На русском языке читайте здесь — Сила мгновения: почему исцеление может прийти мгновенно.
Одна з найзворушливіших історій про зцілення у Святому Письмі — це історія про жінку, яка страждала на кровотечу. Вона стікала кров'ю дванадцять років поспіль. Можете собі уявити? Вона так довго страждала, що була у відчаї й сподівалася лише на чудо. Вона зверталася до лікарів один за одним, але її стан лише погіршувався. Однак дванадцять років очікування не зламали її віру; вони зміцнили її, підготувавши до того моменту, який змінив усе.
Можливо, вам це теж знайомо. Можливо, лікарі сказали вам, що більше нічого не можуть зробити. Можливо, ви молилися знову і знову, але як і раніше страждаєте. Я дуже прошу вас: продовжуйте молитися. Бог відповідає тим, хто кличе до Його імені, і в потрібний момент Він дарує миттєве зцілення. Я знаю, що буває дуже важко продовжувати молитися, коли здається, що нічого не змінюється. Але що, якщо ви перестанете молитися саме перед проривом? Що, якщо ви здастеся саме перед тим, як Ісус розпочне діяти? Зцілення — це не просто щось, що робить Бог; Він Сам по Своїй суті є Цілителем. Єгова Рафа, Бог Зцілюючий, не змінився. Я не можу вам гарантувати конкретні строки, але можу вас запевнити, що Він супроводжуватиме вас протягом усього цього процесу.
Багато років тому я чула про таке явище в Джорджії, як «чудотворна Біблія Далтона». В інтернеті з’явилися відео, на яких було видно, як із Біблії сочиться олива, а люди, які доторкалися до неї, ділилися неймовірними свідченнями про своє зцілення. Нещодавно Господь нагадав мені про цю історію, і я знову почала цікавитися нею. Виявилося, що вся ця історія розвалилася: власника Біблії нібито спіймали на тому, що він купував оливу в магазині «Tractor Supply». Проте деякі люди свідчили, що після дотику до оливи з Біблії вони зцілилися фізично. Тоді я запитала Господа, навіщо Він нагадав мені про це, якщо все це було обманом. І Він відповів запитанням: «Як ти думаєш, що їх зцілило? Хіба це була олива?»
І я зрозуміла, що справа була не в оливі. Справа була в їхній вірі. У вірі людей, які повірили, що якщо їм вдасться дотягнутися, Бог вийде їм назустріч. Зрештою, їхня віра торкнула серце Бога — найвеличнішого Цілителя.
Так само було й із жінкою, яка страждала на кровотечу. У Писанні записані її слова: «Якщо лише доторкнуся до Його одягу, – одужаю!» (Мк. 5:28). Жінка була настільки у відчаї, що вірила: навіть дотик до чогось, що належало Ісусу, принесе їй зцілення.
Як ви думаєте, що сталося далі?
«І враз припинилася її кровотеча, і вона відчула в тілі, що видужала від хвороби» (вірш 29).
Після багатьох років страждань ця жінка була зцілена в одну мить завдяки своїй вірі в Ісуса. Віра походить від слухання, а слухання — від Слова Божого. Швидше за все, вона чула, що Ісус — Месія, Той, Хто може дарувати повне зцілення та цільність.
Дуже часто ми самі перешкоджаємо своєму звільненню, залишаючись у полоні страху, похоті, гордості, релігійного фарисейства чи відчуження, замість того щоб повністю довіритися Богу. Іноді найбільшою перешкодою на шляху до зцілення стає не стільки небажання Бога це зробити, скільки наша нерішучість звернутися до Нього.
Відпустити ситуацію може бути страшно, і часом ми навіть не знаємо, як це зробити. Почніть з того, щоб запитати у Бога, чого Він від вас очікує. Він вкаже вам шлях. Чи то молитва, чи проголошення Його Слова, чи вивчення Писання, чи піст, чи служіння іншим — Він дасть вам потрібну відповідь.
Відразу після зцілення цієї жінки Біблія говорить:
«Тієї ж миті Ісус відчув у Собі, що сила вийшла з Нього. Обернувшись до натовпу, Він запитав: Хто доторкнувся до Мого одягу?» (вірш 30).
Ясно, що Ісус знав, хто доторкнувся до Нього. Суть була в тому, що вона була помічена і Він її впізнав.
Учні не дуже зрозуміли це і сказали Ісусу, що багато людей тіснилися навколо Нього й торкалися до Нього. Але Ісус знав цю жінку і, сповнений такою сильною любов'ю та захопленням, скористався цим моментом, щоб повністю присвятити їй свою увагу. Вона підійшла з тремтінням, хоча для цього не було жодних причин. Далі сталося таке: ця жінка підійшла до Ісуса, впала перед Ним і розповіла Йому «всю правду» (вірш 33). Їй був потрібен Ісус, і вона розповіла Йому про це.
