На русском языке читайте здесь — А у вас на ёлке ложь?
Розповідаючи дітям справжню історію
Моїй родині подобався час, коли ми сиділи в темряві перед її світлом.
Щороку мої діти переслідували мене питаннями, коли це вже станеться; вони сперечалися один з одним, наскільки великою вона буде. Ми завантажували дітей у машину і вирушали туди, куди ми зазвичай їздили, щоб вибрати нашу різдвяну ялинку. Після обговорення і зважування думки кожного члена сім'ї, ми приймали рішення, прив'язували дерево до даху нашої машини і вирушали додому. Того ж вечора ми прикрашали ялинку всією сім'єю. Після того, як дерево було остаточно прикрашене всією пишністю іграшок і вогнів, ми вимикали світло і сиділи, дивуючись тому, як яскраво наша ялинка сяє в темряві.
Мені подобаються такі моменти, тому що я вважаю, що як віруючі ми повинні бути спільнотою, яка любить свята. Ми знаємо, що все хороше, чим ми насолоджуємося, і вся любов у сім'ї, яку ми переживаємо, — це дорогі й незаслужені подарунки від нашого Небесного Отця. Однак, я стурбований тим, що ми повинні пам'ятати — а також допомогти нашим дітям не забувати — що, хоча цей чудовий святковий час і пов'язаний із деревом, йдеться зовсім не про прекрасне дерево, яке стоїть у вітальні і яке ви так старанно прикрасили.
Інше дерево
З моменту першого подиху життя цього немовляти в яслах вело його до дерева. Це дерево символізувало не красу чи свято, а жертву і смерть. Воно не стоятиме в чиємусь домі як частина святкової традиції, але перебуватиме за стінами міста на пагорбі страти. Ця Дитина не стоятиме перед цим деревом, не посміхатиметься і не тішитиметься його красою, але Її буде піддано тортурам, і Її приб'ють до нього серед інших злочинців. Це дерево на пагорбі було не символом святкового сезону, але інструментом засудження. На цьому, здавалося б, безнадійному пагорбі, це дерево смерті дало життя і надію всьому людству.
У дні Адвента — дні перед Різдвом — розповідається історія, від якої перехоплює подих. Це історія про неминучу необхідність, славне втілення, життя, що заміщає, викупну жертву і переможне воскресіння. Тільки Бог міг написати таку історію, і тільки Бог міг завершити її сюжет. Це історія, яка вражає нас, упокорює і захоплює, рятує, перетворює і спонукає жити в подиві та поклонінні. Ця історія надає єдиний спосіб зрозуміти сенс вашої особистості й того, чого ви справді потребуєте. Ця історія показує, де знайти надію, і вказує на суть і мету нашого існування.
Хибна історія
Я нічого не маю проти саней, сніговиків, подарунків і ласощів. Я також не проти того, щоб співати святкові пісні. Мене лише турбує те, що кожного різдвяного сезону наші діти слухають неправдиву історію.
Це хибне виконання різдвяної історії ставить людське задоволення в центр. Воно говорить нашим дітям шукати життя в творіннях, а не в Творці. Воно бреше їм про те, хто вони і що їм потрібно. Воно представляє світ, який не потребує ні дерева, що символізує жертвопринесення, ні Месії-Агнця, ні воскресіння, що приносить життя.
Ця історія забуває, що світ, у якому живуть наші діти, жахливо зіпсований, що він стогне в очікуванні викуплення (Римлян 8:22-23). Ця історія забуває розповісти нашим дітям, що гріх, який живе всередині них, становить для них серйозну небезпеку. І вона, звичайно ж, не говорить їм, що вони були створені, щоб свідомо підпорядкувати своє життя великим цілям, планам і славі Бога.
Адвент — подарунок батькам
Передріздвяний період — це подарунок батькам-християнам, тому що він дає нам змогу усвідомлено й цілеспрямовано поговорити з дітьми про найважливіші речі в житті. Усі питання, які порушує цей різдвяний сезон, діти ставитимуть собі і відповідатимуть на них, так чи інакше.
- Про що говорить цей час?
- Чому прийшов Ісус?
- Що саме мені потрібно?
- Як ці потреби будуть задоволені?
- Хто я і навіщо я живу?
- Як я повинен жити?
На ці та багато інших питань відповідає чудо втілення Ісуса Христа. Це історія, яка пояснює всі інші історії, єдина, яка несе обітницю реального життя і надії для наших дітей.
Розповідайте цю історію знову і знову
Тож, батьки, у цей період Адвента почніть заздалегідь готувати своїх дітей до протиріч історій, які звучать у цей час. Розповідайте їм історію Ісуса знову і знову. Спочатку поділіться з ними поганою новиною про те, чому Ісус повинен був прийти на цю Землю. Тільки тоді вони зрозуміють і святкуватимуть те, що Його прихід здійснив заради них. Скажіть їм, що найкращий подарунок, який вони коли-небудь отримували, — це Ісус, тому що в цьому дарі нам дано все, що потрібно для життя.
Проведіть передріздвяну розмову про дерево, але не про те, яке стоїть у вітальні. Розкажіть про те, що Дитина в яслах прийшла не для прикрашання дерева, а для того, щоб висіти на ньому заради нашого спасіння. Нагадайте їм, що у світі, затьмареному гріхом, це дерево жертвопринесення і спасіння сяє як світло вічної надії, яка ніколи не перестане.
Автор — Пол Девід Тріп / © 2017 Desiring God Foundation. Website: desiringGod.org
Переклад — Ірина Жежерун для ieshua.org
Последнее: 26.07. Спасибо!
