На русском языке читайте здесь — Денис Подорожный: ЦЕРКВЕТРЯСЕНИЕ: советы разочарованным от церковных культов и скандалов.
Для вас — тих, хто шукає виходу, заплутався і розбитий. Для всіх тих, хто бачить, що далі залишатися в тій самій атмосфері немає сил, а як жити далі — не зрозуміло...
В одній громаді, відомій своєю суперечливою репутацією, розгорівся черговий скандал. Керівника, якого всередині своєї структури сприймали як безперечний авторитет і особистість, що одержує одкровення безпосередньо від Самого Бога, було знято і позбавлено усіх духовних позицій.
Причиною тому стали не зовсім святі, але дуже близькі стосунки з великою кількістю парафіянок. Деякі з яких, не знайшовши розуміння і захисту, звернулися по допомогу до керівників інших церковних об'єднань своєї країни.
На жаль, у подібних випадках, фокусом публічних дискусій і приватних розмов виявляється винний у події. Про нього говорять, його засуджують, його захищають або ігнорують.
Розчаровані ж і постраждалі часом опиняються за дужками дискусій. Соромлячись того, що сталося, вони змушені залишатися наодинці зі своїм болем, плутаниною в голові, гіркотою й образою.
ЯКЩО ви, опинившись у всьому, що сталося, щасливі і все вас влаштовує, то ця стаття точно не для вас! Захисники аморальності та обожнювачі людей навряд чи знайдуть тут щось для себе. Сьогодні пишу саме для тих, хто в сльозах і відчаї, заплутався, розбитий і шукає вихід. Для всіх тих, хто бачить, що далі залишатися в тій самій атмосфері немає сил, а як жити далі і що робити — не зрозуміло.
1. ВИ НЕ ПОКИНУТІ БОГОМ, КОЛИ ВАС ЗРАДИЛИ СЛУЖИТЕЛІ
Опинившись у подібній ситуації, найчастіше вірянин може почути від інших: «Сама винна! Невже не знала, з ким зв'язалася і куди ходила?»
Якщо ви самі почали розуміти, у що влипли, і прозріння почало вкидати вас у сором, то такі репліки можуть підштовхувати до стану відкинутості — минуле зруйноване, а нічого нового й хорошого на обрії не видно. Запитання без відповідей і важкі думки здатні довести людину до глибокої гіркоти, озлоблення і навіть боговідступництва.
Не розібравшись з емоціями, легко повірити в неправду, що всі церкви — однаково непорядні, а їхні керівники — всі до одного шахраї. Гіркота веде до духовного краху, якщо не звільнитися від неї.
Тож, перше, що слід зрозуміти: якщо навколо ви побачили злочестивість, всі захищали того, хто грішить, а ваше життя виявилося розтоптаним, то знайте: Богові це не байдуже. Згадайте написане: «А як бачив людей, змилосерджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпорошені, як ті вівці, що не мають пастуха» (Мф.9:36).
Таким є серце Христа! Він думає насамперед не про «помазанців», як дехто називає церковних «зірок», а про простих Його послідовників, яких з часів церкви в Антіохії називають християнами. Саме вони для Нього — найважливіші помазанці. Навіть якщо вас зрадили і принизили, то Христос не залишив вас. Знайдіть очищення, розраду і допомогу насамперед у Ньому. Будьте впевнені, що існує безліч християн, служителів і пастирів, які не дорікатимуть вам тим, що сталося, а допоможуть пройти цей непростий час. Вони існують, навіть якщо сьогодні ви з ними не зустрілися. Їх багато.
2. ВІЗЬМІТЬ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА СВОЄ ЖИТТЯ
Писання говорить: «...Тож від кожного, кому дано багато, багато від нього й жадатимуть. А кому багато повірено, від того ще більше жадатимуть» (Лк. 12:48). Той, хто ввергає багатьох у гріхи, несе найбільшу відповідальність, утім, майже нарівні з тими, хто, використовуючи духовну позицію, покривав беззаконня, нагадував про синів Ноя і маніпулював вченням про «батьківство», нехтуючи святістю та ігноруючи слова Христа.
При цьому не можна сказати, що кому дано менше, з того не спитають. Кожен перед Богом несе особисту відповідальність за власні справи і слова. Життя, орієнтоване на «мені так сказали» і «мені так наказали» буде й надалі тримати вас відкритими для нових маніпуляцій і шахрайства.
Повага до церковних служителів у християнстві ніколи не була пов'язана з раболіпством, бездумною покірністю або нерозсудливістю. Повага не породжує духовну сліпоту і розмиття моральних стандартів. Коли Бог дав нам віру, Він не забрав при цьому мізки. Це не бартер!
Згадайте жителів Верії в Діяннях, які були «шляхетніші за солунян, і слова прийняли з повним запалом, і Писання досліджували день-у-день, чи так воно є» (Дії 17:11).
