Оливкове виховання: як виростити дітей із сильним характером

На русском языке читайте здесь — Масличное Воспитание: как вырастить детей с сильным характером.

Щоразу, коли я пишу про виховання дітей, люди надсилають мені електронні листи з проханням писати ще. Я їх розумію.

Виховання — важка праця.

Більшість людей, які уважно стежать за моїм служінням, знають, що це та сфера мого життя, до якої я ставлюся дуже серйозно. У нас із Шеріл було одне особливе бажання, коли ми виховували наших хлопчиків, — заохочувати їх любити Христа й проявляти Його характер.

Це чудово — вчити наших дітей, як грати в спортивні ігри або як добре вчитися в школі, і я думаю, що ми повинні це робити, але наша найголовніша мета має полягати в тому, щоб допомогти їм стати людьми, які прагнуть мати добрий характер — а конкретніше, характер Христа.

Визнаючи Біблію найвищим керівництвом у цьому питанні, одного разу я розробив модель виховання дітей, яка називається «Оливкове виховання».

Ця модель ґрунтується на двох віршах із Писання.

• Пс. 128:3: «Твої діти, наче нові оливкові пагони навколо твого столу».
• Пс. 144:12: «Нехай наші сини будуть, як нові саджанці, належно вирощені в своїй юності».

Ось кілька фактів, які я прочитав про оливкові дерева:

• Вони були символом миру та щастя для євреїв.
• Щоб деякі сорти почали приносити плоди, потрібно 8–10 років.
• Від 20 до 50 років потрібно, щоб оливкове дерево стало зрілим і по-справжньому плодоносним.
• Ніхто точно не знає, як довго вони ростуть; але, за приблизними оцінками, від 300 до 600 років, а за деякими оцінками — до 2000 років.
• Коли стовбур оливкового дерева вмирає, з’являються нові пагони, які підтримують життя дерева.
• Оливкові дерева — вічнозелені.

Чи бачите ви в цьому якусь паралель із вихованням дітей або з вашими сподіваннями щодо їхнього життя?

Я твердо вірю в те, що ми, з більшою ймовірністю, отримуємо від життя те, до чого справді прагнемо, тому нашою метою стало виховати дітей так, щоб, ставши дорослими, вони приносили плоди праведності з покоління в покоління. Ми почали думати стратегічно, як розвинути біблійні риси характеру, що приносять плоди, у наших двох хлопчиків.

Біблія також дає нам деякі чіткі вказівки щодо того, як виглядає плід праведності.

Послання до Галатів говорить:

«Плід же Духа – любов, радість, мир, довготерпіння, ласкавість, доброта, віра, лагідність, стриманість» (Гал. 5:22-23)

Ось кілька порад для стимулювання зростання кожного з цих плодів:

Любов

Любов — це перший із згаданих плодів і, можливо, найважливіший. Ісус сказав, що «любити» — це найбільша заповідь для нас. Я не думаю, що ми можемо навчити наших дітей любити. Ми повинні стати для них у цьому прикладом.

Ось деякі дії, які ви, тим не менш, можете вжити, щоб прищепити цей плід у їхньому серці:

• Задавайте дітям питання про їхнє життя. Пізнавайте свою дитину та те, про що вона думає.
• Робіть усе з любов’ю — навіть привчаючи до дисципліни. (Вони відчують, коли ви дієте не з любові. Так само, як і ви самі.)
• Дотримуйтесь дисципліни. Не нехтуйте дисципліною «в ім’я любові». По суті, дисципліна має бути показником того, що ви любите їх достатньо сильно, щоб привчати поводитися правильно.
• Слідкуйте за тим, як ви ставитеся до інших груп людей, зокрема до інших рас та етнічних груп.
• Слідкуйте за тим, яке мислення у вашої дитини — надавайте більшого значення її ставленню, ніж діям (1 Сам. 16:7), і реагуйте відповідно.
• Любіть друзів ваших дітей.
• Будьте добрими до своїх сусідів, друзів і родини. Вони спостерігають за вами.
• Беріть участь у справах церкви та громади не з примусу, а тому, що ви любите людей.

Радість

Навчити ваших дітей радіти не обов’язково означає зробити їх щасливими, навіть незважаючи на те, що більшість батьків справедливо бажають цього своїм дітям. Але Біблія розрізняє радість і щастя (Пс. 68:4).

