10 цитат із Біблії для тих, хто хворіє

На русском языке читайте здесь — 10 цитат из Библии для тех, кто болеет.

Після того, як Господь позбавив її залежності, вона ділилася доброю звісткою з кожним зустрічним. Вона знала, що Бог бачив її і продовжував любити й тоді, коли вона виснажена тремтячими руками підбирала із землі шприц у брудних провулках. І тепер вона знову і знову подумки поверталася до спогадів про своє колись сумне життя, коли вона просто пливла за течією, і одного разу в її скрусі їй відкрилася Божа благодать.

Звільнившись від залежності, вона цілком віддала своє оновлене життя в Божі руки. Вона просто-таки променила любов'ю до Бога, і, як написано в Євангелії від Матвія 5:14-16, її світло світило перед кожним, хто стикався з нею.

А потім її тіло стало здавати. Спочатку вона зустрічала будь-яке нещастя з вдячністю, запевняючи друзів у тому, що Бог добрий. Однак її віра почала слабшати, коли їй стало здаватися, що з лікарні вона більше не вийде, а такі прості речі, як прогулянки, гігієнічні процедури і навіть можливість говорити, не задихаючись, давалися з великими труднощами. Тепер вона відкривала Біблію тільки для того, щоб безглуздо блукати сторінками своїм затуманеним від хвороби поглядом. Вона намагалася молитися, але слова не складалися. І, з плином часу, у міру того, як її фізичні страждання посилювалися, вона почала шукати відповіді на запитання, чи чує взагалі її Бог.

Одного разу вона сиділа в кутку своєї палати. Під очима в неї залягли тіні. Перед нею лежала чергова купа шприців. І вона вигукнула: «Тепер я вже не знаю, чи зі мною Бог!»

Коли неможливо читати

Коли нас пригнічують скорботи, ми вчимося в них покладатися на Господа, заглиблюючись у Його Слово і невпинно молячись (1 Фес. 5:17). Ми привчаємося з більшою ретельністю шукати Бога, коли в наше життя приходять біди.

Однак такі переживання, як важка хвороба, кидають серйозний виклик нашій вірі. Протягом десяти років, які я пропрацювала в лікарні, мені неодноразово доводилося бачити, як хвороба позбавляє людину самої можливості вправлятися в тому, що сприяє зростанню віри. Важко, наприклад, читати Писання, коли ти виснажений і охоплений безперервним болем. А коли свідомість затьмарена ліками, це взагалі неможливо. Та й від молитви в мороці хвороби залишаються лише розрізнені вигуки. Відірвані від дому, близьких людей і улюблених занять, ми судомно шукаємо сенс у лікарняних умовах і безлічі запропонованих нам обстежень. При цьому ми не припиняємо волати: «Чому, Господи?» І, не отримуючи швидкої відповіді, наша віра слабшає, поступаючись місцем відчаю.

Тим, хто перебуває в лікарні, більше ніж будь-коли необхідна впевненість у Божій доброті та безперервній любові. Але вибудовувати богословські концепції важко, коли лежиш на лікарняному ліжку й абсолютно змучений хворобою.

Коли затоплюють хвилі болю і зникає всяка надія, людині потрібні просто вірші з Біблії, за які вона могла б ухопитися. Така людина потребує сили Божого Слова, що піднімає на висоти духу. Але й вона має подаватися такими порціями, щоб ослаблений хворобою розум міг їх сприйняти.