На русском языке читайте здесь — 7 прекрасных примеров Божьей благодати в Ветхом Завете.
Багато років я помилково вірила в те, що благодать — це концепція Нового Завіту. У моїй свідомості це завжди було так, ніби смерть і воскресіння Ісуса вивільнили Божу благодать для людства вперше.
Як же я помилялася!
Концепція благодаті, незаслуженої милості, проглядається через все Писання.
Я не знаю, як я пропускала це всі ці роки, але я знаю, що я точно не єдина людина, яка живе з цією помилкою.
Чому ми помилково віримо, що благодать є новозавітною концепцією?
Найяскравіше місце Писання про це — це Івана 1:17, де говориться, що «Оскільки Закон був даний через Мойсея, а благодать та істина з’явилися через Ісуса Христа».
Логічний висновок, що виникає після прочитання цього вірша: Старий Завіт — це про закон, а Новий Завіт — це про благодать.
І в якійсь мірі це правильне припущення.
Старий Завіт безумовно зосереджений на законі, а Новий абсолютно наповнений благодаттю.
Але головне питання: чи був Бог завжди милостивий? Або це смерть і воскресіння Ісуса якось змінили Його характер?
Вірш 2 Тим. 1:9 проливає деяке світло на цю проблему:
«[Бога,] Який спас нас і покликав святим покликанням, – не за наші діла, але згідно зі Своєю постановою і благодаттю, яка дана нам в Ісусі Христі ще перед вічними часами».
Божа благодать — це те, на чому ґрунтується Євангельська звістка.
Без Божої благодаті спасіння неможливе!
Як віруюча Нового Завіту, я зберігаю цю істину у своєму серці. Я зобов'язана своїм життям і всім, що я є, Божій благодаті, жертві Ісуса і роботі Святого Духа.
Але ми не повинні пропускати останні три слова в цьому вірші — «перед вічними часами».
До того, як Бог створив світ, Він знав про нашу потребу в спасінні від гріхів.
Життя, смерть і воскресіння Ісуса Христа не були запасним планом Божим. Його останньою надією. Його «безкоштовним квитком із ув'язнення на волю».
Абсолютно все, що сталося між першим подихом Адама і смертю Ісуса, було частиною Божого благодатного плану по спасінню людства.
Включно зі Старим Завітом
З початку року я читала Старий Завіт згідно з щоденним планом читання Біблії.
Концепція Божої благодаті — незаслуженої доброти до негідних людей — простежується у всьому Старому Завіті.
7 прикладів Божої благодаті в Старому Завіті
1. Історія Ноя наповнена Божою благодаттю.
«Однак Ной знайшов прихильність у Господніх очах» (Бут. 6:8).
Гріховність і зло настільки заволоділи серцями людей, що Бог насправді пошкодував про те, що створив їх. Ого! Він був готовий повністю знищити їх з лиця землі, але була ОДНА людина, яка була праведною, вірною і прагнула ходити з Богом. Ной не був ідеальною людиною, проте Бог вибрав для спасіння саме його сім'ю. Це благодать!
2. Божа благодать триває, незважаючи на невіру Авраама і Сари.
«...І благословенні будуть у тобі всі племена землі!» (Бут. 12:3)
Чи знаєте ви, що страх і почуття самозбереження Авраама змусили його спотворити правду і сказати, що Сарра — його сестра (щоб врятувати свою власну шкуру)? Чи знаєте ви, що Сара сміялася над Богом, коли Він сказав, що вона народить сина в старості? А потім, посміявшись над Богом, спонукала свого чоловіка переспати з іншою жінкою, щоб обітниця виконалася? У життях Авраама і Сари була невіра і непокора, проте Бог залишався вірним Своїй обітниці. Це благодать!
3. Божа милість до Йосипа дала йому сили витримати все.
«Ви замислювали проти мене зло, однак Бог повернув це на добро» (Бут. 50:20).
Поки розгортається історія Йосипа, важко помітити в ній будь-яку Божу благодать — зневажений братами, проданий у рабство, несправедливо звинувачений, залишений гнити у в'язниці. Але Йосип бачив ці речі зовсім інакше. Він відкриває своє бачення в Бут. 45:7: «Тож послав мене Бог перед вами, щоб залишився наш останок на землі, – зберегти ваше життя завдяки великому спасінню». Бог використав важкі обставини, щоб зробити Йосипа рятівником свого народу. Це благодать!
