На русском языке читайте здесь — Шавуот: Праздник Седмиц — земной и духовный урожай.
Шавуот, або Свято Тижнів, — це одне з трьох «зборів Господніх» (разом із Песахом і Святом Кущів), які є «визначеними часами» (Лев. 23:4), коли Ізраїль мав збиратися в Єрусалимі. Як ми незабаром побачимо, його можна розглядати як єдине ціле з Песахом з ряду причин, включаючи й тісний зв’язок життя та служіння Месії Ісуса з даруванням Святого Духа, що дає людям можливість звершувати Його справи.
Біблійні основи Шавуота
Як описано в книзі Левіти, перший зв'язок між Песахом і Шавуотом полягає в тому, що вони йдуть разом у єврейському календарі:
«Першого місяця, чотирнадцятого дня місяця, надвечір, Пасха для Господа. П’ятнадцятого дня цього місяця – свято Опрісноків для Господа. Сім днів будете їсти опрісноки… Всі сім днів будете приносити Господу всепалення. Сьомого ж дня будуть святі збори. Не займайтесь жодною повсякденною справою… Від наступного дня після суботи, тобто від дня, коли принесете сніп коливальної жертви, відлічіть собі сім повних тижнів. До наступного дня після сьомого тижня відлічіть п’ятдесят днів і принесіть Господу нову хлібну жертву» (Левіти 23:5-6,8,15-17).
Отже, незалежно від того, на який день нашого «сучасного» календаря припадає Песах, Шавуот обов’язково святкуватиметься на 50-й день після другого дня Песаха. З цього 50-денного періоду походить друга назва свята — П’ятидесятниця.
Традиції Шавуота в юдаїзмі
В юдаїзмі період «відліку днів» від Песаха до Шавуота, згідно із заповіддю Господа (Лев. 23:15), називається «відліком омера». Ця назва походить від давньої традиції принесення омера (близько двох сухих кварт, приблизно 2 літри) сухого ячменю Господу на другий день Песаху. І донині віруючі євреї проголошують відповідні благословення, відраховуючи дні між Песахом і Шавуотом, тобто «відраховуючи омер».
Протягом цього періоду релігійні євреї оплакують загибель євреїв під час останнього збройного повстання проти римлян у 132 році н. е. У цей час у їхньому житті можна помітити знаки жалоби. Наприклад, у цей час релігійні юдеї не стрижуться, не організовують весілля та інші святкові події, крім святкування Лаг ба-Омер, який припадає на 33-й день відліку омера.
Лаг ба-Омер святкується на згадку про смерть раббі Шимона бар Йохая, який вважається автором кабалістичної книги Зоар. День його смерті відзначається як свято, тому що він сам так заповідав. Тому траур припиняється на один день. Тисячі послідовників раббі збираються для щорічного святкування цього дня на горі Мерон, біля міста Цфат у Галілеї. Розпалюють багаття, які символізують сяйво Господнього світла (слово «Зоар» означає «світло»), і відзначають весілля. Лаг ба-Омер став традиційним приводом для першої стрижки єврейських дітей.
Коли нарешті настає Шавуот, його святкують як день відпочинку в Ізраїлі (два дні поза Ізраїлем). Сучасні традиції Шавуота включають читання книги Рут, що нагадує нам про врожай, вживання молочних продуктів (без м’ясних, згідно з кашрутом) та прикрашання будинків і синагог плодами врожаю.
Але у Шавуота є й інша духовна сторона, завдяки якій його також називають «Хаг Матан Торатейну» (Свято дарування нашої Тори). Згідно з єврейською традицією, це також час, коли Господь відкрив Ізраїлю дар Закону на горі Синай. І тут ми виявляємо, що, подібно до того, як Визволитель Мойсей пов'язує перший Песах і перший Шавуот, так і Месія Ісус знову об'єднує їх, новим і дивовижним чином.
Шавуот і Новий Завіт
Євангелія показують нам, як Месія Ісус виконує пророчі обіцянки Єврейських Писань. Драма Таємної Вечері є найяскравішим прикладом цього, тому що того вечора Ісус відкрив Себе як справжню і досконалу пасхальну жертву.
Читаючи продовження цієї історії в Книзі Дій, ми бачимо, наскільки тісним залишається зв'язок між Песахом і Шавуотом через служіння Месії. Останніми записаними словами Ісуса, які Він сказав в останньому розділі Євангелії від Луки, були: «І ось Я посилаю на вас обітницю Мого Отця, а ви залишайтеся в місті [Єрусалимі], доки не зодягнетеся силою з висоти!» (Лк. 24:49)
І тому цілком доречно, що Лука знову звертається до цієї історії саме в цій частині Книги Дій. Він записує слова Ісуса, в яких повторюється обітниця Господа і Велике Доручення, для якого Його народ отримає силу: «Але ви приймете силу, коли Святий Дух зійде на вас, і ви будете Моїми свідками в Єрусалимі, по всій Юдеї та Самарії – і аж до краю землі!» (Дії 1:8)
І тепер, як продовжує Лука, ми перебуваємо в розпалі іншого «призначеного часу», через кілька тижнів після Песаху. Це Свято Семи тижнів, Шавуот, — і знову ми бачимо, як єврейський народ з усього відомого тоді світу (Дії 2:5-11) зібраний в Єрусалимі, згідно із заповіддю Господа.
Святий Дух і Шавуот
Ми побачили, що Шавуот нагадує про врожай і одкровення Тори. А з Книги Дій ми дізнаємося, що саме в цей день був дарований Святий Дух.
Петро, ще зовсім недавно паралізований страхом, тепер проповідує Євангелію сміливо і з владою. І яким був результат його наповнених Духом слів? «Отже, вони, прийнявши [з любов’ю] його слово, охрестилися; і приєдналися до них того дня зо три тисячі душ» (Дії 2:41). Почався інший врожай — урожай душ для Царства.
Цей врожай триває й сьогодні, коли єврейський народ та інші народи об’єднуються разом у Новому Заповіті та у Великому Дорученні. Цей заповіт був проголошений Месією на Песах. Тепер він запечатаний силою Святого Духа у день П'ятидесятниці — ще один приклад того, як наш суверенний Господь бере те, що вже існує, і надає цьому набагато більшого значення.
Джерело — chosenpeople.com
Переклад — Ірина Жежерун для ieshua.org
Последнее: 05.05. Спасибо!
