На русском языке читайте здесь — Девять обманов пока-еще-холостой жизни.
Завтра настане День святого Валентина — мабуть одне із неоднозначних свят в році. Дуже приємний і хвилюючий для закоханих пташок, занадто розкручений та лицемірний для скептиків і часом особливо пікреслюючий самотність для холостих людей.
Найгіркіші печалі самотності таємно міцніють кожного року, в лютому місяці, в душах ще неодружених людей, які чекають дня свого весілля. Поки багато з наших друзів і членів сім'ї потопають у побаченнях, квітах, шоколаді та любовних записках, багато хто з більшості «обділених Валентином» сповнені нетерпимістю, гіркотою, соромом, жалем і обуренням.
Швидше за все, ви зустрінете благонамірених, сповнених любові та наївності чоловіків і жінок, які забувають про емоційні складнощі небажаної самотності, і які власне з ентузіазмом надихають вас просто насолоджуватися часом «побачень з Ісусом». Так, Ісус — наша надія та зцілення, але це не щось романтичне і майстерно запаковане, зі смаком шоколаду. Істина в тому, що з року в рік, відчуття невиконаного бажання мати кохану людину набагато частіше стає схожим на смуток і тягар безробіття чи безпліддя, ніж на емоційну свободу, як багато хто собі це уявляє. «Недобре бути чоловікові самотнім».
Повне та плодоносне холостяцьке життя
Ми хочемо, щоб наші життя були повноцінними та приносили плід. Ми хочемо пережити все те, що Бог створив і дав нам настільки, наскільки це можливо, і ми хочемо, щоб наш досвід цього короткого життя насправді зважав на Його славу і благо для інших. На жаль, найчастіше в нашому холостому житті ми визначили одруження, як показник щастя і значущості. Минали дні — безліч днів — коли я справді не міг уявити собі повного та плодоносного життя без дружини.
Проте, як би Бог не любив шлюб, Він не замислював його опорою нашого вічного призначення та щастя. Спочатку, шлюб був одним із засобів переживання і вираження куди більш прекрасного союзу – союзу з Богом через Його Сина, Його Духом. Павло стверджує, що ключ до свободи, даної нам на хресті – дія за духом (Галатам 5:16), ухиляючись від бажань плоті та наповнюючись новими плодами – любов'ю, миром, радістю, довготерпінням, добротою, милосердям, вірою, лагідністю та помірністю ( Галатам 5:22). Вільне і повне життя, яке таїться у Христі і знаходить своє відображення в уподібненні Йому, полягає в цих дев'яти нагородах християнського життя.
В пошуках плоду у Вірного Вівтаря
Ймовірно, найбільшим горем у холостому житті є те, що більшість людей відкладають приношення плоду Духа до тих пір, доки не одружаться. Ми нерозумно вважаємо, що знайдене кохання таємничим чином розкриє ці плоди в наших життях. Це правда, що шлюб часто приносить освячення, але свідчення багатьох полягає в тому, що шлюб скоріше є діагностикою, ніж приписом у нашому прагненні святості. Замість того, щоб приносити плоди, він швидше (милостиво) розкриє вади — вади очищення і виправлення, які ми довіримо Богові.
Насправді, жоден із цих плодів Духа не зарезервований лише для шлюбного життя. Усі вони є плодом навернення (нашого союзу з Христом), а не подружжя (нашого шлюбного союзу). На радість неодруженим, цей найважливіший союз не вимагає печаті з РАЦСу. Коли ми дивимося на весільний вівтар, чекаючи наречену чи нареченого, які нарешті зроблять нас щасливими та плодоносними, ми не там шукаємо любов, радість та мир. Бог вже дав Свого Духа – і всі Його плоди – для кожного спасенного та задоволеного в Ньому, закоханого чи холостого.
