10 ознак «гіркої» жінки

На русском языке читайте здесь — 10 признаков «горькой» женщины.

Стережіться у вашій церкві цієї жінки, яка є вовчицею в овечій шкурі.

Вона тримала маленьку брошуру, трясла нею перед моїм обличчям і говорила досить виразно. Її тон був гнівним, але не настільки, щоб перейти у крик. «Як ти посміла це роздати! Як ти смієш просити жінок вивчати цю книгу! Я не збираюся цього робити і не думаю, що якась інша жінка буде!»

За 21 рік свого життя я ніколи не зустрічалася віч-на-віч із «конспіраторкою». Це була моя перша зустріч. Такі «змовниці» працюють під поверхнею, чинять руйнівний вплив на тіло церкви і можуть з’являтися на поверхні як твої найголовніші прихильниці. У мене не було інформації про змовниць, поки я зростала духовно; фактично, я була настільки наївною, ставши дружиною пастора, що все ще перебувала під впливом омани про те, що більшість людей у церкві — християни.

Я вірила, що християни зазвичай поводяться як Ісус. Мені ще багато чого належало дізнатися.

Небезпечна брошура, яку я роздала, називалася «Народжена народжувати» Доусона Тротмена. Це була звичайна брошура про євангелізацію та учнівство. Брошура була корисним ресурсом протягом шістдесяти років. Вона не сказала мені, чому вона проти цієї брошури, і я не запитала її про це. Я просто стояла з відкритим ротом, приголомшена й заціпеніла.

Ця бідна жінка дотримала свого слова й більше ніколи не відвідувала жодного з біблійних занять, навіть коли я використовувала більш «прийнятну» літературу. Це була маленька церква, і мій чоловік був пастором та єдиним членом її персоналу. За традицією церквою керувала рада дияконів, а не старійшин, і її чоловік був головою ради дияконів. Її вже немає серед живих, і ми не спілкувалися з нею з того часу, як залишили цю церкву на початку 1980-х, але я сподіваюся, що вона продовжила своє життя не такою гіркою і нещасною, як тоді, коли я її знала.

Гіркота часто є характерною рисою «змовниць». Якщо ви не знаєте, про що я говорю, прочитайте мій опис нижче. Це не повний опис, а лише деякі ознаки таких «маскувальниць».

Ознаки «змовниці»:

• Має жорсткі й вузькі уявлення про те, що є допустимим.
• Схильна до контролю та маніпуляцій — якщо щось відрізняється від того, що вона вважає допустимим, вона застосовуватиме певні форми емоційного тиску.
• Займає владні позиції.
• Може здаватися «духовною» і зазвичай обіймає кілька посад у церкві.
• Розглядає свою сферу відповідальності як сферу беззаперечної влади.
• Повинна бути в «курсі справи» та переконана в тому, що обізнана про всі дискусії та рішення (і схвалила їх).
• Працює за лаштунками (а іноді й відкрито), щоб вплинути на інших, коли не згодна з лідерами церкви.
• Маніпулює іншими й тисне на них, щоб досягти своїх цілей.
• Використовує язик для розбрату, якщо формується коаліція, яка не підконтрольна їй.
• Її не так легко розпізнати; вона може виявитися тією людиною, від якої ви найменше цього очікуєте.

Що нам робити зі «змовницями»?

Ми повинні стежити за своїми серцями та розумом, знаючи, що можемо бути обмануті або піддатися гріховним підозрам і руйнівній параної. Нашою реакцією може бути несправедливий гнів, і ми можемо піддатися тим самим гріхам, що й «підпільниці», тому ми повинні постійно нагадувати собі, що перебуваємо в стані духовної війни, але не війни з окремими особами; наша битва — з духовними силами:

«Бо ми не маємо боротьби проти крови та тіла, але проти початків, проти влади, проти світоправителів цієї темряви, проти піднебесних духів злоби» (Ефесян 6:12).

Яка наша відповідальність?

• Молитися. Тільки Бог знає серце іншої людини. Ми повинні стежити за своїми власними серцями й молитися про здатність розпізнавати та співчувати. Так, я сказала «співчувати». Якщо наші серця й стосунки будуть сповнені грубості, гніву та образи на людину, яка, можливо, є «конспіратором», ми не зможемо заступатися за неї й будемо вразливими до великих гріхів.
• Відповідайте з милосердям. Якщо ви пережили гнів «підпільниці», не відповідайте гріховним чином. Підійдіть до неї з серцем, щоб обговорити ваші розбіжності, і спробуйте побудувати здорові стосунки з нею (якщо це можливо).
• Остерігайтеся спроб домогтися переваги. У вас буде спокуса розглядати «підпільниць» як людей другого сорту через їхні гріхи, але так само, як у них є сліпі зони і вони потребують спасіння від схильності до гріха, так само і у нас з вами. Не реагуйте на гнів, страх, плітки чи гордість. Нам потрібна така сама Божа благодать, як і будь-кому іншому.
• Благословляйте. Я серйозно. Нам наказано «благословляти тих, хто проклинає нас», і я думаю, це стосується й «підпільниць», навіть якщо вони насправді й не «проклинають вас». Надішліть листівку з днем народження, запрошення на каву або просто по-дружньому обійміть, наприклад.
• Не ігноруйте. Якщо в церкві є особа, яка узурпує пасторську владу й маніпулює її членами, ігнорувати її дії — згубно для всього тіла церкви. Якщо це не зупинити, зрештою це призведе до розколу в тілі, що може обернутися безліччю жертв і руйнувань у громаді. Справжня любов прагне до духовного відродження не тільки тіла, але й грішних особистостей.
• Дотримуйтесь Писання. Якщо ви стали свідком типового гріха «змовниці» (такого як наклеп, плітки, обман), дотримуйтесь біблійних принципів і смиренно підходьте до них із «рятувальною місією» (див. Галатів 6:1-2; Матвія 18:15-18).
• Простягайте руку. Простягайте руку і намагайтеся налагодити стосунки зі «змовницею», які можуть привести її до спасіння та духовного зростання в її житті.

Ми простягнули руку жінці, яка висловила мені свої зауваження щодо біблійних занять. Ми з чоловіком намагалися побудувати дружні стосунки з нею та її чоловіком, і хоча її чоловік був відкритий і готовий до спілкування, вона чітко дала зрозуміти, що не бажає мати з нами нічого спільного. По суті, вона сказала моєму чоловікові: «Ми були тут задовго до того, як ти прийшов, і будемо тут ще довго після того, як ти підеш. Ми просто чекатимемо, поки це станеться». Ох...

Ми були молоді й недосвідчені. Ми не залишили церкву через погрози цієї жінки, але Бог сприяв нашому переїзду в інший штат для додаткового навчання, коли з’явилися проблеми з її маніпуляціями. Я шкодую, що хоча ми й простягнули руку, і спробували налагодити добрі стосунки з ними, цього так і не сталося, і хоча ми й спробували біблійну рятувальну місію, це також не вдалося. Лідери церкви не хотіли бути втягнутими в це.

Суть мого сьогоднішнього допису не в тому, щоб посіяти у вашому розумі підозри щодо окремих осіб у вашій церкві, а в тому, щоб надихнути вас бути старанними у ваших стосунках і молитися. Моліться за своїх пасторів, пресвітерів, дияконів та інших лідерів. Моліться за їхніх дружин і дітей.

І стережіться, щоб не стати таким «конспіратором» у своїй громаді!

Автор — Кімберлі Вагнер / mycharisma.com
Переклад — Ірина Жежерун для ieshua.org