На русском языке читайте здесь — 5 библейских причин, почему христианам стоит искать скромности.
Я не знаю, чи круто бути скромним, але точно знаю, що, згідно з Біблією, скромним бути потрібно. Однією з ознак плутанини, що склалася в цьому світі, можна вважати той факт, що багатьом підліткам і молодим людям іноді соромно дотримуватися скромності в одязі, при цьому практично повністю роздягнутися вони можуть без будь-яких докорів сумління. Навіть коли ми голосно проповідуємо всі ці застереження, що бути гарним — це не гріх, робота над своїм зовнішнім виглядом не завжди має вважатися марнославством, що межа між скромністю та нескромністю не може бути чорною чи білою, що вона розмита відтінками сірого, нам ніяк не уникнути простого біблійного факту: Бог вважає скромність чеснотою, а її протилежність — пороком.
Хочете 5 біблійних причин, чому християнам варто прагнути скромності як чесноти, задуманої й бажаної Богом? Ось вони…
1. Скромність захищає найпотаємніше.
Серед феміністок існує думка, що жінки повинні пишатися своєю сексуальністю, а будь-які натяки на те, щоб її приховувати, лише підсилюють патріархальні уявлення, за яких чоловіки диктують жінкам, що робити зі своїми тілами. Але біблійний заклик бути скромними жодним чином не ґрунтується на потенційній пікантності округлих жіночих форм. Боже веління покриватися було не покаранням, а захистом. Як пише Венді Шаліт: «Причина, через яку сучасні дівчата роблять сексуальні “селфі”, криється в сучасній культурі, яка прирівнює скромність до сорому, заперечуючи, що скромність — це інстинктивне бажання захистити те, що є цінним і таємним». У Пісні пісень Соломона постійно повторюється приспів: «Нащо б сполохали, й нащо б збудили кохання, аж доки йому до вподоби!» Це заклик до жінки або групи жінок зберегти сексуальне збудження та сам секс до того часу, коли настане правильний для цього момент — з правильною людиною та в правильному місці.
2. Скромність визнає той факт, що наші тіла теж живуть у суспільстві, яке їх оточує.
Що це означає? Це означає, що як би нам не подобалося говорити: «Це моє тіло, якщо я хочу, щоб його всі бачили — це моя особиста справа», нам не варто забувати, що наші тіла існують у ширшому середовищі взаємовідносин, точно так само, як наші слова, наші вчинки, наша воля, наші бажання. Те, як ми вирішуємо одягатися, не визначається людьми, що нас оточують. Проте було б не по-християнськи, якби ми вважали, що духовний стан людей, які нас оточують, є несуттєвою деталлю.
Перш ніж продовжувати, дозвольте мені особливо підкреслити, що чоловіки повністю відповідальні за свої перелюби, за розпусту, за перегляд порнографії, за сексуальне насильство, як би жінка не одягалася. Біблія закликає до скромності не тому, що одна зі статей не може утримати свої штани застебнутими, а думки — у чистоті. Послухайте, чоловіки: навіть якщо дружина Портифара з’явиться у вас вдома голою, станцює стриптиз на столі й сама роздягне вас до костюма Адама, у вас все одно не буде виправдання за скоєний з нею перелюб. Відсутність скромності в однієї зі сторін не виправдовує відсутність самовладання в іншої.
Тепер, коли я все це сказав, дозвольте поставити запитання: «Хіба закон любові не наполягає на тому, щоб ми не спокушали інших до гріха?» Слова про «пожадливість» з Євангелія від Матвія 5:28 відкрито вказують на хтивість, а деякими перекладаються як процес, покликаний «породити в ній відповідну хтивість на свою адресу». Іншими словами, ця хтивість — не стільки в серці чоловіка, скільки бажання збудити відповідну хтивість у серці жінки. Неважливо, чи погоджуєтеся ви з такою незвичайною інтерпретацією Писання чи ні, у будь-якому разі застосування цих слів Ісуса Христа дозволяє заборонити і хтиві бажання у своєму серці, і прагнення викликати хтивість до себе в серцях інших людей. Деякі люди хочуть дивитися порнографію, а інші хочуть бути цією порнографією. Можливо, не буквально. Але у світі повно людей, які прагнуть уваги, влади та статусу, що приходять завдяки «помітності» та «пожадливості на свою адресу». Таке спонукання інших до гріха — гріх сам по собі.
