На русском языке читайте здесь — Исполнение пророчеств: воссоединение «потерянных колен» Израиля.
Відтоді, як ассирійці захопили землі ізраїльтян і забрали їх у полон у 722 р. до н.е., місцеперебування і доля північних племен Ізраїлю залишається таємницею. На відміну від південних племен царства Юди, які повернулися до Єрусалима і відновили Храм після 70 років полону у Вавилоні (586-516 до н.е.), у Біблії немає жодних згадок про повернення північних племен.
У ширшому сенсі, «загублені племена Ізраїлю» включають у себе більше, ніж десять племен, які зникли зі сцени історії після полону ассирійцями. Ездра і Неємія повідомляють, що з вавилонського полону до Єрусалима повернувся лише залишок. Що ж сталося з усіма іншими жителями південного царства, представниками племен Юди і Веніаміна? І що сталося з євреями, які залишалися в Ізраїлі після руйнування Єрусалима і Храму в 70 році, а також після останнього повстання євреїв проти Риму в 136 році н.е.? Вони були вигнані зі своєї землі, розсіяні серед націй і народів світу і стали відомі як діаспора або розсіяння.
Євреям доводилося мігрувати з країни в країну по всій Європі в середні віки, оскільки їх постійно виганяли. У 855 році їх вигнали з Італії, у 1290 — з Англії.
За часів іспанської інквізиції євреїв вигнали з Іспанії (1492), а потім із Португалії (1497), і після цього вони мігрували до Османської імперії, Північної Африки і Нідерландів, багато хто дістався до Південної та Центральної Америки. Сьогодні вони відомі як маррани, конверсо або анусім (перекладається як «перевчені» або «примушені»).
Торгівля також відіграла велику роль у розселенні євреїв по всьому світу. Торговці Близького Сходу в пошуках скарбів проклали торгові шляхи в Азію та Африку. Один із найвідоміших торгових шляхів, «шовковий шлях» завдовжки 6500 км, з'єднав торговців шовком із Китаю з покупцями на Близькому Сході. Ця дорога привела торговців-євреїв із Персії та інших країн до Китаю. З 1200 року в місті Кайфан процвітала єврейська громада, поки повінь Жовтої ріки 1800 року не зруйнувала їхню синагогу.
У мене була можливість відвідати Кайфан в 1995 році з програмою допомоги, організованою моїм другом, Сідом Ротом, метою якої був пошук залишків єврейської громади. І хоча нам вдалося тоді зустрітися лише з дуже невеликою кількістю китайських євреїв, сама поїздка стала початком подорожі, що триває й донині: пошук розсіяних по всьому світу дітей Ізраїлю та надання допомоги в їхньому відновленні. Ця подорож часом переживалася як пригода Індіани Джонса, тільки замість пошуку загубленого ковчега заповіту, я шукав загублений народ заповіту. Цей пошук приводив мене в найвіддаленіші куточки світу.
Бог попереджав Ізраїль, що якщо вони не збережуть Йому вірність у дотриманні Його законів і заповідей, то Він вижене їх із землі, і вони поневірятимуться серед народів:
«Господь розпорошить тебе поміж усіма народами, від краю землі й до краю землі» (Втор. 28:64)
Так і сталося. Нащадки Якова були розсіяні серед практично всіх народів землі. Але у Своїй милості та вірності Бог також обіцяв, що прийде день, коли Він збере їх назад:
«Отже, коли всі ці слова благословення і прокляття, які я відкрив перед тобою, здійсняться на тобі, і коли ти, знаходячись поміж різними народами, куди Господь, твій Бог, тебе запровадить, візьмеш близько до свого серця і навернешся до Господа, свого Бога, всім своїм серцем та всією своєю душею, коли ти та твої сини почнете слухатись Його голосу, згідно з усім, що я тобі сьогодні заповідаю, то Господь, твій Бог, змилосердиться над тобою, й поверне твоїх полонених, – Він знову позбирає тебе з усіх народів, серед яких Господь, твій Бог, тебе розпорошив» (Втор. 30:1-3).
І нехай племена Ізраїлю загублені для світу, Бог знає хто вони і де перебуває кожен із них. Я вірю, що ми живемо в ті самі дні відновлення. І справді, багато єврейських громад стають відомими сьогодні і визнаються державою Ізраїлю.