Дев'ять плодів для роздумів
Сатана є батьком брехні (Івана 8:44). Його найбільш ефективний засіб вилучення з наших холостих життів цього плоду, що задовольняє душу, – його брехня. Брехня про вас. Брехня про ваше минуле. Брехня про шлюб. Брехня про вашого майбутнього чоловіка. Брехня про ваших друзів і рідних. І, не маючи дружини чи чоловіка, якщо ми не зовсім обережні, може виявитися, що ми довго слухаємо саме його.
Якщо ми плануємо боротися за плодоносність, то нам необхідно розпізнавати цю брехню і долати її непереможною Божою любов'ю до Його дітей, яку Він дав нам у правді Своїх обітниць. Отже, ось дев'ять типів брехні, над якою нам, неодруженим, треба здобути радісну перемогу зі зброєю Божого Слова. Незалежно від того, чи знайомий вам особисто кожен із цих видів брехні, я сподіваюся, що кожна обітниця спорядить вас надією, повною радістю і рішучістю дати більше місця Ісусу у вашому ще неодруженому житті.
1. Я егоїст, бо все ще самотній, і немає нікого, хто б дбав про мої потреби і почуття.
Звісно, егоїзм може бути настільки ж нестримним і в шлюбі, — і куди більш явним, — проте холостяцьке життя по своїй натурі егоїстичне, воно вирощує егоїзм. Кожного дня ви прийматимете левову частку своїх рішень, засновуючись на тому, що потрібно тільки вам і чого бажаєте тільки ви — і ніхто цього не побачить. Наскільки б багатообіцяючими не здавались егоїзм і самозадоволення, любов дає набагато кращі обітниці.
«Улюблені, любімо одне одного, адже любов є від Бога, і кожний, хто любить, народився від Бога і знає Бога» (1 Івана 4:7). Обітниця любові — обітниця Бога. Ті котрі люблять, частіше за інших зустрічають Бога, Який є любов (4:8). Ця любов і цей Бог доступні для всіх — і для одружених, і для холостих.
2. Я стурбований, бо досі самотній, і я не знаю чи дасть мені Бог коли-небудь людину для шлюбу.
В нашій церкві гостре відчуття тривоги поміж молоддю скоріш за все виникає через інші причини, ніж через нездійсненне бажання вступити в шлюб, але насправді це дійсно одна із головних причин для занепокоєння. Страхи і смутки стосовно любові, відносин і одруження забирають багато сил у незаміжніх і неодружених людей. Стурбованість і саможаль до своїх недоліків обіцяють втішити нас, проте вони не в силах допомогти нам.
«Нічим не журіться, але в усьому молитвою та благаннями з подякою висловлюйте ваші прохання Богові. І мир Божий, який перевищує всяке розуміння, нехай береже ваші серця і ваші думки в Христі Ісусі» (Филип’ян 4:6-7).
Бог обіцяв нам мир у будь-яких обставинах та захист проти будь-якого зла, що спрямоване проти нас. Чи зустрінете ви свого майбутнього чоловіка завтра, або ж будете одні усе своє життя, Бог знає ваші потреби і обіцяє їх забезпечити. Він насправді здатний дати вам відпочинок, сповнений миру, і бачення на будь-якому етапі.
3. Я нетерплячий, тому що все ще самотній, і я вже дуже давно чекаю того самого моменту, коли одружуся.
Amazon, Netflix та смартфони знецінили терпіння. Може, й не зовсім, але миттєве задоволення настільки потурало нам, що змусило забути, яким безцінним і чудовим є терпіння. Чи цінуєте ви терпіння у собі чи інших? Ви не знайдете захоплених відгуків про терпіння в інтернеті і, звичайно ж, у більшості сьогоднішніх телеканалів, тому нам доведеться пошукати його в інших (надійніших) місцях.
Через Апостола Павла, Бог обіцяє «віддати… тим, хто настирливістю в добрих ділах шукає слави, честі й нетління, — вічне життя» (Римлян 2:7). Існують речі, які можна отримати лише через терпіння. Слава. Честь. Безсмертя. Бог. Жодні технології не прискорять цей процес. І м'язи, які потрібні нам, щоб дочекатися Бога, зміцнюються в нашому очікуванні менш значущих речей, таких як весілля. Усе наше очікування варте того, якщо через нього ми більше і більше знаходимо Того, Кого зрештою очікують наші душі.