Хто б і що б не проповідував, ваше життя — це ваша відповідальність перед Богом. Тому так важливо не втрачати розум і не віддавати себе нерозважливо в розпорядження іншим людям. Візьміть відповідальність! Досліджуйте Писання! «Випробовуйте самих себе, чи ви в вірі, пізнавайте самих себе...» (2 Кор.13:5)
Якщо ви згрішили — покайтеся! Не звинувачення і пояснення, а каяття і розбиття перед Господом допоможе очиститися від усякої скверни.
Якщо в наївності й безтурботності ви впали в спокусу, то важливо визнати і це, і потім залишити брехню, самообман і маніпуляції.
3. ВАРТО ЗАМИСЛИТИСЯ ПРО ПРИЧИНИ ТОГО, ЩО СТАЛОСЯ
Якщо ваше «християнство» руйнується на очах, то будьте впевнені — це не християнство, а та картинка про нього, яку Ви здобули. Швидше за все, найближчим часом буде необхідно переглянути правильність багатьох своїх переконань, якими ви себе заповнювали довгий час.
Як могло статися так, що мало місце не просто падіння служителя в гріх, а розпуста і масове потурання нових і нових сексуальних гріхів? Чи могло це статися, якби атмосфера церкви була здоровою, структура збалансованою, а пріоритети і вчення — вірними?
Найімовірніше, щось не так виявилося у всій атмосфері, вченні та структурі організації. Ви про це не замислювалися?
У будь-яких церквах бувають падіння в гріх служителів, але вибачте, масштаб залучення парафіян до цих гріхів однаково непропорційно менший.
Причина тому проста: церква набагато більш захищена від масового втягнення в гріх, коли в ній більше поваги до Писання і Христа, ніж до структури і «помазанців». І якщо останні навмисне і наполегливо йдуть від Христа, то віряни тікають від таких, щоб залишитися з Христом.
Тому, якщо це ваш випадок, то припустіть, що й не вчинивши жодного гріха, у вас поступово утворилася викривлена система координат у царині богослов'я або моралі. Можливо, ваше уявлення про християнство, церкву, служителів, служіння, посвячення і послух саме потребує виправлення.
Приготуйтеся до того, що протягом щонайменше двох-трьох років вам треба буде заново відкрити для себе християнство, переосмислити акценти, які ви робили, та знайти нові етичні стандарти.
4. ЗНАЙДІТЬ СЛУЖИТЕЛІВ, ЯКІ Б ПОСЛУЖИЛИ ВАМ, І ЦЕРКВУ, ДЕ ЗМОГЛИ Б ВІДНОВИТИСЯ
Звільнитися від ран і гіркоти, виправити мислення, набути нових звичок і цінностей — неможливо в один день. І дуже складно це зробити самотужки, не маючи ані допомоги, ані зразка для наслідування.
Тому, визнайте — вам необхідна підтримка. Знайдіть таких людей і будьте в такій церкві, де вам допоможуть побачити справжнє християнство. Вам добре було б знайти служителів, які змогли б вас вислухати, послужити, кому ви могли б довіритися, виплакатися й отримати розраду, настанову і навіть викриття.
Якщо вам стало очевидно, що ви не залишитеся там, де були, то пам'ятайте — за межами вашого маленького «всесвіту» є життя, де є безліч приголомшливих служителів Божих і сотні здорових церков, в одній з яких ви зможете реабілітуватися й прилипнути до Христа по-справжньому.
«Кожен, хто просить, отримує, і той, хто шукає, знаходить, і тому, хто стукає, відчиняють», говорить Слово. Тому це можливо!
Шукайте служителів і церкви з нормальною репутацією.
Шукайте церкви, які не забруднені серйозними скандалами, не хворіють на культ особистості, не страждають від самозамилування, збалансовані у вченні та взаємодіють з іншими церквами.
Шукайте тих, хто понад усе ставить авторитет Бога і Писання, хто не замкнений на собі, вважаючи лише свою церковну структуру відповіддю для всього світу; тих, хто діяльно і творчо представляє християнську спільноту.
До речі, саме взаємодія служителів і церков одна з одною є доброю ознакою духовного здоров'я і стримувальним фактором від відходу в різноманітні єресі та крайнощі. До речі, цікаве спостереження: найбільш чудернацькі структури вельми ізольовані від інших християн.
Також раджу пам'ятати про добру народну мудрість: не йти в чужий монастир зі своїм статутом!
Не тягніть за собою в нове спілкування з християнами засвоєні раніше погляди, стандарти та мораль. Перетворіться на людину, яка ніби з нуля починає подорож за Христом. Дозвольте Богу «переформатувати» вас заново.
