На русском языке читайте здесь — Три типа людей, молитвы которых вам не нужны.
Ті з вас, хто знайомий з історією Йова, праведника, якого Бог хвалив перед сатаною, пам'ятають, що Бог дозволив сатані заподіяти страждання Йову. Йов втратив свій маєток і своє здоров'я. Його семеро синів і троє доньок, про яких він щодня заступався, благаючи про них Бога, як захисник у суді благає про прихильність, були вбиті у жахливому буревії (Йов 1:18-19).
Його дружина втратила впевненість у Господі і всяку повагу до власного чоловіка. У підсумку вона підштовхує його забути про свою бездоганність, «проклясти Бога і померти» (Йов 2:9).
Однак, найбільшою втратою для Йова стала втрата взаємин. Друзі Йова стали більше тягарем, ніж благословенням. Ті, хто мали проявити чутливість до нужди та бути підтримкою в справах за часів його випробувань, лише додали гіркоти до страждань. Цікаво, що кожен із них представляє один із типів друзів, яких ніхто не хоче мати поруч під час випробувань.
Давайте поглянемо на друзів Йова. Можливо, через них ми побачимо поведінку, якої нам потрібно уникати, коли наші друзі страждають. Ми можемо розвинути щире бажання стати ефективним молитовником, який стоятиме в проломі, коли інші відвернуться і підуть.
Релігійний друг Йова
Коли Йову потрібні були люблячі, справжні друзі, щоб допомогти і підтримати його у важкий час, його друг Еліфаз вирішив стати «супердуховним». Він узяв на себе роль наставника для Йова:
«Йове, я знаю, що ти зараз відчуваєш гострий біль, але я б хотів поговорити з тобою. У минулому ти допомагав і підбадьорював багатьох, хто опинився в біді. І ти був першим, хто підбадьорював тих, хто оступився.
Але зараз ти очевидно засмучений через горе, яке прийшло в твоє життя. Я знаю, ти вважаєш себе праведною людиною. Але дозволь мені поставити тобі запитання: “Ти коли-небудь чув про бездоганну людину, яка б загинула?”» (адаптовано з Йова 4:2-7).
Еліфаз не усвідомлював усієї глибини страждань Йова. Тривожна правда про друзів, які проголошують «Я можу чути Бога краще за тебе», полягає в тому, що вони ніколи особисто не відчули справжньої зламаності від Бога. Люди з релігійним духом говорять виходячи зі своєї душевності, а не справжнього смирення.
Йов не потребував релігії. Йому потрібні були стосунки. Йому потрібно було вухо, що чує, а не проповідь. Йову потрібен був заступник, а не інструктор. Еліфаз думав, що він служить Богові, а насправді, не усвідомлюючи цього, став лапою сатани. Покликаний бути свідком для захисту Йова, він став чудовим свідком з боку обвинувачення.
У часи страждань нехай Бог захистить нас від релігійних друзів. Вирішіть зараз, що, коли ваші друзі страждають, ви будете ставитися до них зі співчуттям і підтримкою.
Білдад, ідеалістичний друг Йова
«Ідеалістичний» визначається як «той, хто дотримується філософських теорій бездоганності та досконалості, а також концепцій бездоганної моральності». Звучить добре, але реальне життя не зовсім ідеальне.
Страждаючи від життєвих випробувань, ми потребуємо не релігійних, найсвятіших друзів, які сваритимуть нас, або ж ідеалістичних друзів, які докорятимуть нам. Почувши пояснення Йова, Білдад відповів: «Йове, те, що ти говориш про свою ситуацію, — ніщо інше, як “бурхливий вітер”».
«Бог не перекручує суд. Ти знаєш, що твої діти померли через свій гріх. Тому я вважаю, тобі пора благати Бога про власне життя. Якщо ти праведник, яким себе вважаєш, Він відновить твоє здоров'я та інші втрати. Якщо історія і вчить нас чогось, так це того, що Бог не відкине непорочного і не благословить лиходіїв» (адаптовано з Йова 8:1-7).
Багато християн сьогодні не віддають належного важливості процесу страждань і випробувань, який Бог угледів для зміцнення благочестя в житті кожного з нас. Не забуваймо, що говорить Павло Тимофію: «Адже всі, хто в Ісусі Христі бажає жити благочестиво, будуть переслідувані» (2 Тимофія 3:12).
Якщо ми нехтуємо цим процесом, коли з нашими друзями трапляється нещастя, ми схильні припускати, що це Божий суд за гріх. Коли ж нещастя відбувається з нами, ми абсолютно збиті з пантелику (див. 1 Петра 1:7-9; 2 Петра 1:3-10; 2:9; Якова 1:2-4 — про мету страждань).
Іноді Бог, заради Своїх цілей, дозволяє другу-ідеалісту додати «гостроти» до нашого випробування. Часом нам усім потрібно, щоб брехливі та ідеалістичні концепції були зруйновані. Можливо, через ідеалістичного друга ми можемо побачити свою сліпоту і перейти до повного схиляння нашого серця перед Богом (див. Псалом 51:17; суч. пер.).
Цофар, друг Йова, законник
Людина, яка живе життям закону, дотримується буквального і надзвичайно релігійного морального зводу законів. Фарисеї в Новому Завіті були законниками свого часу. Вони випробовували себе та оточуючих відповідно до закону Левитів. Проте Ісус зробив їм зауваження за нехтування «найважливішим в Законі: судом, милосердям та вірою» (Матвія 23:23).
