На русском языке читайте здесь — Удивительная работа Святого Духа в тебе.
Багато християн, схоже, поділяють думку, що Святий Дух є лише проявом Божої сили або даром говоріння мовами. Але це не так. Святий Дух — це третя Іпостась єдиного Бога, божественна Особа, яка має певний план щодо нашого життя.
І Він не приходить до нас випадково, Він є Особою, Яка має мету. Бог має вічний план і мету для кожної людини, яка приймає Ісуса Господом і Спасителем. Святий Дух є Особа Бога, яка втілює цю мету в реальність у міру того, як ми вчимося віддаватися Йому і підкоряти своє життя Його волі.
Павло запитував віруючих у Коринфі: «Хіба ви не знаєте, що ваше тіло то храм Духа Святого, що живе Він у вас, якого від Бога ви маєте, і ви не свої?» (1 Кор. 6:19). Святий Дух не живе в церковних будівлях, Він живе в нас. Але хоча Він і мешкає в нашому дусі, Його робота обмежена тим, що ми дозволяємо Йому робити через наші душі та тіла.
Саме тому ми повинні померти для нашої душевної природи, щоб бути здатними співпрацювати з Ним у досягненні Його цілей. Наш тілесний розум повинен бути оновлений Духом Божим, щоб ми мали Його думки. Наша воля повинна бути повністю підпорядкована Йому, виконуючи Його волю. Наші емоції мають бути наповнені Божою любов’ю. Святий Дух допомагає всім цим речам відбутися насправді, створюючи всередині нас Свою оселю, роблячи Свій «храм» місцем пізнання і розрізнення, місцем перемоги над гріхом, місцем оновлення, зцілення і звільнення, місцем ревності по спасінню душ, битви проти твердинь і місцем повного відновлення.
Місце духовного розрізнення
Одна з перших речей, які Святий Дух здійснює, коли приходить жити в нашому серці, — Він робить його місцем духовного розрізнення. Святий Дух, що живе в нас, дає нам здатність розрізняти, з яким духом ми маємо справу в конкретних ситуаціях: зі Святим Духом, з нечистим духом чи з людським духом. І хоча не в кожному віруючому явно діє дар розрізнення духів, коли Святий Дух приходить у наші серця, Він приносить Свою божественну здатність до розрізнення.
Духовне розрізнення є однією з головних цілей приходу Святого Духа, тому що доки Він не прийде до нас, ми живемо під впливом іншого духа. Павло заявляв:
«І вас, що мертві були через ваші провини й гріхи в яких ви колись проживали за звичаєм віку цього, за волею князя, що панує в повітрі, духа, що працює тепер у неслухняних» (Еф. 2:1-2).
До нашого спасіння ми співпрацювали з духом цього світу, натхненним сатаною, і наша внутрішня людина перебувала під впливом і контролем цього духа. Якщо ми хочемо підкоритися Святому Духу, Він повинен мати змогу навчити нас розрізняти духів, щоб ми розуміли, який дух має жити в нас. Святий Дух навчить нас бути уважними й обережними, коли ми чутимемо щось, що не відповідає істині. Такі зупинки й перевірки захищатимуть нас від помилок. Нам потрібно навчитися вловлювати ці враження та відчуття, а потім навчитися перевіряти їх, випробовуючи духів.
Місце перемоги над гріхом
Святий Дух прийшов, щоб зробити нас переможцями над гріхом. Писання вчить, що «гріх не повинен панувати над вами» (Рим. 6:14). Існує сила гріха, осквернення гріхом і покарання за гріх, але Бог прийшов, щоб звільнити нас від будь-якої влади гріха.
Якщо люди не живуть у перемозі над гріхом, вони не ходять у Святому Дусі. Навіть якщо вони говорять мовами, що є доказом хрещення Святим Духом, вони, тим не менш, можуть не ходити в Дусі. Він прийшов, щоб зробити наш храм місцем перемоги над гріхом, і якщо ми живемо в цій перемозі, значить ми ходимо в Дусі.
Чи означає це, що ми вже більше ніколи не згрішимо? Ні. Але гріх більше не має над нами влади, ми можемо не продовжувати жити під його контролем. По мірі нашого підкорення Святому Духу, Він звільняє нас від гріха, і ми більше не повинні жити в ньому. Він змінює наші бажання таким чином, що ми більше не хочемо жити так, як жили, перебуваючи під владою гріха. Нам більше не потрібні люди, які стежать за тим, як ми дотримуємося правил. Ми живемо в послуху, бо Його перемога живе в нас. Нам не потрібні зовнішні обмеження, щоб не дивитися аморальні телевізійні програми, оскільки наше власне бажання кричить проти них. Святий Дух контролює наші бажання і робить нас здатними ненавидіти те, що ненавидить Бог. Він прийшов для того, щоб дати нам цю перемогу в повноті, щоб гріх більше не мав над нами ніякої влади.
Місце оновлення
Святий Дух готує наші серця до прийняття дощу оновлення, який обіцяний нам Богом. Він знає, що без цього дощу ми не зможемо принести плоду, без цього дощу наші серця скаменіють. Ви коли-небудь спостерігали, як дощ падає на настільки скам'янілий ґрунт, що вода не вбирається? Це образ людей, які приходять до церкви під час руху Святого Духа, і з яких дощ Його присутності стікає, як з гуся вода, оскільки їхні серця занадто тверді, щоб прийняти Його.
Дощ Духа приносить покаяння, яке переорює необроблений ґрунт серця. Він приходить до нашого храму зі Своїм викриттям і готує його стати місцем, здатним прийняти дощ оновлення.