Євреї Ефіопії
«Того дня станеться так, що мій Владика вдруге простягне Свою руку, щоб вернути залишок Свого народу, – тих, котрі залишилися в Ассирії, в Єгипті, в Патросі, в Ефіопії, в Еламі, в Шінеарі (Вавилоні), в Хаматі та на морських островах» (Іс. 11:11).
Те, що в стародавній Біблії називалося землею Хуса (або Куша), найімовірніше, є сучасною Ефіопією. Згідно з давньою традицією, коріння євреїв Ефіопії сягає далеко в історію, за часів Соломона і цариці Савської. У рукописі 14 століття, відомому як Кебра Нагаст («Слава царів»), записано, що в Соломона і цариці Савської був син на ім'я Менелік, який разом із сім'єю і Ковчегом Заповіту свого часу пішов до Ефіопії.
Інші вважають, що ще за часів виходу деякі євреї піднялися вгору по Нілу і врешті-решт прийшли в Ефіопію. Однак, більшість істориків відносить початок присутності євреїв в Ефіопії до періоду після вавилонського вигнання, а сліди міграції євреїв з Ємену в Африку простежуються аж до часів Римської імперії. Якою б не була історія, у нас є описаний у Новому Завіті випадок зустрічі Пилипа з ефіопським євнухом (Дії 8:26-39), який прийняв віру в Христа, коли він був юдеєм, а не язичником.
Ефіопські євреї, відомі під ім'ям «Бета Ісраель» (Дім Ізраїлю), були офіційно визнані державою Ізраїль в 1973 році. Ба більше, ізраїльський уряд провів дві ризиковані операції з повернення їх до Ізраїлю. Операція «Мойсей» тривала 7 тижнів у 1984-85 роках, і за цей час 8 тисяч ефіопських євреїв повернулося до Ізраїлю. Операція «Соломон» була проведена 1991 року, внаслідок цієї повітряної операції 14,5 тисяч ефіопських євреїв було перевезено до Ізраїлю протягом 24 годин.
На жаль, тисячам євреїв з «Бета Ісраель» не дозволили залишитися через те, що їх визнали «фалашмура» (ті, що прийняли християнство).
Інше плем'я ефіопських євреїв, «Бета Авраам», спочатку було частиною громади «Бета Ісраель». Але в 17 столітті серед них з'явився несправжній месія, який повів їх за собою в православну церкву. Вони відкололися від громади і врешті-решт оселилися в Ефіопії в районі Кечене, недалеко від столиці Аддис-Абеби. Організація «Голос євреїв» щороку привозить лікарів і волонтерів для допомоги цій громаді та підтримує роботу повномасштабної клініки «Бете Хібрет».
Третя гілка ефіопських євреїв, гефат, живе на півдні Ефіопії в сільській місцевості Волісо і Хосанни. Громада з 20-30 тисяч осіб живе відокремлено, вже сотні років суворо дотримуючись єврейських обрядів, включно з обрізанням хлопчиків на восьмий день, помазанням кров'ю ягняти одвірок на Песах, дотриманням біблійних правил кашруту. Їхня самоназва, гефат, означає «сурмачі» — згідно з їхньою усною традицією, їх обрали царі Ефіопії сотні років тому для того, щоб сурмити в шофар перед Ковчегом Завіту під час офіційних процесій. Я дізнався про цю громаду 2010 року, коли старійшини звернулися до мене по допомогу під час однієї з наших програм з надання медичної допомоги в Аддис-Абебі. Наступного року ми провели першу медичну програму у Волісо.
Тисячі людей приходили лікуватися, відтоді ми привозимо туди лікарів регулярно. Наразі «Голос євреїв» підтримує вісім громад месіанських євреїв в Ефіопії, які переживають період бурхливого зростання.
Бней-Менаше з Індії
Біля східного кордону Індії розташовані два штати: Маніпур і Мізорам. У цих штатах проживає стародавня громада, Бней-Менаше, і існує вірування, що вони є нащадками Манасії. Усна традиція говорить, що вони були захоплені ассирійцями разом з іншими північними племенами Ізраїлю і через якийсь час опинилися в Китаї. А в другому столітті вони мігрували до Індії, коли в Китаї почалися гоніння. Багато хто прийняв християнство в 19 столітті завдяки роботі місіонерів із пресвітеріанської церкви Уельсу.
