На русском языке читайте здесь — Страдание приводит к горечи или к сладости?
Ссвяткуючи Пурім, ми згадуємо Божий порятунок єврейського народу від чергової спроби знищення. Ми згадуємо героїзм і хоробрість юної Естер (Есфир) і вірність її дядька Мордехая (Мардохея), що накликав на себе гнів Амана після відмови вклонитися йому. Але мені цікаво, як би закінчилася ця історія, якби Естер чи Мордехай відреагували на свою ситуацію інакше?
Я розмірковую про Естер, яка була молода і вродлива. Коли вона дізналася, що її візьмуть у царський гарем, чи зраділа вона? Чи вона оплакувала втрату надії молодої жінки на кохання та власну родину? Розумієте, якби Естер не стала царицею, вона залишилася б у царському гаремі, і її викликали б тільки на його прохання. Будь-які надії на сім'ю та інші мрії – не кажучи вже про її чистоту – були б втрачені.
Що якби вона озлобилася протягом року підготовки перед представленням цареві, або якби вона віддала перевагу мучеництву, як це очікувалося згідно з єврейською традицією? Чи отримала б вона в результаті можливість діяти з вірою, ризикуючи життям заради порятунку свого народу?
Давайте також подумаємо про Мордехая, чий акт вірності привів до видання указу про загибель його народу. Що б сталося, якби він втік у страху чи розгнівався на Бога? Сказав би він тоді Естер слова втіхи та підбадьорення, необхідні їй для того, щоб зміцнитися у вірі?
Прекрасна частина історії Естер полягає в тому, що Бог помістив Естер і Мордехая у потрібне місце у потрібний час. Замість того, щоб реагувати на складні обставини з гіркотою чи страхом, вони повірили, що у Бога є план – і який чудовий план був у Нього! Естер не тільки стала царицею і отримала можливість врятувати свій народ, але й Аман, людина, відповідальна за всі біди Мордехая, отримала те саме покарання, яке він приготував Мордехаю.
Коли ми стикаємося з життєвими розчаруваннями та труднощами, ми схильні реагувати безпосередньо на обставини. Але коли ми довіряємо доброму характеру Бога, явленому в Його Слові, і пам'ятаємо Його вірність Своєму народові, ми можемо очікувати, що Бог визволить і нас. Це спасіння може і не набувати форми помсти ворогам або сходження на престол, але ми можемо бути впевнені, що Божа воля виконується в нашому житті на добро нам та іншим.
Тому наступного разу, коли ви подумаєте: «Боже, Ти, мабуть, жартуєш!», пам'ятайте, що Його задуми не завжди зрозумілі в несприятливих обставинах, але у Нього э план. Ви можете бути впевнені, що Він спасе вас.
Зверніть увагу, як Мардохей попереджає Естер: «Адже якщо ти в такий час промовчиш, то порятунок і допомога юдеям прийдуть з іншого місця...» (Естер 4:14). Коли ми дозволяємо обставинам перетворити віру на тривогу чи образу, ми можемо позбавити себе ролі, яку Бог передбачив саме нам. Його задум виконається незалежно від того, чи згодні ми з ним чи ні.
Оглядаючись на те, як Божий план розкрився в книзі Естер, ми можемо радіти щасливому фіналу для єврейського народу. Але ми також можемо радіти і бути впевненими, що Бог має план і для нашого життя, незалежно від наших обставин.
Джерело — chosenpeople.com
Переклад — Ганна Іващенко для ieshua.org
Последнее: 19.01. Спасибо!
