На русском языке читайте здесь — Настоящий корень сексуального греха.
Найпотужнішою зброєю проти сексуальної нечистоти є смиренність. Зразки гріховної думки та поведінки — плоди глибшого кореня. Якщо ми хочемо припинити приносити погані плоди, нам слід спрямувати нашу головну атаку на корінь. А корінь сексуального гріха аж ніяк не наше лібідо; це гордість.
Ми живемо в епоху, в якій переважають дарвіністські пояснення біології та психології. Тому ми легко вбираємо деякі натуралістичні припущення. Одне з таких припущень полягає в тому, що наші сексуальні спонукання та імпульси є спадщиною наших первісних звіриних пращурів, і тому ми маємо справу з ними в клітках зовнішніх особистих і соціальних обмежень.
Це дуже суперечливий підхід. Він розглядає нас одночасно і як жертв, і як монстрів. З одного боку, ми жертви нашого давнього минулого, а з іншого боку, ми — сексуальні монстри, якщо висловлюємо свої примітивні імпульси способами, які не санкціоновані загальноприйнятим рівнем соціальної толерантності.
Він також пропонує абсолютно неадекватне пояснення з погляду сексуальної проблеми, що мучить нас. Ступені людської сексуальної розбещеності, спотворення і руйнування мають таку природу, що майже кожен думає про речі, і багато хто робить те, на що в нас немає іншого слова, крім як зло.
Секс — не проблема
Шокує те, що наші внутрішні злі звірині імпульси так мало пов'язані з нашим основним генетичним наміром: продовженням роду. Жоден людський інстинкт не має стількох відхилень у своїх виразах. Наша культура не може йти в ногу з сексуальними визначеннями, що розширюються. LGBTQ тепер просто скорочення для LGBTTQQQIAAPPK (лесбійки, геї, бісексуали, трансгендери, транссексуали, квіри, інтерсексуали, асексуали, пансексуали, полігами і т.д.). І всі ці градації, ймовірно, вже застаріли. Ситуація стає трагічно сміховинною.
Але оскільки дарвінізм заперечує будь-яку основу для привоєння моральної цінності будь-чому, ми не можемо назвати щось «збоченням», бо це слово має моральні конотації. Тому ми намагаємося вирішити проблему сексуального збочення в людини, виключивши поняття сексуального збочення. Але неможливо порівняти й охопити всі сексуальні вирази, не знищуючи людей і суспільство.
Та це й не спрацює, бо корінна проблема насправді не є сексуальною.
Корінь усіх гріхів
Що Біблія діагностує як корінь сексуального збочення в людини — те, що ми часто і справедливо називаємо сексуальною зломленістю. Ми ясно бачимо це в Посланні до Римлян 1:21-26:
«Адже пізнавши Бога, вони не прославили Його як Бога, не подякували Йому . Але їхні думки стали нікчемними, а нерозумні їхні серця – оповиті темрявою. Називаючи себе мудрими, вони стали нерозумними, і славу нетлінного Бога вони замінили подобою тлінної людини, птахів, чотириногих і плазунів. Тому Бог через пожадання їхніх сердець віддав їх нечистоті, щоб вони самі між собою безчестили свої тіла. Вони замінили Божу істину на неправду, поклонялися і служили творінню більше, ніж Творцеві, Який є благословенний навіки! Амінь. Тому Бог віддав їх ганебним пристрастям: їхні жінки замінили природне єднання на протиприродне».
«Ганебні пристрасті», що відносяться до сексуального гріха у всіх його девіантних гетеросексуальних, гомосексуальних та інших виразах, є проявом людства, яке втратило опору у своєму Творці. Справжній корінь збочень, лише одним із плодів якого є ганебні пристрасті сексуальних збочень — людська гордість.
Гординя — це чорна діра всепоглинаючого егоїзму в самому центрі занепалої людської природи. Природа гордості полягає в тому, щоб споживати, забирати собі. Вона бачить інших людей, усе творіння і самого Бога як речі, що використовуються для служіння власним бажанням.
