На русском языке читайте здесь — О чем не говорят до свадебной церемонии.
Якщо вам доводилося відвідувати чиюсь весільну церемонію, ви бачили, як дві душі поєднувалися заради спільного майбутнього. Можливо, ви навіть і самі відчули всю повноту почуттів, які захоплюють людину на шляху до цього урочистого дня.
Так багато надій і прагнень приховано в упевненості, що все наше життя ми йшли до цього моменту спільних обіцянок, що кожного разу, коли розбивалося наше серце, ми готувалися до цього «крещендо», коли кожна наша сльозинка здається пролитою не даремно, а біль закоханої душі, нарешті, знайшов сенс.
Я вже років десять працюю зі студентами і молодими людьми і зрозумів, що є дещо, про що якось не говорять посеред цієї суміші всіляких почуттів: багато нетерплячих чоловіків і дружин ставляться до шлюбу, як до якогось трофею за заслуги, а не до скарбу, за який слід боротися. Вражає, скільки людей, що вступають у шлюб, вважають, що все зміниться відразу після обміну обручками: їхні обранці та обраниці стануть більш відповідальними, люблячими, милими, менш гордими і більш жертовними.
Але корабель їхньої віри в усе це розбивається об сувору дійсність. Що ж відбувається? Нічого не змінюється після весільної церемонії, тому що осмислена підготовка і особистісний ріст були не так важливі в списку підготовки до весілля, як правильна сукня, місце для церемонії і курорт для весільної подорожі. А сувора правда в тому, що макіяж змивається, подарунки розпаковуються, весільна подорож добігає кінця, і залишається лише повернутися до нормального життя. І виходить, що ми занадто велику частину свого підліткового і дорослого життя витрачаємо на підготовку до першого дня свого шлюбу, і виявляємося зовсім не готовими до життя після нього. Що ж з цим робити? Як це все змінити?
Готуйся
Весільні церемонії – річ дуже цікава. Коли ти одружуєшся, тобі здається, що церемонія, фотографії, танець, банкет – все це індикатори початку нового життя. Життя, про яке ти мріяв, про яке ти складав пісні, заради якого терпів біль і за яке боровся.
Ти зробив все від себе можливе, щоб це все сталося. Мріяв. Планував. Прагнув. Сподівався.
На жаль, для багатьох із нас єдине, що ми забули зробити, так це підготуватися.
Ось, про що потрібно задуматися: шлюб не перетворює вас відразу в іншу людину: після закінчення весільної церемонії ви не стаєте кимось іншим, відмінним від того, ким ви були за 38 секунд до оголошення вас чоловіком і дружиною. Ви все та ж людина. Ваша дружина теж не змінилася. Всі ваші проблеми і гріхи, з якими ви боретеся, нікуди не зникнуть. Більш того, всі вони будуть ще гостріше проявлятися після того, як ви раптом почнете жити поруч з іншою людиною.
Його сарказм нікуди не дінеться. Її нетерплячість нікуди не зникне раптом.
Всі ваші гріховні звички залишаться з вами і після весілля. І саме тому треба боротися з ними і вбивати їх завчасно. А це означає – потрібно працювати. Довго і наполегливо.
Сам факт того, що ви знайшли для себе другу половинку, яку любите і обожнюєте, не означає, що ви відкрили головний інгредієнт безтурботного сімейного щастя. Чому? Тому що в шлюбі поєднуються дві людини. Шлюбні узи зі звичайною грішною людиною завжди будуть посилювати складність нашого власного гріха. Тільки наші шлюбні узи з Христом, нашим небесним нареченим, очищають нас від гріха.
Ваш чоловік або дружина самостійно не здатні «створити ваше шлюбне щастя». За це щастя вам обом доведеться боротися, приносячи свої недоліки і звички на ешафот Божого Слова за допомогою Святого Духа. Існує міф у головах людей, які шукають свою другу половинку, що все, що потрібно зробити – це знайти правильну людину, свою другу половинку, і щасливе сімейне життя вам забезпечене.
Зрозуміло, що людину потрібно шукати правильно, але більш важливим компонентом у шлюбі є робота над своїм власним серцем, з якого потрібно викорінити егоїзм і гординю. Питання, яке слід поставити: «А ти сам настільки хороший, як людина, яку ти шукаєш? Над собою ти працюєш?»
