На русском языке читайте здесь — Иисус не родился в хлеву?
Я одразу перепрошую тих, кому це зіпсує радісні клопоти підготування до Різдва, але краще про це поговорити заздалегідь, доки ми ще тільки розвішуємо гірлянди й розставляємо фігурки у вертепі. Ісус народився не в хліві! Ба більше, у Новому Завіті ніде навіть натяку немає на те, що божественне немовля з'явилося на світ у житлі для худоби.
Звідки ж люди взяли цю ідею? Мені видається, що причини тут три: проблеми з розумінням граматики і лексики, незнання палестинської культури того часу і традиційне тлумачення.
Мабуть, традиційне тлумачення походить від «месіанського» прочитання книги Ісаї 1:3:
«Віл знає свого господаря, і осел – ясла свого хазяїна, а Ізраїль Мене не знає, і Мій народ не звертає на Мене уваги!»
Згадка ясел в історії Луки, що має на увазі тварин, змусила середньовічних ілюстраторів зобразити вола й віслюка, які з повагою стоять поруч із новонародженим Господом, ну а для натуральності картинки довелося зобразити цю сцену в хліві. А де ще слід перебувати тваринам? (А ось і не обов'язково в хліві, знаєте!)
Друга причина, яку можна вважати основною — це значення грецького слова «каталума» в Євангелії від Луки 2:7. У ранніх перекладах це слово значиться як «готель чи гостьова кімната»:
«І вона народила свого Первістка Сина, сповила Його й поклала в яслах, оскільки у світлиці не було для них місця».
Причина для такого перекладу була вагомою. Це слово в грецькому перекладі Старого Завіту (Септуагінті) позначає громадське місце для гостинності (Вих. 4:24 і 1 Сам. 9:22). Етимологія цього слова досить широка. Походить це слово від слова «каталуо» (відв'язувати або розв'язувати), тобто розпрягати коней або відв'язувати тюки. Але є й доволі вагомі свідчення для використання цього слова в зовсім іншому значенні. Цим словом позначалася окрема кімната, в якій Ісус з учнями розділив останню трапезу (Мк. 14:14, Лк. 22:11, у Матвія про кімнату нічого не сказано). Тобто це така вітальня в приватному будинку. А ось коли Лука говорить про «готель» (Лк. 10:34) у притчі про доброго самарянина, там використане слово «пандохеон», що означає місце, де приймають мандрівників, караван-сарай.
І різниця у визначеннях тут цілком зрозуміла:
Каталума (грец.) — вільна кімната або світлиця в приватному будинку або селі, де приймали мандрівників і де не стягувалася ніяка плата. Не те ж саме, що готель або караван-сарай.
Пандохеон, пандокеон, пандокіан (грец.) — у 5 столітті до Р.Х. у Греції готель для приймання мандрівників (пандокіан = «той, хто всіх приймає»). Пандохеон складався зазвичай із загальних трапезної та спальні, окремих кімнат для мандрівників не передбачалося.
І третя причина криється в нашому розумінні (так, так, ви здогадалися) історичного та соціального контексту різдвяної історії. По-перше, складно уявити, що Йосип, повернувшись у землю своїх предків, не був би прийнятий своїми родичами, навіть якщо вони були не дуже близькими родичами. Кен Бейлі, відомий своїми дослідженнями палестинської культури першого століття, так коментує цю ситуацію:
«Навіть якщо він ніколи там не був, він міг з'явитися на порозі далекого родича, перерахувати свій генеалогічний список, і все — він серед друзів. Йосипу лише варто було сказати: “Я Йосип, син Якова, син Матфана, син Єлеазара, син Еліуда”. І негайною реакцією було б: “Ласкаво просимо, що ми можемо зробити для тебе?” Ба більше, якщо в селі був хоча б один член його сім'ї, Йосип був зобов'язаний знайти його і постати перед ним. А вже як один із членів усім відомого дому Давида, він мав право скористатися гостинністю більшості людей, які “заради Давида” були б раді відчинити двері свого будинку».
Ще в скарбничку доказів: дизайн палестинських будинків того (та й навіть теперішнього) часу допомагає зрозуміти всю цю історію. Як стверджує Бейлі, більшість родин жили в однокімнатних будинках із невеликим закутком для загону тварин на ніч, а також із кімнатою-прибудовою або простором на даху для гостей.
Кімната, в якій жила сім'я, зазвичай мала кілька ямок на підлозі, заповнених соломою, щоб тваринам було чим харчуватися, коли їх запускали в дім.
Про таке однокімнатне проживання разом із тваринами, запущеними на ніч, можна прочитати в кількох уривках Євангелії. У Мт. 5:15 Ісус каже:
«І не запалюють світильника, аби поставити його під посудину, але ставлять на свічник, щоби світив усім, хто в домі».
