На русском языке читайте здесь — Отличия здоровых и нездоровых церквей.
Як лідер і старший пастор помісної церкви у великому місті я мав змогу спостерігати чітку межу між тим, що більшість називає здоровою і нездоровою церквою.
Я визначаю здорову церкву як церкву, що відносно функціонально пов'язує своїх лідерів (старших, дияконів, наставників, пасторів та інших служителів) із парафіянами та іншими членами церкви.
Також здоровій церкві притаманне природне зростання, що ґрунтується на зовнішньому охопленні та внутрішньому залученні людей, або, іншими словами, на пасторському служінні та євангелізації, а також на системі учнівства та організаційній системі, що відповідають баченню церкви та утверджують його.
Проблема відмінностей між здоровими та нездоровими церквами полягає в тому, що здебільшого християнський світ пристосувався до світських результатів і до методологій, що вважаються успішними в оточуючому нас світі, для різних сфер діяльності.
Нижче я наводжу особисті спостереження про відмінності здорових і нездорових церков.
Я розумію, що ці спостереження надто загальні і що більшість церков мають ознаки тих і інших, оскільки ми всі перебуваємо в процесі розвитку. Ця стаття в жодному разі не може слугувати мірилом і підставою, щоб суворо засудити когось із церковних лідерів або конкретні церкви.
Але вона може спровокувати роздуми й обговорення, особливо між старшими пасторами та їхніми командами лідерів, які перебувають у постійній боротьбі з деякими з цих ознак.
(Багато людей, які не є провідними лідерами у своїх помісних церквах, можуть не розуміти належною мірою відповідальність у питанні ведення церкви. Таким чином, вони навряд чи зможуть адекватно судити про свою церкву, виходячи лише з наведених принципів).
1. Здорові церкви живляться силою бачення, даного Богом. Нездорові церкви живляться власним амбітним прагненням втілювати своє бачення.
2. Здорові церкви докладають потужних зусиль для введення святих у розкриття та втілення їхнього покликання від Бога. Нездорові церкви використовують святих, щоб втілювати свої амбітні задуми та завдання.
3. Здорові церкви заохочують здоровий, прозорий обмін думками між своїми членами. Нездорові — ведуть монолог «згори донизу» і заохочують відповідність і підпорядкування своїм цілям.
4. Лідери здорових церков відверті один перед одним. Лідери нездорових церков розігрують один перед одним релігійні ролі.
5. Здорові церкви благословляють членів своєї громади, які залишають її правильно. Нездорові церкви проклинають і ганьблять парафіян, які залишають їх, незалежно від того, яким чином вони це роблять.
6. У здорових церквах старший пастор має кілька рівнів підзвітності. У нездорових старші пастори не мають реальної підзвітності.
7. Здорові церкви мають пасторів і посвячених членів, яких залучають до регулярних періодів постів і молитов. У нездорових таких періодів зовсім мало або зовсім немає.
8. Здорові церкви розвивають у своїй громаді культуру емоційного й духовного здоров'я для виховання своїх парафіян. Нездорові використовують пропаганду, гасла та емоційність, щоб захоплювати парафіян.
9. Здорові церкви спонукають своїх членів робити приношення церкві та розумно керувати своїми власними фінансами. Нездорові — тільки робити фінансові приношення.
10. Здорові церкви виховують лідерів, які навчаються мистецтву критичного мислення. Нездорові церкви випускають послідовників, які дбають тільки про думки та плани свого старшого лідера.
11. Здорові церкви мають плани ефективного служіння на кілька поколінь уперед. Нездорові існують стільки, скільки їх веде старший лідер.
12. Здорові церкви говорять істину в любові. Нездорові перебільшують і використовують маркетингові прийоми, щоб підтримувати високий бойовий дух у своїй громаді.
13. Здорові церкви проповідують повноту Божого задуму, заохочуючи учнівство. Нездорові проповідують так, щоб залучити більше людей на свої служіння.
14. Здорові церкви ставлять стосунки вище за служіння. У нездорових — навпаки.
15. Здорові церкви пристрасно прагнуть любити Христа понад усе інше. Нездорові церкви виявляють пристрасність більше в питаннях самозбереження та фінансового збагачення.
16. Здорові церкви ходять у смиренні. Нездорові — у зарозумілості та самовпевненості.
Дай же Бог мудрості всім тим із нас, хто служить старшими пасторами, щоб ми могли розвивати здорові церкви, які зростають відповідно до біблійного прикладу.
Автор — Джозеф Маттера / idisciple.org
Переклад — Ірина Жежерун для ieshua.org
Последнее: 26.07. Спасибо!