4. Мойсей сумнівався в Бозі на кожному кроці, але Бог милостиво керував ним.
«Благаю, Господи, – наполягав далі Мойсей, – признач, будь ласка, когось іншого, кого захочеш послати» (Вих. 4:13).
Мойсей був таким же недосконалим, як і інші люди, — гордовитим, впертим, нерішучим. Проте Бог вірно йшов разом із ним, і з часом Мойсей навчився вірно підкорятися. Бог використав цього недосконалого пастуха, щоб вивести норовливих овець з рабства. Бог слухав людину, яка в молодості вбила іншу голими руками, і ходив з нею. Це благодать!
5. Ізраїльтяни неодноразово повставали проти Бога, але Він по Своїй милості рятував їх.
«Він же не міг більше дивитись на страждання народу, і був засмучений недолею Ізраїлю» (Суд. 10:16).
Я намагалася стежити за тим, як часто ізраїльтяни нарікали на Бога, порушували Його заповіді, поклонялися фальшивим богам тощо, але дуже скоро збилася з рахунку. Знову і знову вони відверталися від Бога, робили, що хотіли, втрачали Божий захист, переносили важкі наслідки, поверталися до Бога і благали Його врятувати їх. Знову і знову, і знову! Іноді були довготривалі наслідки їхніх неправильних дій, але Бог виявляв Свою милість більше, ніж вони заслуговували (знову і знову, і знову).
6. Рахав сміливо попросила Бога врятувати її (незважаючи на її минулі гріхи), і Він це зробив!
«І коли ми це почули, то занепокоїлось наше серце, і духом люди впали від страху перед вами, тому що Господь, ваш Бог, є Богом на небесах вгорі й на землі внизу!» (Нав. 2:11)
Рахав тричі згадується в Писанні як блудниця. Вона була повією — грішницею, негідною Божої благодаті. Але десь і якось вона почула розповіді про цього Бога Ізраїля. І коли два шпигуни шукали притулку в її домі, вона сміливо попросила зберегти їй життя. Вона сповідувала свою віру в їхнього Бога і попросила про милість. І вони охоче надали її їй і її родині. Насправді, вона жила з ізраїльтянами і служила Богу до кінця своїх днів. Це благодать!
7. Давид був спокушений похіттю, крав, чинив перелюб, брехав і вбивав — але Бог бачив його серце і любив його.
«Цілковито обмий мене від моєї провини і очисть мене від мого гріха» (Пс. 51:4).
Так, я залишила моє найулюбленіше наостанок. Давид є абсолютним прикладом Божої незаслуженої любові. Але мені варто було почати з його заслуг. Тому що їх багато. Просто відкрийте книгу Псалмів, і ви будете вражені тим, як сильно він любив Бога. У глибині свого серця я думаю, що Давид навряд чи коли-небудь відходив від любові до Господа. Він просто приймав якісь жахливі рішення на своєму шляху (чи не те саме ми робимо?). Ключ же в тому, що він завжди відвертався від своїх гріхів і каявся. І Бог прощав. Це благодать!
Біблія наповнена прикладами людей, які грішили, і яким Бог прощав.
Людьми, які тікали, і Богом, Який наздоганяв їх. Людьми, які не заслуговували благодаті, і Богом, який давав їм її.
Якщо ви коли-небудь відчували, що ви не гідні Божої благодаті, просто приділіть час читанню Старого Завіту.
Божу благодать в Старому Завіті не можна не помітити.
Ви незабаром відкриєте для себе, що ніхто не гідний Божої благодаті: ні Ной, ні Авраам, ні Йосип, ні Мойсей, ні ізраїльтяни, ні Рахав, ні Давид, ні я, ні ви.
І в цьому, дорогі друзі, і є суть благодаті.
Чи знаєте ви інші приклади Божої благодаті зі Старого Завіту?
Автор — Сара Кунц / sarahkoontz.com
Переклад — Ірина Жежерун для ieshua.org
Последнее: 3.12. Спасибо!
