На русском языке читайте здесь — Хвала и поклонение на иврите: 6 слов, которые вам стоит знать.
Що означає поклонятися? Що хвала означає на івриті? Існує не один спосіб вимовити або висловити «хвалу» мовою Біблії. Давайте познайомимося з хвалою та поклонінням на івриті.
Що означала хвала для євреїв у біблійні часи? Як вони висловлювали поклоніння? Чи існував якийсь зовнішній вияв цього життєво важливого аспекту віри? Чи співали вони, чи танцювали, чи піднімали свої руки?
Прославлення Бога є невід'ємною частиною нашого життя. По суті, це питання виживання. Але у кожного з нас є своя історія, індивідуальний досвід та особлива нитка, з якої ми починаємо. Це щось особисте і те, що не підкоряється закону, ледь не неслухняне.
Минулої неділі, коли ми поклонялися разом у церкві, я звернула увагу на те, як люди піднімають руки. Дехто тримав руки прямо, майже під кутом 90 градусів, широко розставивши їх на знак перемоги. Або наче чекаючи, що тебе підхоплять небесні руки. В інших же руки були опущені, витягнуті паралельно підлозі з піднятими догори долонями.
1. Єврейське слово, що означає хвалу: «галель»
Нестримний Давид танцював і славив Господа у екстатичному захваті, спостерігаючи за тим, як Ковчег Господній повертається до Єрусалиму. Біблія говорить нам у 2 Самуїла 6, що весь Ізраїль тішився з вигуками та звуками труб. І ніхто не радів так сильно, як Давид.
Одягнений у церемоніальний лляний одяг, який зазвичай призначався для священиків і служителів, Давид відкрито славив Бога. Його рухи були такими, ніби він ось-ось розірве самого себе зсередини, він був сповнений радості. Це була хвала галель.
Сяяти, хвалитися, прославляти — הַלֵל/галель — зустрічається в Біблії як єврейське слово, що означає хвалу.
«Прославляйте [галель] слуги Господні, – хваліте Господнє Ім’я!» (Псалом 113:1)
Корінь слова галель дає нам ще два важливі слова. Одне з них, Алілуя, є комбінацією «хвали» (галель) та імені Яхве — особистого імені Бога на івриті. Друге слово — тегіла.
2. Хвала «тегіла»
Відома за єврейською назвою книги Псалмів (Сефер Тегілім), תְהִילָה/тегіла — це хвалебна пісня. Це спонтанний наказ нести світло та святкування з піснями, вигуками та священним шумом.
Один з перших випадків, коли ми зустрічаємо слово тегіла в Біблії, це одразу після того, як Бог звільнив євреїв з Єгипту. Мойсей та діти Ізраїлю безпечно перейшли Червоне море. У Вихід 15 їхні очі щойно бачили, як води впали на голови їхніх ворогів.
Я уявляю, що на мить настала незрозуміла тиша, яку порушувало лише море, що все ще ревло. Вони роззявили роти, а їхні серця все ще билися від страху неминучої смерті. Ізраїль намагався змусити свій розум збагнути те неможливе, яке Господь щойно зробив можливим для них.
І потім, один за одним, усі разом, тисячі й тисячі голосів хвали, подяки та сміху. Хвали за порятунок, за свободу, за нові мрії:
«Але ж Ти, Святий, перебуваєш у хваліннях [тегілот] Ізраїлю» (Псалом 22:4).
3. Єврейське розуміння «земер»
Подібно до слова тегіла, זֶמֶר/земер — це музичний термін для хвали. Але хвала земер передбачає використання музичних інструментів. Це ідея створювати музику, перебираючи струни пальцями та співаючи хвалу Богові.
Єврейська хвала земер гармонійна та колективна. Щоб висловити наше поклоніння, вона використовує музику, створюючи атмосферу, яка запрошує Бога рухатися потужніше. Це інструментальне і хорове прославлення набагато рідше зустрічається в наші дні, хоч я впевнена, що саме так звучать Небеса.
В Об’явленні 5 і 15 Іван зазначає, що звук, який він чув, був подібний до того, як арфісти грають на арфах. Він також описав хвалу, коли «десятки тисяч разів по десять тисяч і тисячі тисяч» ангелів співали в ідеальній гармонії, як один голос.
Хвала, яка все змінює
Давид міг сколихнути духовний світ лише кількома коливаннями струн. Я можу уявити, як Саул сидів з тяжкістю і змучений болем. Його тремтяча рука затуляла його стомлені очі, а інша міцно трималася за стілець.