Немає сумнівів, що весь дух їхньої релігії зводився до самоправедності, а не до каяття в гріхах або смирення. Ось такого друга мав Йов в особі Цофара — законника!
Цофар сказав:
«Як би мені хотілося, щоб Бог відкрив тобі істину з приводу твоєї ситуації, Йове! Він знає підступних і злих людей, коли бачить їх. Якщо ти покаєшся і зречешся свого гріха, тоді Бог очистить твій сором» (адаптовано з Йова 11:4-6,11,13-15).
З такими друзями кому потрібні вороги? Мабуть, нікому було заступитися за Йова. Його дружина і друзі виступили проти нього в суді!
Давайте не дозволяти собі стати «друзями Йова». Коли наші друзі проходять через випробування, не будьмо релігійним Еліфазом, ідеалістичним Білдадом або всезнайкою-законником Цофаром, який не усвідомлює навіть власного болю. Давайте погодимося бути адвокатами духовного захисту, тими, хто приходить, несучи обережне молитовне покриття й акуратно дає божественні повчання, надає підтримку в любові та підбадьорює.
Обвинувачений стає захисником
Коли Бог закінчив працю, що звершував у Йові, Він перевів його від ролі стражденного обвинуваченого до ролі захисника. «Так сталося, що після того як Господь закінчив розмову з Йовом, Господь звернувся зі словами до Еліфаза з Темана: Палає Мій гнів на тебе і на двох твоїх друзів за те, що ви не говорили про Мене правди так, як Мій слуга Йов» (Йов 42:7). Який поворот подій!
Друзі Йова провалили захист у суді. Вони критикували, знущалися і звинувачували його. Його друзі не зрозуміли процесу випробувань. Під час перехресного допиту сатани в суді вони ненавмисно виступили свідками обвинувачення. Вчинивши так, вони навіть помилково звинуватили Бога. Тепер рука правосуддя повисла над ними. Суддя Єгова ось-ось готовий винести їм вирок.
Потім наш милосердний Суддя дає друзям Йова ці несподівані вказівки:
«Тому зараз візьміть собі сім тельців та сім баранів і підіть до мого слуги Йова, й принесіть їх у жертву всепалення за себе, а Мій слуга Йов помолиться за вас, адже лише його молитву Я візьму до уваги, щоб не вчинити з вами чогось лихого, тому що ви не говорили про Мене правди, як мій слуга Йов» (вірш 8).
Яким же був результат?
«Тому Еліфаз із Темана, Білдад із Шуаху, та Цофар із Наами пішли й зробили так, як їм наказав Господь. Господь же був прихильним до молитви Йова» (вірш 9).
Ого! Суддя дав Еліфазу, Білдаду і Цофару адвоката — Йова! Йову як захиснику потрібно було благати про їхню справу в молитві. Йому це було не вперше! Він захищав своїх дітей, вистояв увесь суд, представляючи себе сам, Йов-заступник не став би молитися неупереджено, байдуже, бездушно, безжиттєво, неефективно.
- Він розумів біль і агонію, яку відчуває людина, що перебуває в суді.
- Він знав страх, самотність і тяжкість перебування в суді без підтримки Божої команди.
- Він добре міг уявити своїх друзів перед Небесним Суддею.
Друже, страждання, яких ти зазнав, якщо сприймати їх у контексті цілей Бога і правильно застосовувати, можуть бути використані з користю для царства, коли ти будеш заступатись за тих, хто проходить випробування сьогодні. Для друзів Йова найкраща частина полягала в тому, що перемога в їхній справі була гарантована ще до розгляду в суді!
Саме так... гарантована! Суддя Єгова сказав норовливим друзям Йова:«Я прийму його [Йова] молитву і не зроблю з вами по вашій дурості».
Йов проходить випробування
Поки Йов залишався сфокусованим на собі обвинуваченим, який здебільшого дбав про власні потреби, він був жертвою. Тільки коли він почав думати про Бога, присвячувати себе Богу, став помазаним захисником інших, він відчув власну перемогу!
«Отже, Господь повернув добробут Йова, коли він помолився за своїх друзів. Господь примножив усе, що було в Йова, вдвічі» (Йов 42:10).
Так, полон Йова було розбито, коли він помолився за своїх друзів. Коли Йов зосередився на Богові та інших, його тюрма була зруйнована! Це те, що вчив нас робити Ісус, коли дав нам дві найважливіші заповіді:
«Любитимеш Господа, Бога свого, всім серцем своїм, і всією своєю душею, і всім своїм розумом, і всією своєю силою… Любитимеш свого ближнього, як самого себе!» (Марка 12:30-31).
Чи перебуваєте ви зараз у «школі страждань»? Можливо, ви відчували на собі щось подібне до випробувань Йова. Коли вони закінчаться?
Це неправильне запитання. Питання, яке нам варто поставити, звучить так: «До чого вони приведуть?» І це, мій друже, в основному залежить від тебе самого. Якщо ви проходите випробування сьогодні, спробуйте знайти іншу людину, якій потрібен хороший захист, і станьте заступником за цю людину в молитві перед престолом Бога.
Можливо, ваш полон закінчиться, як у Йова, коли ви будете молитися за своїх друзів! Занурте себе в їхню перемогу, і ви скоріше за все виявите і свою! «Господь же поблагословив останні роки Йова більше, ніж були його попередні роки» (Йов 42:12). Нехай це будуть слова і про вас!
Автор — Едді Сміт
Переклад — Ірина Жежерун для ieshua.org
Последнее: 26.07. Спасибо!
