5 місць Писання, які варто читати, коли вам тривожно

5 місць Писання, які варто читати, коли вам тривожно

На русском языке читайте здесь — 5 мест Писания, которые следует читать, когда вы чувствуете тревогу.

Занепокоєння. Пригніченість. Шум. Часто наше життя протікає саме так, з усіма нашими списками справ, напруженим графіком і робочими обовʼязками. Все це може змусити нас відчувати тривогу та відсутність спокою.

І, тим не менш, Бог обіцяє нам саме умиротворення. І спокій. І Свою присутність. Ось пʼять місць із Біблії, які можуть нагадати нам про відповідні істини, коли ми знаходимося посеред хаосу:

1. Псалом 45:11

«Вгамуйтесь та пізнайте, що Бог Я, піднесусь між народами, піднесусь на землі!»

Безліч разів я сідала і намагалась перебувати в спокійному і благочестивому настрої. Ніколи нічого до ладу не доходило. І тільки недавно, коли я вивчала цей уривок, я зрозуміла, в чому моє нерозуміння тексту: оригінальний івритський корінь ще не означає «бути спокійним»; він означає «відпустити, звільнити». А це зовсім інше, згодні? «Відпусти і пізнай, що Я — Бог!»

Відпустити намагання контролювати свого чоловіка!

Відпустити занепокоєння про свої фінанси!

Відпустити свою нездатність прощати!

Відпустити своє минуле!

Відпустити те, що ви не можете контролювати — і знайти натхнення в знанні того, що все підвладно Господу!

Ми так турбуємося про речі, на які не можемо повпливати. Що, якби ми вирішили скласти список того, за що чіпляємося і передовірити це все Господу? Що, якби ми кожний день відвели б деякий час на те, щоб викинути все з голови і визнати, що все перебуває під ідеальним керівництвом Господа?

Спробуйте.

2. Матвія 11:28-30

«Ісус сказав: Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою. Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий, і знайдете спокій душам своїм. Бо ж ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий!»

Ми не живемо в культурі, сприятливій для відпочинку. Навіть в церкві ми можемо в кінцевому результаті звʼязати себе занадто великою кількістю обовʼязків, тому що занадто часто кажемо «так». В кінці кінців, легше відмовитися від відвідування сусідньої вечірки, ніж від запису на відвідування занять по вивченню Біблії. Якщо щось звучить духовно, ми занадто швидко думаємо, що повинні стати в чергу за всіма іншими і взяти білет. Але клопітливо метушитися для Господа і пізнавати Господа — дві різні речі. І часто вони не співпадають.

Одного разу, коли Ісус говорив перед натовпом, Він звертався напряму до їх втоми, яка вʼїлася в кості. Він казав не про ту втому, яку ми з вами відчуваємо в кінці гарного робочого дня. Ні, Ісус говорив з тими, хто виснажив свої сили, стараючись поступати правильно, щобb догодити Господу і заслужити спасіння.

Памʼятайте, що це було іще до розпʼяття і воскресіння, значить, якщо в той день ви були богобоязливим євреєм, слухаючи Ісуса, ви як і раніше кожний ранок пробуджувались під ярмом 613 заповідей. Ми знаємо, що була Велика Десятка – заповіді, які Бог дав Мойсею на горі Синай, але для єврейського народу було іще більш шести сотень заповідей, яким потрібно було відповідати.

І, тим не менш, Ісус любить вас. Ось і весь вердикт. В кінці немає ніяких умов. Тільки те, що сказано. Ісус любить вас і мене такими, які ми є зараз. Не дивлячись на незліченні відтінки світлого і темного, що живуть всередині нас, Господь любить нас цілковито. Така любов не існує окремо від Бога.

Таку любов важко усвідомити, коли ми діловито перебігаємо від одного роду діяльності до іншого.

Така любов призиває нас заспокоїтися — дійсно заспокоїтися — в присутності Того, Хто створив нас, Хто знає і любить нас.

3. Івана 16:33

«Це Я вам розповів, щоб мали ви мир у Мені. Страждання зазнаєте в світі, але будьте відважні: Я світ переміг!»