І Давид, молодий і наповнений Богом, починав своє прославлення. Час сповільнювався та зупинявся заради такого випадку. Боже світло протікало всередину нього і через нього, як бурхливі води, що ринули через тріщини, огортаючи Саула і оновлюючи його.
«Співайте [замру] Богові, співайте [замеру]! Співайте [замру] нашому Цареві, співайте [замеру]!» (Псалом 47:7).
У той же час, якщо ми простежимо походження слова до його основного кореня, ми виявимо, що однокореневе слово זָמַר/замара описує акт обрізання (гілок, лози). По суті, єврейський народ і досі святкує врожай з піснями та танцями. Як же це співзвучно з тим, що коли ми славимо Господа із замар, Він піднімає нас. Він обрізає все старе і недостойне в Його дітях і дозволяє нам приносити нові плоди.
4. Єврейське слово для поклоніння через «яда»
В івриті є ще одне слово, яке відноситься до хвалі, хоча воно і рідко використовується: яда. Слово яда походить від єврейського слова יָד/«яд», що означає «рука», і описує моменти поклоніння, коли Бог прославляється підняттям рук.
У випадку Мойсея і битви з амаликитянами у Вихід 17 підняття рук означало бій. Поки руки Мойсея були підняті в молитві, Ізраїль перемагав у війні фізично та духовно.
Коли ми здаємося Господу з піднятими руками, прославляючи Його велич, Він бореться у наших битвах. Інструменти нашої хвали також є інструментами битви проти ворога. Саме так ми завжди будемо здобувати перемогу.
5. «Тода» та суть хвали
Різниця між яда та наступним словом תוֹדָה/тода дуже невелика. Обидва ці слова походять від того самого слова (яд), і обидва мають на увазі використання наших рук для хвали. Але слово тода має незвичайну красу.
Тода і досі залишається єврейським способом просто сказати спасибі. Ми також піднімаємо руки в подяці, бо милість Господа вічна. І ми приходимо до Нього з нашим мізерним приношенням — нашими п'ятьма рибами та двома хлібами, нашою добровільною жертвою.
«Тобі, о Боже, я виконаю свої обітниці, Тобі Я принесу жертву подяки [тодот]» (Псалом 56:13).
Ми простягаємо свої руки на знак шанування та подяки, нічого не бажаючи натомість, але отримуючи все назад.
6. Поклоніння та хвала через «берах»
У книзі Даниїла Писання каже, що у своєму домі у Вавилоні Даниїл відкривав вікна, ставав навколішки, звертаючись обличчям до Єрусалиму, і молився. Так само Ілля став навколішки, поклавши своє обличчя між колінами і просячи про дощ на вершині гори (1 Царів 18:42).
Або Мойсей, можливо, коли притиснувся до скелі, босий, і боявся поглянути на кущ, що горить (Вихід 3). Який це сильний образ того, як людина відмовилася від фізичного комфорту у пристрасній смиренності. У палкому бажанні поклонятися в благоговінні з абсолютним знанням того, наскільки ми нескінченно малі та ефемерні, як дихання на дзеркалі.
Для такої хвали в івриті є слово, яке використовується для позначення фізичного стояння на колінах, і яке є найбільш поширеним єврейським терміном для позначення благословення: בֵּירַך/берах. Прекрасна новина полягає в тому, що в міру того, як Він ламає кожного з нас і після знову збирає докупи, наш дух наповнюється, і ми встаємо, ми стаємо сильнішими, сміливішими і цілісними.
«Благословенний [барух] Господь навіки! Амінь, амінь!» (Псалом 89:53)
Хвала та поклоніння на івриті
Нам варто оцінити глибину та посвячення, яким може навчити нас поклоніння та хвала на івриті. У Псалмі 22:4 стверджується, що Бог мешкає серед хваління Ізраїлю. Як вийшло, що вони мали такий тісний зв'язок із Богом, якщо вони не були благословенні розірваною завісою?
Я думаю, що одна з відповідей може полягати в їхньому страху перед Господом. Вчений у мені хотів би вказати на те, що в складному завданні перекладу єврейської поезії іншими мовами ми втратили багато сенсу.
У івриті є багато слів, які використовуються для опису акта хвали. Ми згадали лише шість. У більшості сучасних мов вони об'єднані в такі слова, як «хвала» та «поклоніння», і саме так іноді працює лінгвістика.
Однак може виявитися, що хвала і поклоніння Господу, особливо на івриті, набагато ширша, ніж ми собі уявляли. Послухайте та отримайте благословення від єврейського прославлення в Єрусалимі.
Автор — Сара Компарадо / firmisrael.org
Переклад — Ганна Іващенко для ieshua.org
Последнее: 3.12. Спасибо!