У 2008 році нашестя щурів практично повністю знищило врожай рису в Мізорамі, загрожуючи голодом. Це лихо привернуло увагу преси до Бней-Менаше. Коли я почув про їхнє тяжке становище, я відчув, що Господь спонукає мене зробити щось. Після попередньої поїздки, щоб оцінити їхні потреби, ми привезли сотні тонн рису та велику команду лікарів, щоб надати для цієї громади безплатні послуги лікарів-терапевтів, стоматологів та окулістів. Відтоді ми повертаємося щороку. Понад 900 членів громади Бней-Менаше молилися з нашою молитовною групою, приймаючи Ісуса своїм Месією.
У 2011 році уряд Ізраїлю ухвалив рішення дозволити 7300 членам Бней-Менаше переїхати до Ізраїлю. Ще кілька сотень нещодавно здійснили алію, але тисячі все ще залишаються в Індії і живуть за межею бідності.
Лемба в Зімбабве
Бог сповна виконав Свою обіцянку розсіяти дітей Ізраїлю по найвіддаленіших куточках світу. І, можливо, немає більш явного виконання цієї обіцянки, ніж у покинутих лісах Зімбабве, де нам доводилося чекати, доки зебри підуть із галявини, яку ми використовували як злітну смугу для нашого шестимісного літака. Саме тут ми знайшли плем'я лемба, що налічує понад 70 тисяч осіб, які населяють різні частини Зімбабве і Південної Африки.
У нещодавньому дослідженні ДНК представників племені лемба виявлено 70% присутності гена коһанім (зі стародавньої лінії священиків-євреїв) — це вище, ніж у зразках ДНК як сефардів, так і ашкеназів. Це відкриття викликало помітний інтерес серед євреїв і саме по собі підтримує їхню 800-річну заяву про те, що вони є нащадками Аарона.
Після довгих перельотів і зустрічі зі старійшинами лемба, ми організували першу програму медичної допомоги в цій громаді 2012 року. У них немає ні електрики, ні готелів, ні ресторанів, нам потрібно було завозити все необхідне вантажівками розмитими ґрунтовими дорогами, включно з наметами і генераторами, необхідними для роботи нашого обладнання. А тепер, через два роки, у середовищі лемба виникло 30 месіанських громад, щотижня зібрання відвідують понад три тисячі осіб. Наразі лемба є найбільш швидкозростаючою єврейською месіанською громадою у світі.
Їбір у Сомаліленді
Через свого друга, Джеральда Гоцена, я дізнався про таємниче плем'я їбір у Сомаліленді. Плем'я їбір (дехто вважає, що ця назва походить від слова Hebrew — єврей) було змушене прийняти іслам багато років тому, хоча вони секретно зберегли свою єврейську самоідентифікацію. У 2012 році я відправив команду в Харгейсу, столицю Сомаліленду, для зустрічі зі старійшинами племені. Вони спокійно розповіли про своє єврейське коріння і про своє бажання і далі зміцнювати зв'язки зі своєю єврейською спадщиною і з державою Ізраїль. Ми продовжуємо підтримувати наші відносини і шукаємо шляхи допомогти їм у досягненні їхньої мети.
Пуштуни в Афганістані
На території Афганістану, практично повністю ісламської країни, живе етнічна група, яку називають пуштуни. Багато хто вважає їх нащадками одного з десяти загублених племен Ізраїлю. Пуштуни є найбільшою етнічною групою в Афганістані. Аналіз ДНК не дав результатів, що дають змогу зробити однозначні висновки, і вчені вже кілька століть не можуть дійти згоди щодо їхнього справжнього походження.
Проте пуштуни дотримуються певних давньоєврейських звичаїв і традицій. Багато стародавніх вказівників написані арамейською мовою (мова юдаїзму першого століття) замість традиційного для цих областей санскриту. Багато імен у сім'ях пуштунів єврейські, включно з такими як Левані (схоже на Леві), Дафтані (схоже на Нафталі) і Джаджі (схоже на Гад). Деякі історики в 19-му столітті називали пуштунів «юсуфзаями», що означає сини Йосипа.
Ігбо в Нігерії
У Нігерії живе плем'я ігбо, люди цього племені називають себе Бней Ісраель. Вони вірять, що є нащадками загублених племен Гада, Завулона, Манассії, Дана, Асіра (Ашера) і Неффалима (Нафталі). Бней Ісраель налічує близько 30 тисяч осіб, і вони дотримуються багатьох біблійних свят, обмежень у їжі та інших заповідей Тори.
