На русском языке читайте здесь — 4 обетования, которые проведут вас через любой кризис.
Останній тиждень я провів, сидячи біля ліжка свого батька в лікарні в Джорджії. Працюючи у дворі, він упав (не варто 89-річній людині підстригати газони) і вдарився головою об бетонну доріжку за будинком. Він зламав ребро, 12 швів на потилиці і дві гематоми в мозку.
Через тиждень він усе ще й гадки не має, де він.
У понеділок він назвав моє ім'я. У вівторок, коли я попросив його назвати свою церкву, він відповів правильно. Але коли медсестра попросила його сказати ким я є, він сказав, що я його онук.
Ми не знаємо, що принесе наступний день для мого тата або наступний місяць. Сотні людей моляться про його зцілення, і є ознака, що його рухові навички та функція мозку потихеньку повертаються до життя. Але неважливо, чи вибереться він із цього і знову водитиме свій автомобіль, чи закінчить місяцями реабілітації, чи навіть якщо він помре, мені довелося зіткнутися з реальністю того, що ми всі старіємо, що життя — жахливо крихке, а смерть — неминуча.
Ми чинимо недобре, якщо не готуємо людей до смерті. У школі в мене ніколи не було уроків про це. У церкві ми рідко говоримо про це, поки в когось не трапляється похорон. Легко розвивати ідею, що життя триває і що ми ніколи не постаріємо.
Однак Біблія не уникає теми смерті. У Книзі Буття слова «смерть», «вмирати» або «померлий» зустрічається 68 разів.
Вона нагадує нам: «і помер Адам», «і помер Авраам», «і помер Ісаак». Увесь 23 розділ Книги Буття присвячений смерті та похорону Сарри. Вона йде все далі й далі, як похмурий дзвін дзвону. Смерть — це холодний тужливий привид, який є безперечною частиною нашого існування по цей бік вічності.
Цар Давид згадував про шлях «у долині смертної тіні» (Пс. 23:4). Він міг писати ці слова, бо регулярно стикався з кризою життя і смерті. Лише ті, хто втрачав коханого або піклувався про хворого, знають, що тінь смерті реально існує. Вона тисне на нас подібно до густого туману. Вона змушує нас почуватися загубленими і самотніми.
Минулого тижня я відчував той туман. Я відчував його, коли мені доводилося стримувати мого тата, щоб він не виривав трубки крапельниці. Я відчував його, коли поставив йому просте запитання, а у відповідь отримав лише порожній погляд. Я відчував його, коли чув іншого пацієнта в лікарні, який кричав від болю.
Однак Давид був укріплений у той темний період. Він не був переможеним. Він писав: «Коли б я пішов навіть долиною смертної тіні, не боятимуся лиха, бо Ти зі мною» (Пс. 23:4). У нас є обіцянка Його присутності, незалежно від того, що відбувається навколо нас.
Якщо просто зараз ви проходите цю долину через смерть, нещасний випадок, серйозне захворювання, фінансову кризу, втрату роботи або якусь іншу трагедію, станьте на Божі непорушні обітниці, і нехай Його слово принесе безпеку вашій душі. Ці чотири обіцянки в останні сім днів були для мене найголовнішими:
Наум 1:7 говорить: «Господь добрий, – притулок у день скорботи, – Він знає тих, котрі на Нього покладаються».
«Бог завжди добрий» стало релігійним кліше. Але це потужна істина, якщо тільки ви дозволите цим словам глибоко проникнути в вас. Коли ми проходимо через темні часи, нас спокушають сумніватися в Божій доброті. Не дозвольте дияволу звинувачувати Бога в тому, що Він залишив вас; біжіть у сильні обійми Господа і дозвольте Йому нагадати вам про Його вірну турботу.
Івана 16:33 говорить: «Це Я сказав вам, щоб у Мені ви мали мир. У світі зазнаєте страждання, але будьте відважні: Я переміг світ!»
Неважливо, що світ жбурляє у вас. Ісус попереджав, що ми зіткнемося з труднощами і випробуваннями, але після цих слів стоїть кома, а не крапка. Він закликає нас зустрічати наші труднощі з вірою. Він уже переміг будь-яку проблему, з якою ми тільки можемо зіткнутися. Знання і розуміння цього дасть вам надприродний спокій.
Послання до Филип'ян 4:6-7 говорить: «Нічим не журіться, але в усьому молитвою та благаннями з подякою висловлюйте ваші прохання Богові. І мир Божий, який перевищує всяке розуміння, нехай береже ваші серця і ваші думки в Христі Ісусі».
Коли ми стикаємося з кризою, наша перша реакція — занепокоєння. Але антидот занепокоєння — молитва. Поділіться своїм страхом і тривожними думками з Ісусом, і нехай Його мир подолає їх. Його мир захистить вас від темряви відчаю і безнадійності.
Євангелія від Івана 11:25-26 говорить: «Я є воскресіння і життя; хто вірить у Мене, – хоч і помре, буде жити. І кожний, хто живе й вірить у Мене, – не помре повік». Це первинне джерело всієї нашої радості.
Смерть — це не кінець, якщо людина, яка помирає, є християнином. Ісус видалив жало смерті; вона була поглинута остаточною перемогою Христа. Не дозвольте смерті або страху смерті вкрасти вашу надію.
Нехай Божі обітниці подібно до маяка проведуть вас через вашу темну долину. Світле майбутнє на іншому боці.
Автор — Дж. Лі Грейді / mycharisma.com
Переклад — Ірина Жежерун для ieshua.org
Последнее: 26.07. Спасибо!