І це нісенітниця, якщо тільки не всі живуть в одній кімнаті. А в Євангелії від Луки Ісус говорить про зцілення жінки в суботу (Лк. 13:1-17):
«Господь сказав йому у відповідь: лицеміре, чи не відв’язує кожний з вас у суботу вола свого або осла від ясел [те саме слово, що в Лк. 2:7] і не веде напувати?»
Цікаво, що ніхто з опонентів Ісуса не каже: «Ні, я не чіпаю своїх тварин у суботу», бо їм усім доводилося виводити тварин з дому вранці. До речі, про «і не веде напувати» говорить один із пізніших манускриптів. У більш ранніх фрази про «напувати» немає.
Отже, що ж тоді означає не було місця в «каталумі»? А означає це те, що багато хто, як і Йосип з Марією, приїхав до Вифлеєма, і кімната для гостей уже була зайнята родичами, які прийшли раніше. І батьки Господа залишилися ночувати разом із сім'єю, у головній кімнаті будинку, і саме там Марія народила Ісуса.
Найприроднішим місцем у хаті для народження дитини і були ці заповнені сіном заглиблення в підлозі. Там, де годували тварин. А ідея про те, що вони були в хліві, відкинуті й самотні, не витримує критики ні з точки зору граматики, ні з точки зору культурної ситуації того часу. Бейлі із захопленням цитує одного раннього дослідника:
«Той, хто хоча б раз був у палестинському селі, знає, що гостинність їхня настільки велика, що вам до болю бракуватиме можливості побути на самоті. Там взагалі неможливо позбутися постійної присутності кого-небудь поруч. Мені доводилося збігати в поля, щоб хоч трохи побути наодинці з собою і подумати».
У різдвяній історії Ісусу не сумно й самотньо далеко від усіх у хліві, тому не треба Йому виявляти співчуття. Ісус народився посеред своїх родичів, з усіма наслідками, що випливають із цього, та увагою. Знаючи це, ми повинні докорінно змінити свій підхід у проповіді історії Різдва.
Залишається лише одне питання. Точної інтерпретації історії приходу Спасителя у світ не чути вже дуже давно. Бейлі цитує Вільяма Томсона, пресвітеріанського місіонера до Лівану, Сирії та Палестини, який 1857 року пише:
«Мені здається, що народження Христа трапилося у звичайному будинку звичайного селянина, і дитина лежала в хліві, який донині можна зустріти в будинках фермерів цього регіону».
Бейлі також наводить слова Альфреда Пламмера, сказані ще в 19 столітті, які підтверджують ідею Томсона. То чому ж ця помилкова думка так довго проіснувала?
На мій погляд, причин дві. По-перше, ми зовсім не звикли читати історії в їхньому оригінальному культурному контексті, постійно прив'язуючи текст до нашого розуміння реальності та життя. Де тримають тварин? Ну, якщо ви живете в 21 столітті, то відповідь зрозуміла: «Подалі від сім'ї!» Значить, і Ісус був народжений у хліві. По-друге, важко недооцінити, як сильно традиції впливають на наше прочитання Писання. Дік Франс розмірковує на цю тему у своїй книзі, підкріплюючи свої думки власним досвідом:
«Підтримка нетрадиційного прочитання історії народження Христа не тільки позбавляє підґрунтя багато різдвяних гімнів, а й забирає в християнських проповідників одну з улюблених тем для проповіді: остракізм Сина Божого з людського суспільства, Ісус — біженець. Це ж динаміт якийсь! Коли я почав захищати точку зору Бейлі, про це написали газети і розповіли радіоведучі, ставлячи мене в приклад богословського шкідництва нарівні зі спростуванням воскресіння Христа єпископом Даремським!»
Отже, чи варто ставити під сумнів людські припущення? Так, якщо ви вірите в те, що люди повинні почути справжню історію з Писання, а не традицію з казок для дітей.
Франс продовжує:
«Проблема хліва в тому, що він віддаляє Ісуса від усіх нас. Цей хлів навіть народження Христа наділяє унікальною оболонкою, з таким же успіхом Ісус міг народитися в палаці кесаря. Але прихід Господа в людській плоті якраз говорить нам про те, що Ісус був одним із нас. Він прийшов прожити справжнє людське життя, тому богословськи виправдано, що він народився в галасливому, теплому, гостинному палестинському домі, як будь-який інший юдейський хлопчик того часу».
І хто знає? Можливо, після цього люди почнуть ставити запитання про те, як ми читаємо Біблію і розуміємо її!
Автор — Іян Пол / hristiane.ru
Переклад — Ірина Жежерун для ieshua.org
Последнее: 26.07. Спасибо!
