Де Агнець? Ієшуа у Бутті 22

На русском языке читайте здесь — Где Агнец? Иешуа в Бытии 22.

«Бог знайде Собі ягня». Ці слова, сказані Авраамом своєму синові Ісааку на схилі гори Моріа (Буття 22:8), луною розносяться сторінками Писання, наче пророцтво, яке чекає на виконання.

Ісаак щойно поставив питання, яке хвилює кожного читача: «Ось вогонь і дрова, а де ж ягня на всепалення?» (Буття 22:7)

Відповідь Авраама говорить не тільки про глибоку довіру до Бога, а й про щось більше. Вони мали все необхідне, крім ягняти. Чи варто дивуватися, що Ісаак почав щось підозрювати?

Несподіване забезпечення

Коли вони досягли вершини і Авраам приготувався принести в жертву свого єдиного сина, ангел Господній зупинив його. Ісаак був помилуваний. Але потім в найближчій гущавині Авраам побачив барана – не ягня – що, заплутався рогами. Він приніс його в жертву замість Ісаака.

То був сильний момент: Бог дав йому заміну. Але ось вражаюча деталь. Авраам сказав, що Бог дасть ягня, але Бог дав барана. Чому?

שֶׂה / се у Буття 22:8 – це загальне слово для позначення молодої вівці, яке часто перекладається як «агнець», особливо в контексті жертвопринесення.

אַ֫יִל / аїл у Бутті 22:13 – це саме дорослий баран-самець.

Бо агнець ще був попереду.

Розуміння стародавніх заповітів

У контексті стародавніх близькосхідних заповітів дві сторони присягалися у вірності — аж до пожертвування найдорожчим своїм майном. Коли Бог уклав заповіт із Авраамом, Він зрештою попросив у Авраама найдорожче — його сина Ісаака, дитину обітниці. У дивовижному акті послуху Авраам віддав Ісаака, сподіваючись, що Бог може воскресити його з мертвих, якщо буде потрібно (Євр. 11:17–19). Але завдяки заповітним відносинам Авраам також міг, зі свого боку, вимагати у Бога Його найдорожче — Його Сина, Ієшуа, Агнця Божого. На горі Моріа Бог дав барана замість Ісаака, але справжнє виконання цього заповіту сталося через століття, коли Бог не пожалів Свого Сина, але віддав Його за всіх нас — за іронією долі, менш ніж за кілометр від гори Моріа. Цей взаємний обмін відкриває глибину заповітної любові: Авраам віддав свого сина у вірі, а Бог віддав свого Сина на викуп.

Приховане пророцтво

Таким чином, слова Авраама «Бог знайде ягня» були не просто проголошенням віри — вони були пророцтвом. Вони вказували на інший день, на іншу гору поблизу Моріа, де інший улюблений Син нестиме дерево на Своїй спині.

Але цього разу не буде голосу з неба, який втрутиться.
Не буде барана, що заплутався в гущавині.
Не буде заміни, яка б зайняла Його місце.

Бо Він був Агнцем.

Як раніше проголосив Іван Хреститель: «Ось Агнець Божий, що на Себе бере гріх світу!» (Івана 1:29). Ієшуа був Агнцем, якого передбачив Авраам. Овен на горі Моріа був тінню; Ісус був суттю. Як пише Дерек Кіднер, «слова Авраама виявилися більш пророчими, ніж він міг припустити: цей вислів славно виконався на Голгофі» [1].

Сутність Євангелії

Буття 22 дає нам захоплюючий погляд на Євангелію задовго до розп'яття. Ми бачимо:

• Батька, готового віддати свого єдиного сина.
• Сина, покірного волі батька. (Ми часто лишаємо поза увагою віру Ісаака, який довірив Аврааму прив'язати себе до вівтаря.)
• Замісну жертву, надану Богом.

Але тільки в Ієшуа ці елементи досягають свого повного вираження. Він – Агнець, приготований Богом, – не тільки для Ісаака, а й для всіх нас.

«Він же був зранений за наші гріхи… та Господь поклав на Нього гріхи всіх нас. Його вели, як ягня, на заколення, – Він мовчав, як вівця, перед тими, котрі її стрижуть, – так і Він не відкривав Своїх уст» (Ісая 53:5–7).

Отець Церкви Амвросій Медіоланський одного разу зауважив: «Ісаак ніс дрова, але [Месія] ніс хрест. Ісаак був зв'язаний батьком, але Христос був зв'язаний власною волею» [2].

То де ж Агнець?

Відповідь Авраама виповнилася у Месії. Агнець прийшов. Агнець був закланий. Агнець воскрес.

Тому якщо ви ставите питання, чи бачить вас Бог, чи забезпечить Він вас, чи розуміє Він тягар, який ви несете, пам'ятайте: Він уже забезпечив Агнця (в низці англійських перекладів «Бог забезпечить Собі ягня» — прим. пер.). Слово «забезпечення» — це їре — ви, певно, співали цю пісню, Єгова-Їре, але воно не означає «забезпечення». Ну, не в буквальному значенні. Це означає, що Бог бачить... Він бачить потребу та задовольняє її. У цьому сенсі Аврааму довелося чекати 2000 років, але хіба відповідь не була найбільшою за всю історію?!

[1] Derek Kidner, Genesis: An Introduction and Commentary, Tyndale Old Testament Commentaries (Downers Grove, IL: IVP Academic, 2008), 140.
[2] Ambrose of Milan, Exposition of the Christian Faith, trans. H. De Romestin, in Nicene and Post-Nicene Fathers, Second Series, Vol. 10, ed. Philip Schaff and Henry Wace (Peabody, MA: Hendrickson, 1994), 256.

Автор — Рон Кантор / roncantor.com
Переклад — Ганна Іващенко для ieshua.org