Це почуття знайоме всім нам із власного досвіду. Ми знаємо, що що більше ми плекаємо гординю в будь-якому вираженні, чи то через секс, гнів, чи корисливість, чи то через щось іще, апетит гордині зростає і спонукає нас поглинати дедалі більше й більше.
Так само як ненажерливість або анорексія збуджуються гордістю і маніпулюють особистістю, орієнтуючи її на їжу, або жадібність — це зараження гордістю і маніпуляція, орієнтована на гроші, сексуальна аморальність і збочення — це гординя і маніпуляція, орієнтовані на секс. Сексуальний гріх — це бентежна людська гординя, що відкидає Творця заради того, щоб сексуально споживати інших заради власної користі.
Особиста гординя, колективна Божа кара
Це не означає, однак, існування точної кореляції між характером нашої особливої сексуальної зламаності та нашим особистим повстанням проти Бога. Ми всі народжені за природою такими, що повстають проти Бога. Але наша індивідуальна сексуальність формується безліччю біологічних, особистісних, сімейних і соціальних / культурних впливів. З деякими факторами ми народилися, деякі, можливо, були насильно нав'язані нам, а деякі ми гріховним чином сприймаємо й плекаємо. Біблія визнає всі ці чинники.
Але коли Павло каже, що Бог віддав людей «через пожадання їхніх сердець нечистоті», він здебільшого (хоча й не виключно) посилається на колективну Божу кару. Що далі люди відокремлюють себе від встановлених Богом меж, то більше Бог знімає обмеження на сексуальні вирази гордості, що призводить до соціального зісковзування суспільства в сексуальне знищення.
Тож ми повинні мати на увазі, що незалежно від сексуальної орієнтації чи дисфункції або спотворення, з якими ми маємо справу, наша найбільша особиста і колективна проблема не є сексуальною; це гордість.
Ти не належиш сам собі
Наша найпотужніша зброя в боротьбі із сексуальною нечистотою — це не клітка, щоб замкнути в ній наші порочні потяги, і не підвищена толерантність до сексуальної девіації, але глибоке смирення. І смирення — це глибоке усвідомлення і прийняття істини, що ми не належимо собі. Ось чому Павло дав Коринтянам цю пораду щодо сексуального гріха:
«Утікайте від розпусти. Кожний гріх, який тільки чинить людина, є поза тілом. А хто чинить розпусту, той грішить проти власного тіла. Хіба ви не знаєте, що ваші тіла – це храм Святого Духа, Який є у вас і Якого ви маєте від Бога, і що ви не належите самим собі? Адже ви викуплені за ціну. Тому прославляйте Бога у вашому тілі [та у вашому дусі, які належать Богові]» (1 Коринтян 6:18-20).
Так, втеча від привабливої сексуальної спокуси — прийняття поведінкових дій — необхідна. Але зверніть увагу, що основний акцент Павла — це не модифікація поведінки, і не позбавлення від демонічного пригноблення, і те й інше є реаліями нашого складного людського досвіду і тому мають місце в нашій боротьбі за сексуальну чистоту. Павло бачить головну проблему в нашій сексуальній боротьбі як збереження в нас гордині.
Ось чому ключ до нашої свободи, великий вбивця нашого сексуального гріха, полягає в тому, що ми приймаємо цю реальність:
«І живу вже не я, а Христос живе в мені. А що тепер живу в тілі, то живу вірою в Божого Сина, Який полюбив мене й віддав Себе за мене» (Галатів 2:20).
Ось що означає, що ми не свої. Так виглядає смирення, що вбиває гріх. Це смерть гордості та всієї її збочувальної влади над нами.
Свобода — це не свобода висловлювати свої сексуальні бажання, що живляться гординею. Свобода — це смиренна віра в те, що ми не свої і тому не поневолені нашою всепоглинаючою гордістю, але вільні бути тими, ким створив нас Бог.
Автор — Джон Блум / © 2017 Desiring God Foundation. Website: desiringGod.org
Переклад — Ірина Жежерун для ieshua.org
Последнее: 01.01. Спасибо!
