На русском языке читайте здесь — Понимание еврейских корней нашей веры.
Улюблені, апостол Павло, автор більшої частини Нового Завіту, народився євреєм, продовжував жити по-єврейськи після свого навернення і помер як єврей. Павло ніколи не втрачав своєї єврейської ідентичності і не переставав вести єврейський спосіб життя. І взагалі, він святкував єврейські свята так само, як і його співвітчизники.
«А ми відпливли із Филипів по святах Опрісноків, і прибули днів за п'ять у Троаду до них, де сім день прожили» (Дії 20:6).
«Бо Павло захотів поминути Ефес, щоб йому не баритися в Азії, бо він квапився, коли буде можливе, бути в Єрусалимі на день П'ятдесятниці» (Дії 20:16).
У наведеному вище вірші сказано, що Павло поспішав дістатись до Єрусалиму, щоб відсвяткувати Шавуот (П'ятидесятницю) – як він робив усе своє життя. Хоча він не був під Законом (як і ми не під Законом), він все одно бачив красу та індивідуальність Бога, які були явлені в Законі.
Ось що Ісус сказав про Закон:
«Не подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, Я не руйнувати прийшов, але виконати. Поправді ж кажу вам: доки небо й земля не минеться, ані йота єдина, ані жаден значок із Закону не минеться, аж поки не збудеться все. Хто ж порушить одну з найменших цих заповідей, та й людей так навчить, той буде найменшим у Царстві Небеснім; а хто виконає та й навчить, той стане великим у Царстві Небеснім» (Матвія 5:17-19).
Повторюся, хоча ми не знаходимося під Законом, дуже важливо його розуміти, щоб краще пізнати Бога.
Давайте подивимося, як Павло описує себе:
«Я юдеянин, що родився в кілікійському Тарсі, а вихований у цім місті, у ніг Гамаліїла докладно навчений Закону отців; горливець я Божий, як і всі ви сьогодні» (Дії 22:3).
Гамаліїл був фактично дідом Павлу та одним із провідних вчених юдаїзму свого часу. Таким чином, Павло був особисто навчений всьому юдейському під керівництвом найвидатнішого єврейського вчителя на його батьківщині.
Улюблені, чи починаєте ви розуміти, наскільки єврейським та юдейським є Новий Завіт? І якщо ми хочемо правильно розуміти його і приймати все одкровення, що міститься в ньому, нам необхідно дивитися на Новий Завіт через призму юдаїзму.
Але, на жаль, ворог успішно осліпив церкву, щоб вона не дивилася на її справжнє юдейське коріння. Багато хто читає Новий Завіт через призму своїх власних поглядів, не розуміючи первісного задуму та світогляду того, хто його написав. На жаль, більшість Церкви з неєвреїв не бачить юдейської природи Нового Завіту.
Коли Павло писав свої послання, він сприймав їх як єврейські писання, і він однозначно мав єврейське серце.
Для прикладу розгляньмо Послання до Римлян. Багато богословів і пасторів використовують Послання до Римлян як доктринальний трактат про те, як отримати спасіння. Дійсно, Послання до Римлян — найбільш богословське послання, написане Павлом. Однак коли Павло писав Римлянам, він не просто говорив про те, як просто комусь спастись, але в глибині свого серця мав на увазі народ Ізраїля.
Поміркуйте над цими віршами:
«Кажу правду в Христі, не обманюю, як свідчить мені моє сумління через Духа Святого, що маю велику скорботу й невпинну муку для серця свого! Бо я бажав би сам бути відлучений від Христа замість братів моїх, рідних мені тілом…» (Римлян 9:1-3)
«Браття, бажання мого серця й молитва до Бога за Ізраїля на спасіння» (Римлян 10:1).
«Отож я питаю: Чи ж Бог відкинув народа Свого? Зовсім ні! Бо й я ізраїльтянин, із насіння Авраамового, Веніяминового племени» (Римлян 11:1).
9, 10 і 11 глави Послання до Римлян присвячені спасінню Ізраїля. Павло, який сам був євреєм, плекав великі надії щодо своєї батьківщини — Ізраїлю. Немає сумнівів, що єврейська ідентичність Павла дуже вплинула на його писання.
Улюблені, я вірю, що ваше вивчення Нового Завіту збагатиться глибиною і ви отримаєте надприродні одкровення, коли почнете занурюватися у єврейство Нового Завіту.
Автор — рабин Кьорт Шнайдер / mycharisma.com
Переклад — Юлія Окерешко для ieshua.org
Последнее: 26.07. Спасибо!
