На русском языке читайте здесь — Гедеон: разрушение и созидание.
Як тільки Бог звернувся до Гедеона (це ім'я означає «той, що січе, рубає»), той саме молотив (сік) пшеницю, відокремлюючи зерно від полови, що дуже символічно, якщо згадати, чим він в подальшому займався разом із Богом. Через Гедеона Бог відокремив «зерно» від «полови» в його армії, піддавши їх різним випробуванням, описаним у 8 розділі книги Суддів, а пізніше Бог також відсіяв ворогів Ізраїлю.
Гедеон відомий тим, що таємно молотив пшеницю у виноградному пресі — місці, призначеному для винограду. Це був хитрий стратегічний хід, щоб подолати руйнівне економічне спустошення, заподіяне Ізраїлю мідіянцями, Амалеком і народами Сходу. Якби вони не ховали зерно, вороги Ізраїлю просто забрали б його. Таємна молотьба пшениці у виноградному пресі звучить розумно і винахідливо, але насправді це демонструє невідповідну реакцію на гріх — їхня реальність, в якій їм доводилося ховати врожай від ворогів, була результатом Божого суду!
«Але Ізраїльтяни знову почали творити зло перед Господом, і Господь віддав їх на сім років у руки мідіянців» (Суд. 6:1).
Визнання реальної проблеми
Гедеон боровся скоріше з наслідками гріха, ніж із самим гріхом.
Боротьба з наслідками гріха — один з головних двигунів економіки нашого суспільства! І коли людина зайнята боротьбою з наслідками гріха, а не з його першопричиною, вона не шукає Господа — так само, як і Гедеон.
Але Господь знайшов Гедеона в місці його сховку, так само як Він знайшов Адама, який теж ховався.
«Після того прийшов Господній ангел, і сів в Офрі під дубом Йоаша, нащадка Авієзера, в той час коли його син, Гедеон, ховаючись від мідіянців, молотив пшеницю у чавильні для винограду. Господній ангел з’явився йому і привітав його: Господь з тобою, хоробрий воїне! А Гедеон йому відповів: О, мій Владико! Якщо Господь є з нами, то чому нас усе це спіткало? Де всі ті Його чудеса, про які нам розповідали наші батьки, кажучи: Хіба не Господь вивів нас із Єгипту? А тепер Господь залишив нас, віддавши нас у руки мідіянців!
Але Господь, повернувшись до нього, сказав: Іди і, як могутній воїн, врятуй Ізраїль з рук мідіянців! Адже Я тебе посилаю! Та Гедеон йому відповів: О, мій Владико! Як же я врятую Ізраїль? Адже моя родина найслабша в племені Манассії, а я наймолодший у сім’ї свого батька. Але Господь запевнив його: Я буду з тобою, і ти знищиш мідіянців, як одного чоловіка. Однак Гедеон попросив Його: Якщо я здобув Твою прихильність, то покажи мені якусь ознаку, що це Ти розмовляєш зі мною! Отже, не відходь звідси, доки я не повернусь до Тебе й не принесу мій дар, який покладу перед Тобою. А Той відповів: Я залишатимусь тут, доки ти не повернешся» (Суд. 6:11-18).
«Тоді Гедеон усвідомив, що це дійсно був Господній ангел, тому Гедеон вигукнув: Горе мені, Владико Господи [אֲהָהּ אֲדֹנָי יְהוִה], адже я бачив Господнього ангела обличчям в обличчя!
Але Господь сказав йому: Мир тобі! Не бійся, – ти не помреш! І збудував там Гедеон жертовник Господу, й назвав його: Господь – це мир!» (Суд. 6:22-24)
Віч-на-віч із Богом
У віршах 22–24 ми читаємо, що Гедеон абсолютно чітко зрозумів, що він бачив Адоная Яхве (יְהוִה) віч-на-віч, і боявся, що помре, але отримав обіцянку: «Мир тобі! Не бійся, – ти не помреш».
Гедеон повірив Божій обіцянці, побудував жертовник Господу і назвав його «Яхве — це мир».