4. Я буваю холодним і байдужим до інших, тому що я все ще самотній, і мені ледь вистачає часу, щоб займатися своїми справами.
Почуття правомочності є однією з найбільших небезпек самотності. Воно закрадається у всі сфери життя, але в його сутності криється переконання у необхідності сфокусуватися виключно на собі – такий собі різновид ментальності виживання, часто на шкоду іншим. І в міру зростання такої стурбованості самими собою, ми стаємо менш зацікавленими в інших людях і менш співчутливими по відношенню до них. Але життєдайним плодом Духа є доброта – доброзичливе ставлення, співчуття і щедрість.
«Будьте ж добрими один до одного, милосердними, прощаючи одне одному, як і Бог через Христа вам простив!» (Ефесян 4:32). Прекрасна обітниця свободи, на якій ґрунтується наша доброта — це доброта Бога до нас у Христі. Ті, хто вдягаються в Христа – і виявляються благими в Ньому – знаходять благість від всемогутнього, святого Бога, незалежно від того, на що вони заслуговують. Ісус каже: «Але ви любите ворогів ваших, і ласкаві, і в позику давайте, не чекаючи нічого; І буде вам велика нагорода, і будете синами Всевишнього; бо Він добрий і до невдячних та злих». Ми добрі, бо Бог береже таких дітей.
5. Я не ціную доброчесність і сумлінність як слід, тому що я самотній. Я працюватиму над ними, коли одружусь і знайду сім'ю.
Одним із виправдань зволікання в нашому прагненні до святості є те, що самотні християни не несуть тієї ж відповідальності, що й одружені, наче ми в якомусь сенсі менш людяні. Коли у нас є дружини або чоловіки, або ж діти, на яких впливають наші погляди та поведінка, для нас стає дійсно важливим те, ким ми є і як ми вчиняємо. Коли чоловік і жінка одружуються, вони стають єдиним цілим, але вони не стають єднішими, ніж віруючий-холостяк. Кожна наповнена Духом Божа дитина несе відповідальність незалежно від її сімейного статусу (Римлян 14:12). І у кожної наповненої Духом дитини Божої є доступ до Божих благословінь благості в цьому житті.
«Блаженні голодні й спраглі праведності, бо вони наситяться. Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать» (Матвія 5:6, 8). Блаженні – щасливі – самотні чоловіки та жінки, які люблять і прагнуть до добра, чесноти та доброчесності. Благословення приходить прямо зараз у ваше ще неодружене, поки ще недосконале прагнення до Бога і Його праведності.
«Усе те, що потрібне для життя і побожності, подарувала нам Його Божа сила — пізнанням Того, Хто покликав нас власною славою і чеснотою. Через них даровані нам дорогоцінні та великі обітниці, щоби через них ви стали учасниками Божественної природи, уникнувши морального розтління, яке є у світі. Тому докладіть усі старання, покажіть у вашій вірі чесноту, а в чесноті — пізнання» (2 Петра 1:3-5)
Божа сила на вашому боці, тож доповніть, з її допомогою, добротою вашу віру та самотність.
6. Через свою самотність, я — ненадійна і безвідповідальна людина, а ви не можете очікувати від самотніх людей того, що вони стримуватимуть свої обіцянки.
На жаль, деяким з нас насправді подобається коли ми самотні. Ті, хто ще не осів у шлюбі, мають почуття свободи переміщатися від одного до іншого, залишати колишні обов'язки та зобов'язання заради чогось нового. Це може бути нова робота чи церква, стосунки чи навіть місто. Люди відкладають шлюб, щоб уникнути зобов'язань і зберегти почуття свободи. Але, як би там не було, Біблія вчить нас любити вірність, прив'язаність і відданість у кожний період нашого життя.
