Чому Песах і Великдень святкуються в різний час?

На русском языке читайте здесь — Почему Песах и Пасха празднуются в разное время?

Іноді святкування Песаха і Великодня збігаються, а іноді між ними різниця в кілька тижнів. Чому так? Якщо Єшуа помер на Песах, чому християнська церква відзначає Його смерть і воскресіння в інший час? Чому ці свята розділилися?

Як було встановлено день Песаха

Єврейський календар, у якому встановлені єврейські свята, відрізняється від західного календаря. Це не суто місячний календар, але кожен молодий місяць означає новий єврейський місяць або «Рош Ходеш», що перекладається як «голова місяця». Песах завжди припадає на середину єврейського місяця Нісан — на повний місяць. Бог каже, що «Оцей місяць для вас початок місяців» (Вих. 12:2). Західний календар, з іншого боку, не слідкує так точно за рухом Місяця, тому цикл єврейського календаря відрізняється.

Ба більше, процес точного визначення дат за Місяцем не простий. Іноді єврейські свята святкують двічі, коли є розбіжність у думці щодо точного дня, просто про всяк випадок! У стародавні часи необхідно було уважно спостерігати за небом, після чого єврейським громадам усюди надсилали повідомлення за допомогою сигналів і посланців. Але це був не бездоганний метод, були негідники, які свідомо запалювали сигнальні вогні в неправильний час, щоб заплутати і розлютити єврейський народ. Встановлення дати перетворилося на боротьбу за владу в єврейській діаспорі.

Як стався поділ

У перші століття після Єшуа, перші учні природним чином згадували про Його смерть і воскресіння щороку на Песах, тоді, коли це і сталося. І це правильно, тому що Песах був спеціально встановлений як пророцтво про спокутну жертву Месії. Він навантажений символікою, яка вся вказує на Єшуа і на те, як Його смерть і кров здобувають нашу свободу, змушуючи смерть «пройти повз» нас так само, як і повз вірних ізраїльтян, що помазали кров'ю ягняти одвірки своїх дверей. Але з роками месіанська громада ставала дедалі більше неєврейською, неєврейським лідерам набридло зв'язуватися з рабиністичною владою і залежати від неї у визначенні точної дати, щоб відзначити цю важливу подію. Стосунки між рабиністичною єврейською громадою та християнами на той час дуже погіршилися, і з обох боків було дуже багато ворожнечі. Тому церковні лідери вирішили на Нікейському соборі 325 року взяти справу у свої руки:

«Було проголошено, що негідно у найсвятішому з усіх свят слідувати звичаю євреїв, чиї руки заплямовані найстрашнішим зі злочинів і чий розум засліплений. Відкидаючи їхній звичай, ми можемо передати нашим нащадкам законний спосіб святкування Великодня... Ми не повинні мати нічого спільного з євреями, тому що Спаситель показав нам інший шлях... ми бажаємо, дорогі брати, відокремити себе від огидного суспільства юдеїв...» (З листа імператора всім присутнім на Соборі: Євсевій, «Життя Костянтина», книга III, 18-20).

Можливо, ці слова не шокують вас, хоча мали б! Нікейський Собор постановив, що вони святкуватимуть окреме свято в перший молодий місяць після весняного рівнодення (що припадає на 21 березня за Григоріанським календарем), щоб свідомо відокремитися від народу Ізраїлю. Слово Easter (англ. Великдень — прим. пер.) не згадується в Біблії жодного разу. Біблія короля Якова (один із найпоширеніших англ. перекладів Біблії, 1611 року — прим. пер.) помилково перекладає слово Пасха (арамійський варіант слова Песах) як Easter у Дії 12:4, але це найближче, що в нас є. Англійське слово Easter походить від Остари, богині весни, і було взято для назви нового свята на честь смерті та воскресіння Ісуса, що явно не було Песахом.

Наслідки і ситуація сьогодні

Сумно, що між двома громадами виникла така ворожість, яка призвела до відриву послідовників Єшуа від коріння дерева, до якого вони були прищеплені. Вони вирішили відокремитися не тільки від народу Ізраїлю, а й від Божих свят, які були спеціально створені для того, щоб нам краще зрозуміти Божий план викуплення. Песах був Божою ініціативою і Він спеціально створив кожну його деталь. Ми не судимося за те, що не святкуємо Песах, але ми втрачаємо багато скарбів, які Бог вклав у Своє Слово, щоб навчити нас. На жаль, Нікейський Собор вирішив від імені всіх християн, що Песах більше не має до них жодного стосунку.

Не тільки християни відрізали себе від коренів своєї віри, своєї спадщини, Божих свят, закладених у їхній власній Біблії, а й послання про Єшуа стало дедалі більш туманним і чужим для єврейського народу. Церква стала чужою, неєврейською, забороненою зоною для євреїв. Вони відокремилися один від одного, а в християнство проникло коріння антисемітизму, і більшу частину історії церкви єврейський народ зазнавав переслідувань, тортур і вбивств тільки за те, що вони — євреї. Особливо це відбувалося на Великдень, коли розлючені натовпи лютували проти тих, кого вони вважали «вбивцями Христа».

Більшість християн й гадки не мають про те, наскільки це сумно, це — не те, чого вчать у недільній школі, або навіть на уроках історії християнства. Між народом Ізраїлю і Церквою є великий інформаційний провал, і нас так довго роз'єднували, що нам є, що надолужувати!

Євреї та неєвреї, зібрані разом в Єшуа

Однак ми живемо в приголомшливий час, і за останнє століття зроблено колосальні кроки зі зцілення цього розриву між євреями і неєвреями. За останні 19 років до віри в Єшуа як Месію прийшло більше євреїв, ніж за останні 19 століть разом узятих! І все більше віруючих неєвреїв виявляють інтерес до єврейських основ своєї віри. Багато церков проводять великодні седери, що розповідають більше про свято, і зросло розуміння народу Ізраїлю, оскільки Біблія за останні кілька століть почала активно перекладатися і друкуватися.

Нам судилося стати «однією новою людиною» в Месії, і це мета, до якої Бог безсумнівно приведе нас. У Його Сина, Єшуа, буде тільки одна наречена, не дві! Важливо пам'ятати, що означає смерть Єшуа і Його воскресіння, і що цим вже здійснено. Павло переконує нас у Посланні до Колосян:

«Колись ви були мерцями через гріхи свої й через те, що не мали свободи від свого гріховного єства, та Бог дарував вам життя разом із Христом і щедро простив гріхи наші. Порушивши закони Господні, ми стали боржниками перед Богом. Та Він скасував весь борг наш, прибивши його цвяхами до хреста. Він обеззброїв правителів і владу духовного світу, та, торжествуючи над ними смертю Своєю, переможно повів за Собою, виставивши їх на привселюдний сором! Нікому не дозволяйте придумувати для вас закони та правила про те, що їсти вам чи пити або яких свят дотримуватись: святкування Новолуння, чи суботи. У минулому, ці речі були лише тінню, ознакою прийдешнього, але нове вчення приходить з Христом» (1 Кол. 2:13-17).

Джерело — oneforisrael.org
Переклад — Ірина Жежерун для ieshua.org