Місце зцілення та звільнення
Святий Дух прийшов, щоб зробити наш храм місцем зцілення. Ісус — Помазаник, що приносить зцілення хворим і звільнення в'язням. Він визнав той факт, що Святий Дух давав Йому силу для кожного доброго діла, коли Він стояв у синагозі й читав:
«На Мені Дух Господній, бо Мене Він помазав, щоб Добру Новину звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоненим визволення, а незрячим прозріння, відпустити на волю помучених» (Лк. 4:18).
Добра звістка Євангелії призначена для убогих. «Убогі» — це не ті люди, які не мають нічого в матеріальному сенсі, але ті, які розуміють і визнають свою потребу в Бозі.
Як ми можемо зрозуміти з цього уривка з 4 розділу Євангелії від Луки, зцілення, яке Святий Дух приносить всередину нас, не обмежується лише фізичними проблемами. Він прийшов, щоб принести божественну допомогу нашому розуму, волі та емоціям — будь-якій частині нас, яка була пошкоджена або поранена.
У якому б сенсі ми не були кульгавими або каліками — фізично, ментально чи емоційно — Він приніс божественну допомогу і звільнення. Нам не потрібно потопати в саможалю з приводу наших емоційних ран, або використовувати наше минуле як виправдання сьогоднішніх падінь.
Ми так часто сьогодні чуємо крик: «Наді мною було скоєно насильство». І хоча це правда, що багато хто глибоко постраждав від різних травматичних подій, правда також і те, що Святий Дух приніс зцілення. І якщо ми, як християни, ще не пережили Його зцілення в якихось сферах нашого життя, то хіба не тому, що не дозволили Йому здійснити цю роботу зцілення всередині нас? Нам необхідно знайти місце прощення і покірності Його любові та силі, яка звільнить нас від усіх впливів нашого минулого. Ви можете запитати мене: «А ти сама коли-небудь переживала біль, відторгнення, насильство?» Звичайно, переживала. «Чи відчувала ти гіркоту від вчинків інших людей стосовно тебе?» Звичайно, відчувала. Але мені не обов’язково було піддаватися гіркоті та іншим негативним твердиням, оскільки я знаю, що всередині мене живе Хтось, хто може з цим впоратися.
Мені була дана благодать прощення, і це стало ключиком до зцілення мого серця. Зцілення Святого Духа призначене для найглибшого болю: синців і гематом, побоїв і ран, розбитих сердець. Він прийшов, щоб зробити нас цілісними не тільки в наших тілах, але й у наших емоціях та душах. І хоча ми не в силах зцілити себе самі, Святий Дух приносить нам зцілення Своєю божественною силою.
Місце ревності за спасіння душ
Святий Дух приходить, щоб розпалити в наших серцях ревність за навернення до Христа загублених. Ісус дав обіцянку учням: «Та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете» (Дії 1:8).
Одним із найвірніших свідчень того, що Він прийшов у наші серця, є те, що ми стаємо свідками. А де ми починаємо свідчити? Ісус сказав, що ми почнемо в нашому Єрусалимі, у тому місці, де ми живемо — іншими словами, у нашому власному домі.
Ваш світ знаходиться там, де ви можете особисто торкатися життя інших людей. Ревність і сила свідчити у вашому світі є доказом того, що Святий Дух прийшов. Завоювати світ для Ісуса — це справа Святого Духа. Ісус послав Своїх учнів у світ. Життя, кероване Духом, підпорядковуватиметься цьому дорученню. Церква, керована Духом, має те саме доручення: нести Євангелію всьому світу. Робота Святого Духа полягає в тому, щоб приводити людські душі до Ісуса.
Місце підкорення твердинь сатани
Підкорення твердинь відрізняється від здобуття перемоги над гріхом. Дехто каже, що церква не повинна бути войовничою, що ми повинні бути улюбленими Агнця і розвивати стосунки з нашим небесним Нареченим.
Я погоджуюся з тим, що ми повинні любити Ісуса, але я не згодна з крайністю, яка стверджує, що ми взагалі не повинні втягуватися в духовну війну. Бог дав церкві владу над сатаною. Він призначив нас, спорядив нас і послав у світ, давши владу над бісами та хворобами.
Церква вчиться і поклонятися Агнцю, і боротися — не нашою власною силою, а силою Духа. Саме Бог руйнує твердині, але Він робить це через Свою церкву. Якщо ми можемо стояти проти ворога з чистими посудинами і вивільняти Святого Духа всередині нас, Він буде повалювати і підкорювати твердині ворога.
У 16 столітті королева Англії говорила, що вона боялася молитов Джона Нокса більше, ніж протистояння цілої ворожої армії. Він був Божим чоловіком, який знав силу Бога над ворогом.
Що про нас думає ворог? Церква — це не група слабких, пасивних і переможених людей. Церква — це тіло Христа, помазане силою Святого Духа для благовістя бідним, для звільнення в'язнів і руйнування твердинь. Святий Дух дає нам силу повертати те, що вкрав диявол.
Повернення з відступництва
Святий Дух приходить у наше життя, щоб відновити наші душі. Бог має на меті відновити все, у чому ворог досяг успіху проти людства. Ісус прийшов, щоб скасувати, подолати і переробити все, що зробив диявол. Святий Дух відновлює нас у відносинах з Богом Отцем і Богом Сином, вчить нас ходити з Ним у послуху і насолоджуватися Божим царством у праведності, мирі та радості у Святому Дусі.
Це прекрасні цілі Святого Духа, який прийшов спасти і викупити життя з-під влади гріха. У міру досягнення Ним цих цілей, ми починаємо ходити в Дусі в більшій повноті і жити таким чином, щоб виконувати унікальний план Бога для кожного з нас.
Автор — Фуксія Пікетт / mycharisma.com
Переклад — Ірина Жежерун для ieshua.org
Последнее: 17.06. Спасибо!