«Тому, мої любі брати, будьте стійкі, непохитні, завжди відзначайтеся в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця в Господі не даремна» (1 Коринтян 15:58). Коли життя, робота, стосунки чи служіння заходять у складну фазу, пригнічують або ж перетворюються на рутину, наші постійні, самовіддані вкладення в тих, хто оточує нас, розкривають нашу віру в приголомшливу і незмінну роботу Божу. Коли здається, що не варта справа заходу, ми відпочиваємо, працюємо і залишаємося, а не кидаємо все, знаючи, що кожна жертва в цьому житті заради Христа ніколи не буде марною.
У Святому Дусі, всупереч зразкам нашого молодого оточення, ми можемо відкласти наші егоїстичні та імпульсивні амбіції, аби бути вірними членами помісної церкви, зайнятими в довгостроковому служінні нашої громади, бути повільними на те, щоб уникати та втікати від Божої роботи, хоч би як складно і можливо недооцінено це було. Ми радіємо у цій витривалості, бо «страждання виробляє терпеливість, а терпеливість — досвід, а досвід — надію. Надія ж не засоромлює, адже Божа любов влилася в наші серця через даного нам Святого Духа» (Римлян 5:3-5).
7. Я грубий, бо все ще один, а вони не розуміють того, наскільки мені складно.
Те, як ми реагуємо, коли нас ранять, багато говорить про стан нашого серця. Як ви реагуєте на людей, які не розуміють, не беруть до уваги, або ж зводять до мінімуму ваш біль від вашої самотності? Хоч і з добрими намірами, вони мимоволі ранять вас своїми порадами, питаннями чи байдужістю. Ви відчуваєте справедливість у своєму гніві, вираженому в бездушних словах або жорстокій, гіркій думці про них. Але Бог винагороджує лагідність, яка є відповіддю на образу.
Він закликає нас і наших вчителів терпляче переносити зло, «бути такими, хто з лагідністю наставляє противників, чи не дасть їм Бог покаяння, щоби пізнали істину і вирвалися з тенет диявола, який зловив їх живцем, аби вони виконували його волю» (2 Тимофія 2:25-26). Зрештою, Бог виправляє серця та спрямовує їх. Ми покликані не судити один одного, але зодягнутися в добрість і лагідність, які Бог показав нам. Можливо, ви будете праві в той момент, коли вас образять, але якщо будете реагувати образою у відповідь, ви не вирішите проблему. Навпаки, Бог закликає нас до лагідності і обіцяє, що виконає за нас набагато складнішу працю — здійснить відкуплення та зробить відплату.
8. Я недисциплінований і продовжую грішити, тому що я все ще самотній. Свобода – це добре, і про мою поведінку ніхто нічого не знає, і вона не впливає на інших.
Не існує більш безконтрольного життя, ніж життя неодруженої людини. Дуже просто жити дико і нерозумно, коли мешкаєш в ізоляції. Наша плоть бажаю, щоби ми їли більше, пили більше, купували більше, дивилися більше. Жодна річ сама по собі не обов'язково погана, але, зрештою, наші неконтрольовані грішні бажання призведуть нас до ще більшого гріха чи ідолопоклонства. Аби насолоджуватися усім тим, що Бог створив, і так, як Він це задумав, потрібен самоконтроль – треба говорити «ні» достатньою мірою, аби показати, що ми насолоджуємося Ним більше, ніж будь-яким із Його дарів. Нагороди за стриманість в цьому житті цілком того варті.
«Кожний, хто змагається, стримується від усього. Вони, — щоб одержати тлінний вінець, ми, — щоб нетлінний» (1 Коринтян 9:25). Коли ми залишаємо їжу, питво, телебачення, спорт, покупки, сайти, що-небудь у цьому житті заради володіння і насолоди Христом, ми робимо крок до спадщини нетлінної, чистої, нев'янучої, що зберігається на небесах для нас (1 Петра 1:4, Матвія 6:20).