Ось деякі дії, які ви можете вжити, щоб прищепити плід радості в серцях ваших дітей:

• Не святкуйте все підряд. Життя не повинно бути одним великим святом. Воно не повинно обертатися навколо чергової великої події.
• Майте почуття гумору. У процесі виховання дітей веселіться. Дозвольте їм побачити, що ви отримуєте радість від життя.
• Будьте позитивними. Діти не здатні витримати тиск і стрес, з якими доводиться справлятися дорослим.
• Дозвольте своїм дітям радіти життю відповідно до того віку, в якому вони перебувають, — не намагаючись зробити з них тих, ким вони не є.
• Життя важке, і в ньому будуть випробування, але дозвольте своїм дітям побачити, що ви використовуєте випробування як щось, з чого ви виносите уроки, і те, під час чого ви не втрачаєте віру, будучи впевненими в тому, що Бог оберне все на добро.
• Нагадуйте собі, що Писання каже: «завжди радійте». Покажіть це дітям на власному прикладі.

Мир

Мир (спокій) є основою для інших сильних рис характеру, яких ви бажаєте для своїх дітей. Біблія говорить, що ми можемо мати мир у собі, незалежно від життєвих бур. Я знаю багатьох дорослих людей, які самі хотіли б мати такий мир. Без сумніву, ви хотіли б, щоб він був у ваших дітей.

Ось деякі дії, які ви можете вжити, щоб показати такий мир своїм дітям на власному прикладі:

• Щодня моліться за своїх дітей у їхній присутності. Це показує важливість молитви та довіри до Бога для щоденного зміцнення.
• Навчайте їх молитися. Ісус навчав Своїх учнів молитися. Допоможіть своїм дітям зрозуміти, що вони можуть розмовляти з Богом у будь-який час. Вони засвоять це дуже швидко. Віра приходить набагато легше, коли її закладають у дитинстві.
• Нехай вони бачать, що ви регулярно читаєте Біблію. Істина може стати для нас опорою, коли ми боїмося або переживаємо стрес.
• Розповідайте про свою віру. Спокій можна знайти завдяки взаєминам, і їм потрібно побачити це на вашому прикладі.
• Залишайтеся незворушними у стресових ситуаціях — наскільки це можливо. Немає нічого страшного в тому, що вони побачать ваші емоції, але вони повинні негайно побачити, що всередині вас — мир, який перевершує розуміння.

Терпіння

Це складно для мене, бо це одна з моїх слабких сторін, але це є частиною плоду Духа, яку Бог заохочує в нас. І наші діти дуже потребують цього.

Ось кілька кроків, за допомогою яких ви можете допомогти своїм дітям набути цієї риси характеру:

• Дозвольте їм бачити, як ви самі терпляче чекаєте. (Якщо мої хлопчики чи моя дружина прочитають це, вони здивуються, побачивши це в мені самому. Проте мені багато разів у житті доводилося чекати, щоб побачити повну картину. Я намагався робити це дуже терпляче.)
• Час від часу змушуйте своїх дітей чекати. Так, я не помилився. Діти не повинні отримувати все одразу, і, звісно ж, не повинні мати можливості вимагати цього за допомогою істерик чи сліз. Статистика, яку я читав, свідчить про те, що сьогодні діти отримують 90% усього, чого вони хочуть, але, ставши дорослими, вони отримають менше 25%. Ми готуємо їх до невдач, коли даємо їм усе, чого вони хочуть.
• Не скаржтеся. Робіть усе без скарг і суперечок (Флп. 2:14).
• Не дозволяйте своїм дітям думати, що вони є центром всесвіту. Вони ним не є, насправді ним є Бог. Заохочуйте їх, але не надягайте на них царську корону.

Великодушність (доброта)

Великодушність можна визначити як «справжню дружність, чуйність і щедрість».

Ось кілька способів прищепити вашим дітям великодушність:

• Будьте людиною, яка дає, а не бере. Дозвольте вашим дітям бачити, як ви регулярно робите пожертви на користь інших людей.
• Ніколи не дозволяйте вашим дітям бачити ваше недоброзичливе ставлення до касира чи офіціантки.
• Познайомтеся зі своїми сусідами та щиро цікавтеся їхнім життям.
• Ніколи не дозволяйте собі робити принизливі зауваження на адресу інших членів сім’ї.
• Дбайте про нужденних людей.
• Постійно робіть пожертви та служіть у церкві й у суспільстві.

Доброта (милосердя)

Ісус говорив: «Добре, добрий і вірний раб» та «Дерево добре приносить і плоди добрі». Добро — це протилежність зла. (Логічно, чи не так?)

Ось кілька порад, як прищепити вашим дітям доброту та милосердя:

• Заохочуйте добрі вчинки ваших дітей, вчинені на користь інших людей.
• Особливо хваліть ваших дітей за те, що вони роблять добрі справи. (Це можна робити словами, і не обов’язково щоразу щось їм купувати).
• Ніколи не дозволяйте вашим дітям бачити, як батьки сперечаються або сваряться.
• Завжди вимагайте від них шанобливого ставлення. Вони не зобов’язані завжди погоджуватися, але до них завжди слід ставитися з повагою.
• Завжди проголошуйте правду. Ніколи не дозволяйте їм бачити, що ви брешете, навіть якщо це «дрібна нешкідлива брехня».
• Навчайте їх негайного послуху. Не дозволяйте їм «роздумувати» над тим, чи слухатися вас. Це особливо актуально щодо ваших маленьких дітей.