Зупиніться на хвилину і прислухайтесь до шуму всередині. Що утримує ваше серце від спокою і умиротворення? Скоріш за все, багато що, тому що, хоч ми і прагнемо до миру, в наші сподівання вторгається реальне життя.

Дзвінок від лікаря.

Записка від вчителя про поведінку дитини.

Втрата роботи і багато рахунків.

В останній серйозній розмові Ісуса з Його найближчими друзями, Він казав про мир — але не так, як ми могли би очікувати від Нього. Коли я прочитала, що Ісус сказав: «Це сказав Я вам, щоб ви мали в Мені мир», моїм першим запитанням було — а що саме сказав? Якщо би я не повернулась до 15-го розділу, щоби побачити те, що казав Ісус, я припустила би, що ключем до миру було би щось в цьому роді:

Ви будете жити до глибокої старості.

Ваші діти будуть рости і віддавати вам хвалу — навіть коли їм стукне 15.

У вас завжди буде достатньо грошей на все, що вам потрібно, і більшу частину того, чого вам хочеться.

Але ні один із цих пунктів не був включений в найдивнішу «мирну річ», яку я коли-не будь читала. Зверніться до Івана 15, і ви побачите, що Ісус сказав Своїм наближеним друзям, що їх будуть переслідувати і більше не будуть приймати в тих містах, куди вони звичайно ходили.

Очевидно, що той мир, про який говорив Ісус, — зовсім не те, що ми думаємо про нього. Він говорив Своїм учням — і нам з вами сьогодні — «Буде нелегко, але не хвилюйтесь. Я з вами. Я ніколи вас не покину. І Я є ваш мир».

4. Притчі 3:5-6

«Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся. Пізнавай ти Його на всіх дорогах своїх, і Він вирівняє стежки твої»

Царь Соломон, який написав велику частину книги Приповістей, прославився насамперед наступним: «Бог дав Соломону велику мудрість і розуміння, і знання, великі, як пісок на березі моря. Насправді, його мудрість перевищувала таку всіх мудреців Сходу і мудреців Єгипту» (1 Царств 4:29-30).

В світлі Соломонової «великої мудрості», я знаходжу втіху в його затвердженні, що коли ми довіряємо Богу, а не просто надіємося на те, що має сенс для нас, і коли ми чесно хочемо виконати Божу волю, Він дійсно покаже нам, який шлях вибрати. Життя для віруючого – це не по канату ходити над загрожуючою прірвою і через глибокі ущелини. Замість цього, ми можемо пересуватися впевнено і крок за кроком з нашим люблячим Отцем в якості водія. В кінці кінців, ваш добрий Пастир прагне, щоб Його воля стала вам відома.

5. 1 Петра 5:7

«Усяку журбу вашу покладіть на Нього, бо Він піклується про вас»

Уявіть собі, що зараз недільний ранок, і ви прямуєте до церкви. Ви майже зважились звернути назад. В останній час ви відчували себе настільки стомленим і розчарованим. Коли ви заїжджаєте на парковку, ви бачите сімʼї, які направляються до входу, і виглядають вони якось зовсім безтурботно. І ви берете Біблію і свій гаманець, чіпляєте на своє лице найкращу недільну посмішку, і крокуєте за ними.

Раптом ви відчуваєте, як ця вага звалюється на вас. Ви дивитесь вниз і увесь багаж вашого життя – все, що на протязі багатьох років ви носили в собі — став видимим. І дивитись на це нелегко.

  • Страх
  • Сором
  • Вразливість
  • Розчарування
  • Жаль

Впадаючи в паніку і будучи не впевненим, що робити, ви оглядаєтесь навколо і бачите, що багаж є і у всіх інших теж. Потім літня людина встає, тягне свою сумку вперед, і залишає її там. Молода пара робить те ж саме. Все більше і більше людей починають тягнути свій багаж до ніг Ісуса і залишають його там.

Чи підете ви теж?

Чи зробите ви це розвантаження біля ніг Ісуса?

Вам не прийдеться нести свій багаж довше хвилини...

Автор — ​Шейла Волш / idisciple.org
Переклад — Анастасія Божеску для ieshua.org

Пожертвовать

Последнее: 27.04. Спасибо!