На русском языке читайте здесь — Тайна пасхальной чаши.
Великодня чаша — один із ключових символів дня, відомого як свято спокути нашої. Проте в первинному тексті історії Великодня немає жодної згадки про чашу. Єдина біблійна згадка про чашу, пов'язана з Великоднем, міститься в Новому Завіті. Коли Ісус святкував Великдень зі Своїми учнями, Він щонайменше двічі використовував чашу під час вечері, щоб зробити важливі заяви про Себе (Луки 22:17,20). Яке ж є значення чаші, яку Ісус піднімав, дотримуючись традицій Песаха?
У єврейських Писаннях чаша часто використовується як символ Божого суду. Наприклад, у Старому Заповіті згадуються чаша гніву, чаша суду, чаша трепету і чаша жаху та горя. Також ми бачимо, як псалмоспівець Давид вигукує: «Піднесу келих спасіння й покличу ім’я Господнє» (Псалом 115:4). Таким чином, чаша може символізувати одночасно гнів і визволення, суд і благословення.
Але жодне з таких місць Писання не говорить про Великдень. І все ж в історію Песаха прекрасним чином вплетені теми суду і спасіння. Бог явив Свій суд єгиптянам, але зберіг ізраїльтян, які послухалися Його і помазали одвірки своїх дверей кров'ю агнця. Щороку єврейські сім'ї переказують ці події під час седера — традиційної вечері, присвяченої Песаху.
Проте те, як чаша стала символом Великодня, залишається загадкою. Ми точно знаємо, що за часів Ісуса підняття чаші було офіційною частиною пасхальної традиції. Ба більше, стародавнє рабиністичне джерело, Мішна, вказує, що під час пасхального седеру з чаші слід пити чотири рази (Песахім 10:1). Ця традиція зберігається і донині.
Щоразу, коли чаша наповнюється, вона отримує нову назву. Існують різні думки з приводу того, що символізує та чи інша чаша. Більшість погоджується, що перша чаша — це кідуш, що означає освячення. Цією чашею ми починаємо великодній седер. Друга чаша називається чаша покарань. Третю називають або чашею спокути, або чашею благословення. Четверта ж часто називається галель, що означає хвала, проте в одних традиціях її називають чашею прийняття, тоді як деякі використовують назву «чаша Іллі». В останньому випадку другу чашу (покарань) з'єднують із чашею галель, бо ми славимо Бога за кари, які Він використав, щоб вивести нас із Єгипту.
Більше єврейська традиція нічого не говорить нам про чаші, окрім того, що вони мають бути наповнені червоним вином, щоб нагадувати нам про кров великоднього агнця.
У Новому Заповіті згадується одна з чаш, яка була піднята після вечері, традиційно — третя чаша. Ісус пояснює її як «...новий заповіт у Моїй крові, що за вас проливається» (Луки 22:20).
Апостол Павло називає її так: «чаша благословення, яку благословляємо», а також «чаша Господня» (1 Коринтян 10:16,21).
Ісус і Павло взяли дещо з єврейських традицій, щоб дати одкровення, які раніше відомі не були. Називаючи чашу «новим заповітом у Моїй крові», Ісус робить пряме відсилання до обітниці з Єремії, 31 розділ. Бог сказав, що укладе новий заповіт, тому що «вони поламали Мого заповіта» (Єремії 31:32). Порушення заповіту з Богом мало спричинити Його гнів і суд — жахлива чаша! Але замість цього Бог пообіцяв нову угоду милості та спасіння.
Ісус оголосив, що цей новий завіт прийде через чашу спасіння в Його крові. Чаша викуплення символізувала набагато більше, ніж вихід єврейського народу з Єгипту. Вона символізувала план і призначення Боже на всі майбутні віки. Суд і порятунок, гнів і відкуплення зібрані разом у таємниці однієї чаші, значення якої Месія пояснив того вечора. Ісус не говорив про чашу як про щось суто символічне. Він описував події, які мали незабаром відбутися в Його житті.
Пізніше того вечора Він волав до Бога в стражданнях і молитві: "Отче, як волієш, — пронеси́ мимо Мене цю чашу! Та проте — не Моя, а Твоя нехай станеться воля!" (Луки 22:42). Як людина, Ісус міг бажати, щоб ця чаша суду, на яку заслужили всі люди за порушення заповіту з Богом, минула Його.
Однак, як слухняний Син Божий, Ісус знав, що чаша благословень зможе вилитися на порятунок багатьох тільки в тому випадку, якщо спочатку Він вип'є з чаші Божого суду над усім людством.
Незважаючи на біль через відокремлення від Отця, наш Господь хотів випити з тієї чаші, понести те покарання, пережити той жах і смерть, щоб ми могли бути визволені й прощені. Не дивно, що апостол Павло називає це чашею благословення. Що може бути більшим благословенням, ніж те, що приніс Месія через Свою смерть, поховання і воскресіння?
Називаючи це чашею благословення, як говорилося в єврейській пасхальній традиції, апостол Павло вказує на сильний зв'язок між Песахом і причастям, хлібопереломленням. Коріння цього таїнства сягає глибоко в одвічний Божий план, що розкривається на сторінках Писання, а також у традиціях обраного Божого народу.
Ця чаша є втіленням проблеми суду/покарання та обітниці викуплення. Вона нагадує мені про іншу чашу, яка поєднує в собі питання/проблему та обітницю.
Пам'ятаєте Йосипа та його братів? Після того, як вони зрадили його і продали в рабство в Єгипет, Бог підняв Йосипа до рівня великого визнання і влади. Під час голоду його брати прийшли в Єгипет, аби купити зерна. Вони не впізнали свого брата в цьому начальнику землі єгипетської, проте Йосип їх упізнав. Він приховав свою спорідненість з ними і наказав їм прийти з наймолодшим братом, щоб довести, що вони не спостерігачі.
У Йосипа був план. Він сховав свою срібну чашу в мішку наймолодшого брата. Коли сини Якова поверталися додому вдруге, слуги Йосипа зупинили їх. Вони знайшли чашу Йосипа і звинуватили Веніаміна в крадіжці. Та чаша стала звинуваченням для Веніаміна і символом суду/покарання — вірної смерті, як вони думали. Брати в жаху роздерли свій одяг і повернулися з Веніаміном до Єгипту.
Там вони дізналися про справжнє походження цього начальника над Єгиптом. Вони, нарешті, возз'єдналися з братом, який мав повне право стратити їх усіх, за винятком наймолодшого (стратити не за крадіжку чаші, а за те, що продали його в рабство). Чаша, яка повернула їх до Єгипту, була для них символом суду/покарання і смерті. Однак вона привела їх до моменту спокути і прощення.
Як же я хочу, щоб мій єврейський народ знайшов спокуту, зцілення і прощення в чаші нового заповіту через Месію Єшуа (Ісуса)! Я молюся, щоб кожен євангелізаційний трактат, який роздають співробітники «Євреїв за Ісуса», кожна книжка і кожне відео, яке ми надсилаємо поштою, кожне євангелізаційне відвідування стали подібні до чаші Йосипа, що схована для Божого задуму і веде до спасіння в Ісусі. Згадуючи історію Великодня, святкуючи перемогу Агнця у свято Його воскресіння, дозвольте попросити вас приєднатися до мене в молитві за те, щоб таємниця цієї чаші благословення, яку ми благословляємо, стала відома всьому моєму єврейському народу.
Автор — Давид Брікнер / evreizaiisusa.org
Переклад — Ірина Жежерун для ieshua.org
Последнее: 26.07. Спасибо!