Це було надзвичайне духовне переживання — побачити Адоная Яхве віч-на-віч, отримати благословення миру і обіцянку, що він не помре — і це тільки початок історії.
А тепер починається справжня робота, яка вимагає:
- Прямого протистояння несправжнім богам («віч-на-віч»).
- «Мир тобі»: виходу із зони комфорту, щоб випробувати мир від Яхве в епіцентрі бурі.
- «Ти не помреш»: готовності до духовної боротьби і довіри Божому захисту.
Щоб досягти реальних змін, Гедеон мав змінити стратегію: замість усунення наслідків гріха зайнятись усуненням його першопричини – духовної проблеми, що лежить в його основі.
Щоб повністю вирішити проблему гріха, необхідно пройти два етапи: спочатку руйнування, а потім побудова.
Перший етап – руйнування
«Так сталося, що тієї ж ночі, Господь сказав йому: Візьми теля зі стада твого батька, і ще одного семилітнього бичка, та зруйнуй жертовник Ваала, який належить твоєму батькові; зрубай також священне дерево (Астарти), що біля нього…» (Суд. 6:25).
Гедеон був сином відомої людини – всі в місті знали Йоаша! Знищивши жертовник Ваала і Астарти, Гедеон відкрито повстав проти віри/релігії свого батька, використав його майно і зруйнував його джерело доходу.
Щоб змінити місто, очищення повинно початися з мого власного дому.
Гедеон зруйнував ідолопоклонство, але це був лише перший необхідний крок, якого, тим не менш, було недостатньо.
Другий етап – збудування
«…А на тому постаменті споруди належним чином жертовник Господу, твоєму Богові. Після цього візьмеш того другого бичка, приготуй як годиться і принеси його в жертву всепалення на дровах отого священного дерева, яке ти зрубаєш» (Суд. 6:26).
Одна справа — не слідувати за «фальшивим богом», і зовсім інша — активно слідувати за «єдиним істинним Богом». Якщо ми не побудуємо жертовник для Яхве на колишніх руїнах, то виникне духовний вакуум, який необхідно буде чимось заповнити.
На відміну від боротьби з наслідками гріхів, які часто робляться в таємниці, спорудження жертовника Господу повинно бути публічним: «на вершині скелі», на найвищому і найпомітнішому місці. Гедеон вже побудував один жертовник і назвав його «Яхве — мир». Але залишалося ще кілька жертовників, які потрібно було знести і побудувати на їх місці нові. Другий жертовник називався «Яхве — війна».
Тут вступають в дію наступні правила:
А. У нашому особистому духовному житті
Ми маємо мир із Богом, але в нашому житті можуть бути сфери, які все ще потребують очищення, руйнування старого жертовника і побудови нового жертовника Господу, Богу нашому. Бог обіцяв, що ми «не помремо», але Він не знищить ідолів у нашому житті — це наше завдання!
Б. В євангелізації — особливо серед нашого єврейського народу
Наш народ насичений ідолопоклонством, релігійністю, традиціями, що суперечать Слову Божому, і забобонами. В такому контексті Ієшуа попереджав людей після того, як вони звинуватили Його у вигнанні бісів силою Вельзевула:
«Коли нечистий дух виходить з людини, то блукає безводними місцями, шукаючи спокою, і не знаходить. Тоді каже: Повернуся до свого дому, звідки я вийшов! І, прибувши, знаходить його заметеним і прибраним. Тоді йде, бере сім інших духів, лукавіших за себе, і, ввійшовши, живуть там. І стає останнє тій людині гіршим від попереднього» (Лк. 11:24-26).
Іноді, щоб привернути увагу нашого народу до Агнця, Який був закланий за нас, ми повинні забити «священних корів» — бути готовими порушувати теми, які можуть викликати суперечки та супротив. Істина буває болючою, але вона спасає!
Дай Бог нам мужності і мудрості, щоб знайти баланс між знесенням і будівництвом — руйнуванням і створенням.
Джерело — oneforisrael.org
Переклад — Юлія Окерешко для ieshua.org
Последнее: 04.03. Спасибо!
