На русском языке читайте здесь — Мессианский еврей о Рождестве.
Різдво — свято з язичницьким корінням? Святкувати народження Ісуса 25 грудня — неправильно? А як щодо Різдвяної ялинки? Це пряме порушення Єремії 10?
Як у єврея, який вірить в Ієшуа (зазвичай його називають «месіанським євреєм»), у мене немає такого ж відношення до часу Різдва, як у багатьох християн, особливо тих, що виросли в будинках, де святкували Різдво. Проте, у мене немає проблем із християнським святкуванням Різдва доти, доки воно відбувається в правильному дусі. Якщо прославляється Ісус і відзначається Його народження, тоді дата цього святкування для мене суті не має.
Це правда, що не існує біблійного свята, що позначає народження Ісуса, як і немає пізнішої заповіді святкувати його. Але це не означає, що Церква вчинила неправильно, пізніше запровадивши традицію святкування Різдва.
Звісно, деякі традиції негативні та руйнівні, вони суперечать Писанню і навіть анулюють те, чого вчить Біблія. І Ісус активно протистояв подібним традиціям. Але інші традиції нейтральні, а деякі навіть можуть бути позитивними. Якщо через деякий час християни відчули, що важливо згадувати народження Месії, поряд з Його смертю і воскресінням, що ж у цьому поганого?
Дійсно, багато даних свідчать, що Ісус не народився 25 грудня, хоча й були лідери ранньої Церкви, які вірили, що Він народився саме в цю пору року.
Що ще важливіше, 25 грудня було датою язичницького свята, і багато хто вірить, що Церква обрала цей день для святкування Різдва, капітулюючи перед язичництвом. Хоча це, безумовно, можливо (як у месіанського єврея моє ставлення до історії Церкви відрізняється від християнського), також імовірно й те, що це зовсім не так.
Як зазначав покійний богослов Роберт Чарльз Спраул:
«Так вийшло, що 25 грудня в Римській Імперії відзначали язичницьке свято, пов'язане з таємними релігіями. Християни не хотіли брати в цьому участі, тому вони сказали: “Тоді як усі відзначатимуть це язичницьке свято, у нас буде своє свято. Ми вшановуватимемо щось найважливіше в нашому житті — втілення Бога, народження Ісуса Христа. Тож це буде час радісних урочистостей, святкування і поклоніння нашому Богу і Царю”».
Уся євангельська історія — це історія викуплення, і якщо вже Богові належить кожен день року, чому б не викупити день, виділений для язичницького поклоніння, і не використати його для прославлення Господа?
Незалежно від того, чому було обрано саме цю дату, відтоді це той день, коли сотні мільйонів християн відзначають народження Месії. І це добре робити в цей день, так само як і в будь-який інший, якщо ви взагалі схильні це святкувати.
Багато месіанських євреїв святкують народження Ісуса (якого вони називають Ієшуа, використовуючи Його справжнє єврейське ім'я) під час Свята Кущів (Суккот), яке припадає на вересень або жовтень. Вони вважають, що можна стверджувати, що Він народився саме цієї пори року, вказуючи, що це час, виділений у біблійному календарі як святий для Господа, і згадуючи Івана 1:14, де йдеться про те, що «Слово (мова про Ісуса) перебувало між нами».
Особисто я вважаю, що це прекрасно. Але я також вірю, що цілком нормально не святкувати народження Ісуса як окреме свято. Нехай кожен день буде таким святкуванням!
Водночас, оскільки в Євангеліях досить докладно описуються ці важливі події (історично, у Матвія 1-2 та Луки 1-2, і богословськи в Івана 1), цілком непогано відзначати це особливим щорічним святкуванням, щоби знов читати ці глави Нового Завіту та співати тематичні гімни. Надія жива, оскільки Бог послав Сина Свого у світ.
Я знаю, звісно, що немає жодних доказів святкування Його народження першими учнями, і я також знаю, що в ранній Американській історії святкування Різдва було під забороною, здебільшого через вплив пуритан. Але, повторюся, я вірю, що найголовніше — це дух події, а не питання дати і часу.
А як щодо встановлення Різдвяної ялинки? Вона має якесь відношення до народження Ісуса? Очевидно, ні. Чи має вона язичницьке походження? Є аргументи як за, так і проти. Нехай кожен вирішує сам для себе.
Чи є це порушенням Єремії 10:2-4? Точно не є.
Написане у пророка Єремії говорить:
«Так говорить Господь: Не привчайтесь до звичаїв народів (язичників) і не бійтеся небесних ознак, яких бояться ті люди! Адже звичаї інших народів – марнота! Бо ідол – дерево, зрубане в лісі й оброблене сокирою ремісника; воно прикрашене сріблом і золотом, на чомусь укріплене цвяхами та молотком, щоб не впало й не хиталось» (Єр.10:2-4).
Йдеться про створення ідола і поклоніння йому і ні про що більше. Це місце Писання не говорить про той випадок, коли ви ставите ялинку у себе вдома.
Як зазначається на вебсайті CARM (Christian Apologetics & Research Ministry — Християнське Служіння Апологетики та Дослідження):
«Якби люди молилися ялинкам у себе вдома або поклонялися їм як божествам, тоді ці уривки були б доречні. Але це не так, і ніколи Різдвяні ялинки так не використовувалися. Різдвяні ялинки ніколи не мали жодного відношення до благословень і не були частиною релігійних ритуалів або актів поклоніння. Хоча походження традиції встановлення ялинок на Різдво невідоме і досі є предметом широкої дискусії, схоже, що традиція ця зародилася наприкінці 16-го століття в Німеччині, під час протестантської Реформації.
Немає доказів того, що християни коли-небудь використовували їх як щось більше, ніж прикраса будинку під час свят. У цій традиції немає нічого безпосередньо ідолопоклонницького або такого, що якимось чином суперечить біблійним заборонам щодо різьблення по дереву на славу псевдобогів».
Мій особистий погляд на Різдвяну ялинку такий: якщо це просто гарна сімейна традиція, без будь-якого релігійного підтексту, тоді по суті нічого неправильного в цьому немає. І якщо ялинку прикрашають таким чином, що це нагадує членам сім'ї про народження Ісуса, тоді я не бачу причин для критики.
З іншого боку, якщо це дерево — це центр гіперматеріалістичного, спонукуваного жадібністю святкування, тоді краще відокремити це від чуда втілення (коли Син Божий прийшов у світ у тілі), щоб ми не принижували Його народження до виправдання тілесного.
Тому, що стосується мене як месіанського єврея, — хоча я і не відчуваю «духу Різдва» подібно до багатьох християн, — я можу отримувати задоволення від Різдва, якщо мова йде про нерелігійний підхід (просто гарне проведення часу із сім'єю), і я можу підтримати в цьому інших вірян, які по-святому виділяють цю пору року. І я також можу насолодитися співом особливих Різдвяних гімнів.
Тож нехай буде свобода доти, доки прославляється і підноситься Ісус.
Автор — Майкл Браун / askdrbrown.org
Переклад — Ірина Жежерун для ieshua.org
Последнее: 26.07. Спасибо!
