На русском языке читайте здесь — 9 негативных последствий неблагодарной жизни.
Епідемія песимізму, занепокоєння та безнадії спалахнула у Сполучених Штатах та за їх межами. Це звичайна справа для будь-якої соціологічної системи, яка не ґрунтується на вдячності нашому Творцю. Послання до Римлян 1:21 вчить нас, що невдячність — це наріжний камінь усіх інших гріхів, траєкторія якого веде до жадібності, поклоніння створінням більше, ніж Богу, до всіх сексуальних гріхів, включаючи гомосексуальність, гординю, плітки та всі види злоби. Зрештою це призводить до повномасштабного повстання проти Бога (Римлян 1:21-33)!
По суті, славити Бога — це добре (Псалом 91:1). Не тільки тому, що це змушує нас відчувати себе ближчими до Бога, але, можливо, це найконтркультурніша річ, яку ми можемо зробити, щоб продемонструвати свій опір царству сатани. Царству, яке загрузло в бунті проти панування Христа та проти наказу жити життям поклоніння Богу.
Нижче наведено деякі негативні наслідки невдячного життя:
1. Ми не зможемо побачити перед собою божественні можливості.
Бог уже подбав про всі наші потреби (Ефесян 1:3, 2 Петра 1:3-4). Хвала знімає пелену з наших очей і вмикає вимикач віри. Вона дає нам розуміння, яке дозволяє нам побачити всі приховані можливості, замасковані проблемами та складними обставинами.
2. Ми зосередимося на діях людей, а не на Божих процесах.
Коли ми невдячні, ми перебільшуємо дії, діяльність та обставини інших людей на нашу користь або проти нас. Потім ми оцінюємо своє життя на основі їхніх реакцій, що мимоволі підриває нашу віру в Бога!
3. Ми будемо радше прагнути приємних обставин, ніж задовольнятися одним Богом.
Коли ми постійно скаржимося, ми, по суті, говоримо, що Бога недостатньо, щоб задовольнити нас. Це не схоже на Давида, який сказав, що Господь — його частка, чаша й спадок (Псалом 16).
4. Ми поступимося місцем дияволу, який діє через похіть, жадібність і гордість.
Первородним гріхом сатани була гординя, що привела його до невдячності за його місце сяючого херувима (Ісая 14:12-14). Це спонукало його зажадати Божого престолу, внаслідок чого він був вигнаний з небес. Від самого створення світу сатана був батьком жадібності, користолюбства та нарікання. Ми даємо йому місце в наших серцях, коли не дякуємо за те, що Бог уже дав нам.
5. Ми відштовхнемо ключових людей.
Коли ми не живемо життям хвали Богу, ми не будемо вдячні за ключових людей, яких Бог поставив у наше життя. Це призводить до того, що в нашій свідомості акцентується увага на негативних сторонах цих людей. А це, у свою чергу, призводить до того, що ми відштовхуємо їх своїми негативними висловлюваннями, спілкуючись із ними. Негативізм також буде випромінювати неправильний дух у наших домівках. Це призведе до появи сімей, які будуть невдячними по відношенню одне до одного та до Бога.
6. Ми будемо відштовхувати Божу присутність у собі.
Псалми вчать нас, що Бог перебуває у хвалі Свого народу (Псалом 22:3). Це можна перефразувати так: коли ми не маємо вдячного ставлення до Бога, ми можемо відштовхнути Його присутність у собі. Це засмучує Його Духа і підриває нашу здатність тісно спілкуватися з Ним.
7. Бог не зможе довірити нам більше благословень.
Я вже давно зрозумів, що Бог примножить у моєму житті те, за що я найбільш вдячний. Він не довірить мені те, за що я не вдячний, бо я цього не ціную. Давид благословив Господа всім, що було в ньому. Це спонукало його постійно переказувати всі благословення Господа, які продовжували примножуватися в його житті (Псалом 103).
8. Ми будемо страждати від постійної зневіри і навіть депресії.
Якщо ми не будемо постійно й навмисно наказувати своєму розуму думати про Боже благо, ми не будемо насолоджуватися Божим миром у ці неспокійні часи (До Филип'ян 4:8-9). Це може привести нас до зневіри та тяжкої депресії. Найкращий засіб у боротьбі з депресією — це не ліки, а поклоніння Творцю та вдячність Йому за все добре, що Він дав нам згори (Якова 1:17).
9. Ми втратимо нашу найвищу мету в житті: любити Бога і поклонятися Йому.
Вестмінстерський катехізис починається з твердження про те, що наша найвища мета — прославляти Бога і вічно насолоджуватися Ним. Одкровення вчить нас, що на небесах старці й ангели безперервно поклоняються нашому Творцю. Серед іншого, ось що вони кажуть: «Достойний Ти, Господи й Боже наш, прийняти славу, і честь, і силу, бо все Ти створив, і з волі Твоєї існує та створене все!» (Об’явлення 4:11).
Подяка не повинна бути якоюсь одноденною подією чи навіть святом, але всім віруючим на постійній основі потрібні «святі дні» — дні, щоб жити життям хвали й подяки. Це найконтркультурніший прийом, що позбавляє диявола його влади над нами та нашими сім’ями. Вдячність відкриє величезні можливості, які Бог уже дав нам, щоб ми могли ходити у призначенні Його Царства.
Автор — Джозеф Маттера / josephmattera.org
Переклад — Ірина Жежерун для ieshua.org
Последнее: 12.07. Спасибо!
