На русском языке читайте здесь — 6 ужасных причин, по которым люди уходят из церкви.
Як дочка пастора, я безліч разів бачила, як люди приходили до нашої церкви й йшли з неї.
Іноді в них були вагомі причини, наприклад, переїзд до іншого міста, а іноді справді не було вагомих причин, а іноді ця не надто хороша причина ранила інших членів громади.
Можливо, хтось не вважає, що це серйозне питання, але це так.
Церква — це серйозно, тому що це не просто зустріч групи людей з однаковими інтересами.
Біблія говорить про церкву як про тіло, і в цьому тілі у кожного члена є свої функції. Кожен член приносить у тіло свої унікальні дари та здібності — точно так само, як у фізичного тіла є члени, що забезпечують тілу здоров’я та належне функціонування.
І як у кожній родині є певні дисфункції, так само й у церкві.
Знаєте, чому?
Тому що церкви складаються з людей, а люди недосконалі.
Ось шість жахливих причин, через які люди йдуть з церкви
1. Їм не подобається прославлення і поклоніння.
Це одна з найгірших причин залишити церкву. Чи занадто сучасне прославлення, чи занадто традиційне, занадто гучне, занадто професійне чи занадто аматорське — це не вагома причина піти.
Яким би не був стиль поклоніння, якщо ми бажаємо поклонятися Йому, ми будемо робити це незалежно від того, яка пісня прославлення виконується і як.
Якщо ми дозволяємо стилю поклоніння заважати нам, наше серце в неправильному положенні.
2. Вони мало що отримують від служіння.
Ви отримаєте від служіння те, що в нього вкладете.
У неділю вранці, коли я не готую своє серце, я зазвичай не отримую від служіння багато чого. Моє серце не було готове нічого отримувати, і саме в цьому причина того, що я не змогла нічого отримати.
Але в цьому криється й глибше питання — питання нашого ставлення, суть якого в тому, що церква повинна нам служити. Ми часто сприймаємо церкву як «заправку». Я чула цю аналогію багато разів, але я з нею не згодна, бо це перетворює церкву на місце для служіння мені, споживачеві.
Церква — це не заправна станція, це місце, де ми збираємося разом, щоб поклонятися Богу. Ми приходимо туди, щоб служити Йому. Так, ми служимо Йому індивідуально протягом тижня, але один день на тиждень ми збираємося, щоб служити Йому разом.
Церква — це не про нас. Це про Нього.
Ми — не споживачі. Ми — поклонники!
3. Церква занадто маленька або занадто велика.
Іноді люди можуть ставитися до церкви, як у казці про Машу і трьох ведмедів. Одна церква занадто гаряча, інша занадто холодна. Одна церква занадто велика, інша занадто маленька. Ми ходимо всюди, пробуючи їх, поки не знайдемо підходящу...
...поки й вона не виявиться невідповідною. А потім ми підемо далі, щоб спробувати на смак інші церкви.
Факт у тому, що ідеальних церков не існує. І навіть якщо ви знайдете церкву потрібного розміру, це може змінитися в будь-який момент.
4. Вони не відчувають, що підходять цій церкві.
Якби для мене це було обов’язковою умовою, я б ніколи не ходила до церкви.
Я дуже рідко вписуюся в якісь групи людей. Я знаходжу спільну мову з окремими людьми, але рідко вписуюся в компанію. Це просто частина мого характеру. І я знаю, що я не одна така.
Я думаю, що більшість людей думають так само.
Але знову ж таки, церква існує не для того, щоб служити нам, а щоб ми служили їй. Ми покликані служити нашій церкві, і я помічаю, що коли я знаходжу служіння, в яке можу вкласти свій час і таланти, я краще їй підходжу.
5. Їм не подобається, як все влаштовано.
Це причина, яка найчастіше турбує мене, тому що дуже часто таке ставлення спостерігається у тих людей, які не хочуть допомагати, вони хочуть тільки скаржитися.
Їм не подобаються декорації в церкві, але вони не хочуть допомагати робити декорації.
Їм не подобається, як подають каву, але вони не хочуть прийти раніше, щоб допомогти в кав’ярні.
Я завжди вважала, що якщо тобі не подобається те, як щось робиться, долучайся до цього, допомагай, пропонуй свої ідеї та спробуй сам стати змінами на краще.
Звідки вам знати, можливо, ваша ідея всім сподобається!
Будьте змінами!
6. Стався конфлікт
Це одна з найболючіших причин для відходу з тих, що я бачила.
В основному тому, що вони не йдуть тихо. Навпаки, вони вважають за обов’язок зателефонувати людям і розповісти їм, що вони йдуть і чому. Дуже часто вони йдуть разом із групою людей, тож витрачають час на те, щоб зібрати навколо себе тих, хто співчуває їм у їхніх образах.
До моменту їхнього відходу громада розділяється на прихильників пастора та прихильників ображених. І ця група досі добре пам’ятає причини своєї образи.
Це одна з найбільш руйнівних речей, які можуть трапитися в церкві.
На жаль, я переживала цей самий сценарій більше разів, ніж хотіла б пам'ятати, тому що відгомони цього розколу церкви можуть давати про себе знати роками.
Одна з речей, яку я усвідомила за багато років, будучи дочкою пастора, лідером служіння і просто членом церкви, полягає в наступному:
Жодна церква не є ідеальною.
Кожна церква має вади.
Якщо ми придивимося уважно, то знайдемо всілякі недоліки в нашій церкві, пасторі, дружині пастора, дияконах та інших служіннях, які є в церкві.
Але якщо ми придивимося ще краще, то побачимо й усе те хороше, на чому ми повинні зосередити свою увагу!
І заключне попередження: якщо ви вирішили змінити церкву — з будь-якої з цих жахливих причин, які я перелічила, або з реальної причини — я обіцяю, що яку б ви не обрали церкву, вона буде прекрасною. Вона буде приголомшливою... під час «медового місяця».
Але цей період закінчується.
А потім ви починаєте помічати, що й у ній теж є недоліки. Багато недоліків. І тоді у вас є вибір: покрити благодаттю цих недосконалих людей або дозволити цим недолікам дратувати вас, поки ви нарешті не підете шукати іншу церкву.
Покрити благодаттю — це завжди найкращий варіант!
І хороша новина в тому, що Слово Боже говорить нам, що благодать оновлюється щоранку!
Автор — Розілінд Джукіч / rosilindjukic.com
Переклад — Ірина Жежерун для ieshua.org
Последнее: 31.03. Спасибо!