5. НЕ МІНЯЙТЕ ШИЛО НА МИЛО — НЕ ДУЙТЕ НА ВОДУ І НЕ СТВОРЮЙТЕ НОВИХ КУМИРІВ
Давно виявив, що не утверджені в Богові люди, які виросли в суворій і жорсткій вертикальній структурі з незаперечним авторитетом нагорі, у разі його падіння, можуть опинитися в одній із двох крайнощів: або виступати проти всякого авторитету, або шукати нову «зірку» — нового кумира.
Обидві реакції свідчать про незрілість, духовні проблеми або наявність душевних ран. За обома підходами ховається спотворений погляд на християнське вчення та етичні стандарти. Недовіра всім пасторам або пошук нового «мега-апостола» — два боки однієї проблеми. Обидва — небезпечні.
Правда полягає в тому, що церква — це не театр одного актора, де все замкнене на одному «помазанцю», але вона і не суспільство ідеальних людей з німбами над головою. Постарайтеся це зрозуміти, і знайти таку церкву, де існує і нормальне лідерство, і здорове вчення, і збалансована система етичних стандартів, що зберігають структуру громади від саморуйнування.
Підірвана довіра до пасторів — рана, яка не заживає швидко. Напевно, тому постраждалі від подібних скандалів навіть ненавмисно дивляться з підозрою на всіх служителів церкви.
Знайте, що таке почуття схоже на ненависть до всіх чоловіків, яку може відчувати зґвалтована жінка. Рано чи пізно їй треба подолати душевний біль і виявити, що всі чоловіки різні. Серед них багато, дуже багато порядних і благочестивих.
Так само Бог допоможе вам внутрішньо зцілитися, щоб одного разу зрозуміти, що існують і здорові церкви, і благочестиві пастори.
6. ТРИМАЙТЕСЯ ХРИСТА НАВІТЬ КОЛИ ВІДЧАЙ НАМАГАЄТЬСЯ РОЗЧАВИТИ ВАС
У періоди кризи, переоцінки життєвих цілей і смислів, людину може кидати в таку турбулентність, якої авіація й не знала. Зміна настроїв, сльози, біль, недовіра, замкнутість, бажання все кинути, звинувачення на адресу Бога, самобичування, депресія, суїцидальні думки — це не весь список наслідків бурі, що відбувається в душі.
Одні люди більш стримані, і зовні зберігають самовладання, страждаючи всередині. Інші — дають волю емоціям, дозволяючи їм домінувати і підштовхувати людину до тупикових рішень. Найжахливіше, коли біль захльостує розум настільки, що людина відкриває себе для ненависті, різних форм саморуйнування або духу самогубства.
Саме тому, коли вам погано, шукайте Господа, втішайтеся його Словом. Говоріть з людьми, які не підігріють вашу гіркоту власною озлобленістю, а з тими, хто мудрий і здатний вас вислухати, заспокоїти, поправити, помолитися і привести в нормальний стан.
Зробіть усе можливе, щоб у піку власних емоцій залишитися з Христом. Будьте певні, саме Він — майстер виводити нас із будь-якої долини смертної тіні (Пс.22:4; Пс.83:6-8).
7. ПОДОЛАННЯ КРИЗИ ЗАЙМЕ У ВАС ЧАС
Як я вже казав, повне виправлення і зміни у вашому житті будуть можливими не в один день, а після певного часу. З мого досвіду спілкування з людьми, які пережили такі самі проблеми, скажу, що час не вимірюється тижнями або місяцями. Найчастіше відновлення займає кілька років. Налаштуйтеся на це.
Ба більше, сам час нічого не робить. Можна прожити роки й постаріти в образі, злості й непрощенні.
Тому найголовнішим у найближчі місяці та роки є бажання дозволити Духу Святому і Слову Божому працювати у вас і змінювати вас зсередини. Крок за кроком, сфера за сферою, Бог виправлятиме ваш спотворений світогляд, привчатиме до нового життя, розставлятиме наново пріоритети, звільнятиме від образи, розчарування, оновлюватиме розум. Якісь речі відбудуться миттєво в один день, інші — поступово.
Саме тому повноцінне відновлення та вихід із цієї духовної кризи займе певний час. Але воно того варте!
Варто залишитися християнином чи християнкою, які пройшли не найпростіші часи, але зберегли віру, надію і любов до Бога та людей.
Хай допоможе вам Господь!
P.S. Якщо стаття вам допомогла, і ви знаєте постраждалих, подібних до вас, хто розбитий і розчарований, то поділіться нею з ними. Молюся, щоб і ви, і вони змогли пройти цей непростий час і приліпитися до Господа, незважаючи ні на що.
Автор — Денис Подорожный / facebook.com/podorojniy
Переклад — Ірина Жежерун для ieshua.org
Последнее: 27.04. Спасибо!
