Вівці не дурні

На русском языке читайте здесь — Овцы не глупые.

Іноді пасторі говорять дурниці. Потім ці дурниці підхоплюють і поширюють інші пасторі. Одне з найбезглуздіших висловлювань, які я коли-небудь чув від проповідників, це «вівці — тупі». Так вони, як пастирі, говорять про церковних овець — громаду. Сенс фрази в тому, що вівці самі по собі тупі і їх треба вести. І що ми не повинні дивуватися тому, що вони роблять дурниці.

Мене турбує це висловлювання тому, що воно виявляє неповагу до людей, які створені за образом Божим і за яких Божий Син віддав Себе в жертву. Це висміює церкву і звеличує самого себе. Церква не тупа. Грішна — так. Тупа — ні. Якщо так висловлюватися про церкву, то деякі лідери будуть хихикати (ті, яким ще не набридли подібні заїжджені фрази), але це збільшить дистанцію між лідерами та людьми, яких пастори покликані вести.

Вівці не тупі. Навпаки, ми зробимо набагато краще, якщо будемо думати про них так, як пуританин Томас Ватсон (1620–1686) описав їх у своїй проповіді «Добрий Пастир».

Вівці невинні

Вівці не шкідливі створіння; вони нешкідливі й мирні. Християни як нові створіння мирні і є миротворцями (Мт. 5:8; Рим. 12:18; Гал. 5:22). Як зазначає Ватсон: «Вони швидше самі постраждають, ніж комусь заподіють зло. Той, хто завдає шкоди, є не Божою овечкою, а хижим птахом».

Вівці лагідні

Вівці — лагідні створіння, які знають своє місце й охоче підкоряються. «Навіть коли їх стрижуть, вони не чинять опору, — зауважив Ватсон. — Якщо ви вдарите вівцю, вона не гарчить і не кидається на вас. Усі Христові вівці лагідні духом (2 Сам. 16:12). Хоча Боже дитя іноді піддається впертості, але воно потім шкодує про це і плаче про свою не приборкану пристрасть».

Вівці чисті

Вівці шукають зелені пасовища і чисту воду. Христові вівці очищені; вони виправдані й освячені. Ватсон описує це так: «Хоча вони не ідеально святі, вони вдосконалюються в страху Господньому... Вони швидше витримають що завгодно, ніж зганьблять свою совість. Добрий християнин буквально дихає святістю. Боже дитя може впасти в гріх — як Давид — але воно не буде лежати в гріху. Воно відновлює себе покаянням. Вівця може впасти в бруд, але вона не буде там лежати; вона підніметься знову».

Вівці корисні

Кожна частина вівці корисна. Її м’ясо, її вовна і навіть її шкура приносять користь іншим. Так само і все життя віруючого приносить користь. За словами Ватсона: «Вони роблять добрі справи, вони приносять користь іншим своїми знаннями, порадами, прикладом, молитвами та добрими справами. Кожен приносить користь на своєму місці».

Вівці задоволені

«На яке б пасовище ви не повели овець, вони будуть там харчуватися, — зауважив Ватсон. — Навіть якщо поставити їх на порожнє місце, вони будуть задовольнятися і цим. Вони будуть харчуватися тією мізерною їжею, яку знайдуть на землі — досконала поведінка справжніх святих, які є вівцями Христа. Де б Бог їх не помістив, вони будуть задоволені (Флп. 4:11). Вони навчилися бути задоволеними за будь-яких обставин».

Боязкі вівці

І нарешті, боязкі вівці. «Вона дуже боязка, коли наближається небезпека, — зауважив Ватсон. — Вовк її легко може налякати. Так і святі Божі, вівці Христові, проводять свій час мандрівки на землі в страху. Вони бояться розгнівати Бога; бояться порушити спокій; бояться спокуси; бояться не досягти раю через лінь (Євр 4:1)».

Вівці усвідомлюють небезпеки, що їх оточують, і довіряють своєму пастирю, який захищає, оберігає і веде їх.

Слідкуйте за їхнім процвітанням

Продовжуючи називати овець «тупими», ви будете заохочувати в них тупість, а в собі гордість. Але якщо ви будете називати їх тими, ким вони є за Божою милістю, то ви побачите, як вони розквітнуть у Його благодаті.

«Як вони вже поснідали, то Ісус промовляє до Симона Петра: Симоне, сину Йонин, чи ти любиш мене більше цих? Той каже Йому: Так, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе! Промовляє йому: Паси ягнята Мої! І говорить йому Він удруге: Симоне, сину Йонин, чи ти любиш Мене? Той каже Йому: Так, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе! Промовляє йому: Паси вівці Мої! Утретє Він каже йому: Симоне, сину Йонин, чи кохаєш Мене? Засмутився Петро, що спитав його втретє: Чи кохаєш Мене? І він каже Йому: Ти все відаєш, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе! Промовляє до нього Ісус: Паси вівці Мої!» (Ів. 21:15-17)

Автор — Джо Торн / thegospelcoalition.org
Переклад — Ірина Жежерун для ieshua.org