Ми щойно завершили дослідницьку поїздку в Нігерію для знайомства зі старійшинами і плануємо нашу першу програму допомоги наступного року.
Спочатку юдею
Багато хто цілком справедливо розцінює відродження держави Ізраїль і відновлення Єрусалима як важливі віхи у виконанні пророцтв про останні дні, але надто мало християн звертають увагу на інші пророчі події, що розгортаються в нас перед очима. Серед цих подій: велика кількість євреїв, які приймають Ісуса своїм Месією, зростання єврейського месіанського руху у світі та повернення «втрачених племен» на свою землю.
З моєї точки зору, це одні з найважливіших знаків швидкого повернення Месії.
У посланні до Римлян 1:16 сказано, що Євангелія є «Божа сила на спасіння кожному, хто вірить: перше – юдеєві, а тоді – грекові». Хоча дехто вважає, що це просто історичний факт і нічого більше, я вважаю, що це біблійний принцип, який, як і раніше, діє сьогодні. І, можливо, саме цього бракує нашій місіонерській діяльності. Чи може бути так, що коли ми простягаємо руку євреям, ми тим самим відкриваємо двері для спасіння народів? Можливо, це та сама таємниця, про яку Павло говорив нам у Посланні до Римлян 11:15:
«Бо коли їхнє відкинення є примиренням світу, то чим же є їхнє прийняття, як не життям із мертвих?»
То як же ми застосовуємо цей місіонерський погляд у наших спробах знайти «загублені племена» Ізраїлю, пам'ятаючи про кінець часів? Відтоді, як 1999 року ми відкрили першу клініку в Гондарі, Ефіопія, сотні цілеспрямованих волонтерів із церковних громад з усього світу працювали з «Jewish Voice» у понад 20 програмах медичної допомоги для бідних єврейських громад. Божою милістю, ми забезпечили безкоштовною медичною допомогою понад 211 тисяч пацієнтів. У наших клініках було роздано 37 тисяч пар окулярів, проведено близько 700 очних операцій, 13 тисяч пацієнтів отримали стоматологічну допомогу.
І хоча статистика ця прекрасна, набагато важливішим є духовне послання і його результат. Усе, що ми робимо фізично для допомоги цим людям, має кінцеву мету: заслужити право розділити з ними нашу віру і проявити нашу турботу та любов. Я часто повторюю нашим волонтерам, що «людям все одно, що ви знаєте, поки вони не дізнаються, що вам не все одно».
У кожній нашій виїзній програмі допомоги є окремий намет для молитов, де пацієнти можуть молитися разом із членами нашої команди, де вони можуть почути про Бога, Який любить їх і Який послав Свого Сина на смерть заради них. Ми нікого не примушуємо заходити до цього намету — наша медична допомога є безоплатною в усіх сенсах — але дуже радіємо, коли вони приходять. І практична допомога приносить свої результати. Кількість людей, разом з якими наші команди молилися заради прийняття ними Ієшуа як свого Месії та Спасителя, сягнула 38644 осіб. Юдеї, мусульмани, індуси, люди найрізноманітніших вірувань відгукувалися на ці молитви. Ми також були свідками тисяч надприродних зцілень, звершених і наповнених Святим Духом. Ми бачили пацієнтів, які вповзали в молитовний намет на колінах, але виходили на ногах. Ми бачили як глухі чули, сліпі бачили, як кульгавих вносили, але виходили вони самі!
Більше не втрачені
Збереження та возз'єднання Богом розсіяних племен Ізраїлю є свідченням Його вірності. Єремія говорив:
«Так говорить Господь, Котрий встановив сонце, щоб світило вдень, а також місяць і зірки, щоб сяяли вночі; Котрий збурює море, так що Його хвилі ревуть: Господь Саваот – Його Ім’я! Як непорушні (вищезазначені) встановлені Мною закони, – говорить Господь, – так нащадки Ізраїля не перестануть існувати як Мій народ повіки» (Єр. 31:35-36).
Він зберіг своїх людей крізь голод, розсіяння, гоніння і спроби геноциду. І нехай вони «втрачені» для світу, Бог знає, де вони... І Він активно збирає їх знову просто на наших очах. Він не тільки повертає їх фізично на їхню землю, Він відновлює їх духовно через Свого Сина.
Автор — Джонатан Берніс / mycharisma.com
Переклад — Ірина Жежерун для ieshua.org
Последнее: 3.12. Спасибо!