Шлюб може запропонувати повну та особисту підзвітність, якої може не бути у вашому самотньому житті. Однак самоконтроль — це плід Духа, а не людини. Дивіться на Бога, аби здобути силу, «Адже то Бог за Своєю доброю волею викликає у вас і бажання, і дію» і самоконтроль (Филип'ян 2:13).
9. Я пригнічений і нещасний, тому що я все ще один, і я не стану щасливим, допоки не одружуся.
Будь-яка «допоки»-реальність у наших життях супроводжується болем і тугою. Ми не почуємо занадто багато свідчень «щасливо неодружених і незаміжніх», принаймні серед християн. Небажане холостяцтво переноситься дуже самотньо, а самотність буває дуже жалюгідною. У такі моменти, найпереконливіша брехня — це що шлюб стане найправильнішим рішенням. На жаль, погляд на шлюб і кохану людину як спосіб заповнення порожнечі, яку здатний заповнити лише Бог, зробить вас ще більш пригніченими та пораненими. Бог милостиво дає нам інший варіант радості.
«Ти покажеш мені шлях життя: повнота радощів перед Твоїм лицем, блаженство в правиці Твоїй навіки» (Псалом 16:11). В Ісусові, – Який є шляхом, істиною і життям – Бог виявив нам шляхи життя та щастя. І це не доріжка між рядами лав на вашому весіллі. Це скандальний шлюб святого Бога з Його обраною, грішною та прощеною нареченою — Церквою. Ісус жив, помер і воскрес для нашої радості – навіть поза шлюбом. Він сказав: «Це Я сказав вам, щоб Моя радість перебувала у вас і щоб ваша радість була повною» (Івана 15:11).
Насіння будь-якого плоду Духа — це постійне задоволення в Ісусі. Недостаток любові свідчить про те, що ви цінуєте себе більше ніж Ісуса і тих людей, яких Він придбав Своєю кров'ю. Наше занепокоєння говорить Богові, що ми недостатньо щасливі, маючи Його та Його отцівський план (і терміни) для наших життів. Нетерпимість каже, що Ісуса, якого Ти маєш, тобі недостатньо. Нездатність сказати собі «ні» передбачає, що ви вірите, що ця їжа, покупка чи сайт зроблять вас щасливішими, ніж це робить Ісус. Але справжня радість в Ісусі через Євангеліє звільнить вас від отруйного плоду гріха.
Чи може самотність відокремити нас від Божої любові?
Що може відокремити нас від Божої любові? «Хто нас відлучить від любові Христа? Чи страждання, чи утиски, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?» (Римлян 8:35). А як щодо самотності? «Але в цьому всьому перемагаємо — завдяки Тому, Хто нас полюбив» (Римлян 8:37). Звичайно, що ніщо, — і наше сімейне становище також, — не може відлучити нас від здобуття і виконання всього, чим Бог став для нас в Ісусі. Його вподобання вже перебуває на вас. Його сила діє у вас. Його слово вестиме вас. Його добрість здатна підкріпити вас. Бог насправді може задовольнити вас і зробити вас вельми плідними прямо зараз. Так, навіть незаміжню версію вас.
День святого Валентина – свято, що створене людьми. Оскільки, він направлений на наші бажання шлюбу і любові, то він може підступно відволікати нашу увагу і наші пріоритети від Божого плану та бачення. Однак ми знаємо, що «квіти в'януть» – кожна троянда в'яне – «а Слово нашого Бога буде вічно» (Ісая 40:8). Зробіть крок назад, і ви будете враженими, якими нетривалими є День святого Валентина, шлюб і навіть наші життя, в порівнянні з славою Небес. Знайте, що всі вони закінчаться в одну мить і померкнуть у своїй красі, значущості та щасті у порівнянні із вічністю з нашим Спасителем – вічністю, яку ми смакуємо вже сьогодні через плоди Його Духа.
Автор — Маршалл Сігал / © 2019 Desiring God Foundation. Website: desiringGod.org
Переклад — Владислав Дерда для ieshua.org
Последнее: 26.07. Спасибо!
