісава. Через свої дії я проґавив благословення мого Небесного Отця. Подібно до Ісава, іноді я реагував на те, що відбувається, сльозами, просячи Бога змінити мої обставини замість того, щоб просити Бога змінити мене. Подібно до Ісава, іноді це спонукало мене реагувати гнівно й ухвалювати ще більше рішень, які суперечать Божим шляхам.
Проте, подібно до Ісава, коли прийшов час звільнитися від ярма, накладеного на моє життя моїми діями, через щире каяття я зміг зірвати це ярмо зі своїх плечей і звільнитися.
Істина полягає в тому, що насправді всі ми Ісави, і, подібно до Ісава, наш Отець наш дав нам обітницю визволення з неволі нашого гріховного вибору. Лиш одне питання: чи забажаємо ми розв'язатися, щоб скинути ярмо зі своєї шиї?
Автор — Ерік Токаєр / mycharisma.com
Переклад — Ірина Жежерун для ieshua.org
Последнее: 3.12. Спасибо!
