На русском языке читайте здесь — Остерегайтесь этой скользкой болтовни, оскорбляющей Духа Святого.
Ключ полягає в тому, щоб знайти біблійний баланс: «Протягом усіх поколінь істинним святим Божим, у кого ясний розум і чисті палкі серця, доводилося лавірувати між двома крайнощами: холодною формальністю з одного боку і неприборканим, гучним фанатизмом з іншого. Мертва формальність, як і фальшивий вогонь фанатизму – диявольські підробки, і ворогу все одно, в яку з крайнощів впадають душі» (Джордж Ватсон).
Ватсон майстерно описує, як може бути пригнічений або спотворений Дух Божий. Уточню, Дух Божий – це не якась химерна містична сила. Він – частина триєдиної сутності Бога. Біблія говорить, що Дух заступається, керує, направляє, навчає та багато іншого (Рим. 8:26; Дії 8:29; Ів. 16:13).
Він пробуджує в нас спрагу і голод по праведності та робить нас здатними сміливо жити для Христа. Боже Слово стає живим і дієвим у житті віруючого, постійно наповненого Святим Духом. Чарльз Сперджен додає: «Що може зробити молот без руки, яка б його взяла, і що можемо зробити ми без Божого Духа?»
Я дуже засмутився, коли кілька років тому відвідав конференцію в Південній Каліфорнії на тему про Святого Духа. Люди зневажали й глузували з таких духовних переживань, про які часто пишуть такі автори, як Е.М. Баундс.
Е.М. Баундс, який народився в 1835 році, починав свою щоденну молитву о 4-й годині ранку. Молитва для нього була не просто прелюдією, а зміцнюючим пріоритетом. Кажуть, що в Едварда Пейсона, який служив у часи Другого Великого Пробудження, на паркетній підлозі внаслідок молитви залишилися потертості. Те саме кажуть і про Джона Хайда, який залишив місіонерське поле в 1892 році, щоб схиляти обличчя перед Богом доти, доки не прийде відповідь. Проводити від 4 до 6 годин у молитві не було чимось незвичайним для шотландського проповідника Джона Велча, який помер у 1622 році. Джон Флетчер, один із лідерів методистського руху, залишив плями на стінах своєї кімнати від дихання під час своїх молитов аж до своєї смерті в 1785 році.
Навіщо глузувати з такого досвіду? Чи не тому це відбувається, що більшість так і не пережила всеосяжної сили та присутності Духа? Чи не слід нам прагнути до глибшого життя? Зрештою, «якщо віра перестає молитися, вона перестає жити» (Е. М. Баундс). Я хотів би, щоб більше чоловіків і жінок усім своїм серцем шукали Бога. Америка дійсно повинна пережити пробудження.
До 28 років моє життя було наповнене тим, що пропонував світ, але всередині була порожнеча. Для мене це був переломний момент. У мене був вибір — повністю повернутися до Бога і перестати «грати в церкву» або ж продовжувати відкидати Його. З Божої благодаті блудний син повернувся додому. Я покаявся і повністю довірився Христу.
Хоча я й далекий від досконалості, Бог радикальним чином змінив і перетворив моє життя силою Святого Духа. Те саме Він може зробити і для тебе. Дії 1:8 дає визначення цьому досвіду: «Та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете». Сила Святого Духа подібна до динаміту, що з такою силою розпалює голод по Богу, що змінюється кожен аспект життя – ми стаємо гарячими, а не пасивними; стабільними, а не фанатичними; відданими, а не тими, що вагаються.
Протягом наступних місяців я дійсно пережив наповнення Духом, яке ми бачимо в Писанні (наприклад, змінене життя як результат любові до Бога і Його Слова). З цього досвіду з’явилася книга, статті, прийняті зобов’язання і, зрештою, церква.
Я, подібно до багатьох християн, схильний бути «безпечно» консервативним, коли справа стосується сили Святого Духа; однак, Писання чітко підтримує чудотворну дію Духа сьогодні. Я відкритий, але обережний. Нам потрібне здорове вчення і сила Святого Духа. Адже можна бути «навченим біблійно», але не бути «веденим Духом» — прямим, як ствол рушниці, теологічно, але таким же порожнім. Буква вбиває, але Дух дає життя (2 Кор. 3:6).
Не зрозумійте мене неправильно, теологічне та експозиційне вчення важливі для християнського життя, але як часто тих, хто вивчає теологію, заохочують постити й молитися так само, як і вчитися? Як часто їх навчають смиренню та покаянню на додаток до перекладів з грецької? Як часто їх навчають упокорювати своє життя? Іноді ми більше зацікавлені в ступені магістра, ніж у ступені від Владики. Святий Дух надихав Писання та наділяв силою й владою Ісуса та апостолів. Ми вкрай недбалі, якщо не визнаємо Його життєво важливу роль у нашому житті. Я згоден з Леонардом Равенхіллом: «Нам потрібно закрити всі церкви в країні на одну неділю і припинити слухати людину, щоб ми змогли почути стогони Духа, про Якого ми забули на своїх м'яких лавах».
Автор — Шейн Айдлмен / mycharisma.com
Переклад — Ірина Жежерун для ieshua.org
Последнее: 31.03. Спасибо!