3. Скромність — це відгук на біблійну негативну оцінку наготи на публіці після гріхопадіння.
Від Адама та Єви (Бут. 3:10), які прикрилися фіговими листочками, до ганебної наготи Ноя (Бут. 9:21), до оголених сідниць слуг Давида (2 Сам. 10:4), Біблія натякає, що ми успадкували цей грішний світ, у якому окремі частини наших тіл мають залишатися прихованими. Саме про них Павло в 1-му посланні до Коринтян говорить як про «менш благородні» частини тіла, про які ми більше за інші «дбаємо». Недарма ж ми називаємо їх інтимними місцями.
4. Скромність гармонує з біблійною настановою утримуватися від чуттєвості.
Чуттєвість (грец. аселгея, тобто безсоромність, що виставляється напоказ) — це характеристика тілесного, одна з відмінних рис язичницького світу (Гал. 5:19, Рим. 13:13, 2 Кор. 12:21, 2 Пет. 2:2, 18). Чи дає нам Боже Слово чіткі вказівки, коли добрий смак переважає над чуттєвістю, і якої довжини мають бути спідниці, якого фасону купальні костюми, і чи дозволено м’язистим «тарзанам» знімати майки, коли на вулиці не більше 15 градусів? Ні. Але ми можемо погодитися, що досить часто чоловіки й жінки своїм одягом грають за правилами культури, яка збожеволіла від повсюдної чуттєвості. Якщо слово «аселгея» вказує на надмірність сексуальності, варто задуматися, чи хочемо ми своїми діями підгодувати цю тварину, чи варто її заморити голодом.
5. Скромність показує оточуючим, що ви можете запропонувати їм важливіші речі, ніж приємна зовнішність чи сексуальна привабливість.
Сенс слів апостолів Павла (1 Тим. 2:9) та Петра (1 Пет. 3:3-4) не полягає у повній забороні намагатися виглядати красиво. Заборона стосується відчайдушних спроб виглядати красиво, ніби все інше — менш важливе. Питання, яке ставиться жінкам, та й чоловікам теж, у цих віршах: чи будете ви привертати до себе увагу людей зачіскою, прикрасами та сексуальним вбранням, чи ваша присутність у кімнаті не залишиться непоміченою завдяки вашому христоподібному характеру? Нескромна сукня кричить усьому світу: «Я не впевнена, що в мене є ще щось, що я могла б вам запропонувати. Усе, що в мене є, — на мені».
Дозвольте мені сказати очевидну річ: у Біблії немає ілюстрацій. Вона не схожа на журнал, у якому фотомоделі надихають вас вибрати відповідний наряд, який варто одягнути завтра зранку. Звісно, є питання культури, совісті та контексту, які відіграють певну, важливу чи не дуже, роль. У мене немає списку, за яким вам потрібно пройтись, перш ніж вийти на вулицю.
Але якщо вже вірити Біблії, то все це питання скромності неможливо викреслити з контексту християнського виховання. Наші тіла були викуплені за високу ціну. Прославляйте Бога своїми тілами (1 Кор. 6:20). Це означає, що ми не показуємо всім те, що нам іноді хочеться всім показати. Сором — це сильне слово. У Біблії й у нашому житті. Головне — навчитися розуміти, чого саме ми повинні соромитися.
Автор — Кевін ДеЯнг / hristiane.ru
Переклад — Ірина Жежерун для ieshua.org
Последнее: 17.06. Спасибо!