Вірність (віра)

Діти будуть настільки вірними, наскільки вірні ви самі, тому, щоб побачити, як вони виростають відданими особистостями, вам доведеться показати їм це на своєму прикладі.

Ось деякі практичні кроки, які допоможуть вам у цьому процесі:

• На ранньому етапі їхнього життя будьте вірними в тому, чого ви очікуєте від них на пізнішому етапі. Якщо ви хочете, щоб вони ходили до церкви, коли стануть дорослими, то постійно беріть їх із собою, поки вони ще діти.
• Якщо ви взяли на себе зобов’язання щось зробити, зробіть це. Нехай ваше «так» буде «так», а «ні» — «ні». Будьте тією опорою в їхньому житті, на яку вони завжди зможуть покластися.
• Будьте вірними у всіх взаєминах. Вони спостерігають за вами.
• Будьте послідовними. Якщо сьогодні щось є неправильним з моральної точки зору, то це буде неправильним і завтра.
• Нехай вони знають, що можуть покладатися на вас у тому, що ви зробите те, що пообіцяли зробити для них або разом із ними.
• Дозвольте їм постійно бачити вас у ті моменти, коли ви перебуваєте в молитві та спілкуванні з Богом.

Лагідність

Це слово означає «не грубість». Це не означає бути «сірою мишкою», і це також не означає уникати дисципліни. Це означає бути лагідним, навіть коли ви гніваєтеся. У 2-му розділі Євангелії від Івана, коли Ісус прийшов до Храму, щоб вигнати міняльників, Він спочатку зробив батіг. Це була категорична й рішуча реакція, але вона була здійснена «у лагідності».

Ось кілька кроків, які ви можете зробити, щоб прищепити своїм дітям цю рису характеру:

• З легкістю прощайте їм. Не тримайте образи на тих, хто заподіяв вам зло.
• Не дозволяйте своїм дітям боятися підійти до вас з якимось питанням лише через вашу можливу реакцію.
• Опустіться до рівня очей дітей, коли ви намагаєтеся щось їм пояснити або відповідаєте на їхні запитання.
• Завжди будьте готові розмовляти зі своїми дітьми.
• Ніжно розмовляйте зі своїм чоловіком / своєю дружиною.
• Коли виникає якась суперечка в громадському місці, наприклад, у ресторані, це нормально — захищати свої інтереси, але це слід робити лагідно, виявляючи повагу до іншої людини. Не може бути виправдання тому, щоб бути грубим і неприємним.

Уміння володіти собою (стриманість)

Протилежністю цьому є неорганізованість. Це важлива риса характеру, тому що вона впливає на всі інші.

Ось деякі практичні кроки, які допоможуть вам виховати самоконтроль у ваших дітей:

• Не дозволяйте їм влаштовувати істерики. «Самовираження» не є виправданням для нестриманості.
• Навчайтеся особистої дисципліни та подавайте їм приклад у таких справах, як щоденне читання Біблії, зарядка та відрахування десятини.
• Пам’ятайте самі, що гріх має наслідки, і навчіть своїх дітей цьому принципу. (На жаль, ви можете показати їм приклад і в цьому.)
• Застосовуйте відповідні дисциплінарні заходи для кожної дитини. Усі діти різні.
• З’ясуйте мотив, що стоїть за вчинком, перш ніж покарати свою дитину.
• Ставте перед ними відповідні випробування в міру того, як вони дорослішають, щоб дізнатися, чи можуть вони впоратися з тією чи іншою ситуацією. Коли вони стають старшими, дедалі більше довіряйте їм.

А тепер останній крок у моделі «Оливкового виховання». Ви повинні навчити своїх дітей постійності!

У Євангелії від Івана 15:5 Ісус каже:

«Я є Виноградна Лоза, ви – галузки. Хто перебуває в Мені, а Я в ньому, той приносить рясний урожай, бо без Мене не можете робити нічого».

Якщо наші діти зможуть опанувати цю навичку, все інше додасться само собою і стане їхньою невід’ємною частиною. Вони навчаться цьому найкраще, коли бачитимуть, як це робите ви.

Я молюся за ваше виховання дітей. Я мушу нагадати вам, що це — «модель», і я не був досконалим, коли застосовував її сам. Дещо у мене вийшло краще, ніж решта. Насправді, реальність така, що ми рідко досягаємо того, що не ставимо собі за мету, — тому поставте собі таку мету, і ви виявите, що вам буде легше її досягти, ніж якщо ви не матимете жодних планів взагалі.

Автор — Рон Едмондсон / mycharisma.com
Переклад — Ірина Жежерун для ieshua.org