Сійте насіння
Ми всі сіємо насіння в нашому житті. І ті звички та очікування, які ви сієте перед весіллям, стануть плодами, які ви пожнете у своєму шлюбі. Хтось колись сказав, що ми ніколи не зберемо врожай духовних плодів, якщо не будемо навмисно сіяти насіння. Що це означає? Що поля не засіваються самі по собі, насіння спеціально кидають у ґрунт навесні, щоб восени зібрати врожай. І те, що істинне в сільському господарстві, схоже, істинне і в духовній сфері.
І врожай ми зберемо рівно тієї культури, насіння якої сіяли. Іншими словами, якщо сіяти пшеницю, то не виросте овес, якщо сіяти персики, то гарбузи вам не збирати. Чому ж ми розуміємо це, коли справа стосується наших дачних ділянок, але, часом, забуваємо про це, коли мова заходить про духовні принципи?
З чого ми взяли, що наш шлюб стане маяком євангельської надії, життя і підбадьорення, якщо період залицянь і наші зусилля на шляху до шлюбу ні про що таке не свідчили? З чого б нам ставати найкращими в світі подружжям, якщо до виголошення шлюбних обіцянок нас навряд чи можна було назвати «христоподібними»? Не спокушайтеся, чудового врожаю прекрасних шлюбних плодів не буде, якщо ви заздалегідь не посіяли насіння під час підготовки до шлюбу.
Починати слід вже зараз
Христос не стане центром вашої родини, якщо Він не є центром вашого особистого життя. Один пастор про це сказав наступне: «Ісус не може бути вашим Спасителем, якщо до цього не стане вашим Господом». Точно так само Христос не стане Господом і Спасителем вашого шлюбу після завершення шлюбної церемонії, якщо до цього Він не був Господом і Спасителем кожного з подружжя.
Ми так багато часу витрачаємо на підготовку, навчання і практику для вдосконалення в різних аспектах нашого життя. Перед марафоном ми тренуємося, щоб підготуватися до виснажливого бігу на довгу дистанцію. Ми вивчаємо музичну теорію, накачуємо м'язи, щоб підвищити витривалість. Ми тренуємо мозок і тіло, обмежуємо себе в їжі, щоб вести здоровий спосіб життя. Чому ж шлюбу ми не приділяємо стільки часу для підготовки і навчання?
Повірте, ви не звикли піклуватися про когось так само, як ви піклуєтеся про себе. Ми не звикли брати на себе відповідальність за іншу людину, коли це не пов'язано з нашими особистими інтересами. Ми не вміємо бути постійно в емоційному доступі для іншої людини, яка живе поруч. Коли ви жили окремо, все було по-іншому.
Більше того, ви не звикли піклуватися, живити іншу людину в духовному плані так, як це потрібно робити в шлюбі. Але тепер ця людина – частина вас. Ви з'єднані разом в одне тіло, душу і розум. Боже Слово тут ясно говорить: заради цієї іншої людини ви готові віддати життя. Вам доведеться жертвувати. Вам доведеться служити. Вам доведеться любити. Вам доведеться працювати. І марафон або 30-денна відмова від цукру – це все блідне в порівнянні зі стежкою, яку доведеться пройти двом душам, з'єднаним в одне шлюбне завітом.
Саме тому свою працю слід починати вже зараз, коли ви з кимось зустрічаєтеся або плануєте колись зустрічатися. Закочуйте рукави і починайте сіяти. Впустіть у своє життя людей старших за вас, хто мудріший і більш обізнаний у справах духовного фермерства. Привчайте себе прагнути до святості, стійкості, терпіння, благодаті і милості, щоб, коли прийде час поєднатися з іншим Божим чадом, вміти піклуватися про людину в Дусі Христовому, а не в дусі егоїстичному. Адже ваша друга половина не позбавить вас від гріха у вашому житті.
Це тільки Христос зможе зробити. І без вашої участі Він за цю справу не візьметься. Отже, заради себе і вашої майбутньої другої половини – починайте вже зараз.
Автор — Джонатан Едвардс / hristiane.ru
Переклад — Ірина Жежерун для ieshua.org
Последнее: 3.12. Спасибо!