І Ісус промовив: «Дочко, віра твоя спасла тебе! Іди з миром і будь здоровою від своєї недуги» (вірш 34). Це її несподіване зцілення не закінчилось на зціленні; воно завершилось миром і відновленням.
Можливо, вам потрібне диво. Достатньо віри розміром з гірчичне зерно, щоб повністю змінити ситуацію. Ваш переломний момент може настати після багатьох років очікування, але коли він настане, його буде неможливо не помітити. Все, чого Він бажає, — це щоб ми простягнули руку й вхопилися за край Його одежі.
Чи ти хочеш стати здоровим?
Ще одна історія, яку ми розглянемо, — одна з моїх улюблених історій про зцілення. Тут ми бачимо групу хворих та інвалідів — одні не можуть ходити, інші не бачать, треті паралізовані — усі вони лежать біля купальні, яка, як вважалося, мала цілющу силу. Майже як у лотереї: той, хто першим увійшов у воду, той і отримував зцілення. Але Бог прийшов не для того, щоб звільнити лише кількох щасливчиків — Він прийшов для всіх, і Його ніколи не стримували людські правила чи обмеження.
Ісус прийшов до цієї купальні й побачив людину, яка пролежала там уже тридцять вісім років.
Тридцять вісім років рабства.
Тридцять вісім років очікування Божого визволення.
Щоб краще уявити собі масштаб: це майже стільки ж, скільки ізраїльтяни блукали пустелею.
Чи можете ви собі уявити, щоб майже сорок років свого життя ви провели б в очікуванні біля водойми, вірячи, що єдиний спосіб зцілитися — це вода з цього забобонного джерела? Я навіть не можу уявити, які душевні кайдани з часом це могло накласти на людину. Я знаю лише одне: іноді очікування буває виснажливим, але у Бога завжди є той несподіваний момент, коли кайдани розірвуться назавжди, навіть якщо ми вже навчилися виживати без свободи.
Ісус подивився на цього чоловіка і просто запитав:
«Чи ти хочеш стати здоровим?» (Ів. 5:6).
Чому Він постав таке питання? Тому що кожен прагне полегшення, але не кожен готовий до тих змін, які тягне за собою зцілення. Зцілення часто вимагає смиренності: відмовитися від своїх звичок і звичних моделей поведінки, навіть якщо ці моделі здаються безпечнішими, ніж невідомість. Воно вимагає смерті для себе й довіри Богу у питанні наслідків.
Чоловік не відповів на запитання прямо. Натомість він навів Ісусу різноманітні пояснення, чому він досі не зцілився. Іноді ми намагаємося пояснити відсутність чуда, в той час як Бог збирається звершити щось надприродне в нас самих. Те, що чудо ще не сталося, не означає, що Бог уже завершив ту роботу, яку задумав. Чоловік розповів Ісусу, чому не міг дістатися до води, і про травми, яких йому завдали всі ті, хто постійно наступав на нього. Я б збрехала, якби сказала, що ніколи не поводилась подібним чином.
У мене був такий період, коли я відчувала, що Бог закликає мене продовжувати рухатися вперед, не опускати рук, навіть коли я почувала себе невпевнено. І я зрозуміла, що іноді більшим гріхом може бути занурення в саможалість замість віри в те, що в процесі руху може прийти зцілення.
Але це не те, про що запитав Ісус. Ісус запитав, чи хоче він зцілитися. Хоча зцілення часто вимагає від нас неймовірного, проте Бог здатний допомогти нам у нашій слабкості зробити те, чого ми ніколи не змогли б зробити своїми силами.
Тому Ісус дав цьому чоловіку завдання, яке він не зміг би виконати самостійно:
«Устань, візьми постіль свою і ходи! І чоловік тут же став здоровим, узяв свою постіль і почав ходити» (Ів. 5:8–9).
Зрештою, коли йдеться про отримання справжнього зцілення та звільнення, ми маємо бути готові довіряти Богові настільки, щоб діяти, коли Він каже. Ми маємо вийти з тієї зони комфорту, яка нам звична, навіть якщо цей комфорт — це біль, і вірити, що Він зустріне нас з тією силою, якої нам бракує.
Бути звільненим означає перестати покладатися на власні сили й довіритися Богу, здатному розірвати всі кайдани, що нас стримували, — навіть ті, з якими ми навчилися жити.
Джерело — mycharisma.com
Переклад — Юлія Окерешко для ieshua.org
Последнее: 12.07. Спасибо!
