На русском языке читайте здесь — Почему Бог желает избавить вас от вашего собственного Египта.
Ми почали святкувати Сукот, також відомий як Свято Кущів (куренів). Сукот — це восьмиденне свято збору врожаю, яке наказано святкувати з веселощами та радістю.
Так і є — Бог справді наказав Своєму народу влаштувати свято на честь жнив. Дотримуватися цього свята врожаю було наказано шляхом проживання в суці (тимчасовому курені). Суть проживання в суці полягає в тому, що незалежно від того, наскільки ми благословенні врожаєм, ми завжди повинні пам’ятати, що колись народ Божий, Ізраїль, був рабом у Єгипті й був виведений звідти Господом, а потім провів 40 років у пустелі, бо їм не вистачало віри, щоб увійти в землю обітовану, в землю Ізраїлю.
Цього року, як і в попередні, наша громада спорудила цілий табір із наметів — сукот — на відкритому майданчику за нашою месіанською синагогою. Ми готуємо м’ясо на відкритому вогні та спілкуємося один з одним. Діти граються, співають пісні, батьки по черзі кричать на своїх дітей, а потім по черзі кричать один на одного за те, що ті кричать на дітей.
Це схоже на возз’єднання величезної родини і, чесно кажучи, це один із найприємніших тижнів у році. Зрештою, нам заповідано святкувати з радістю.
Хоча Сукот за задумом є святом, це також час для роздумів. Днями я сидів біля багаття і думав про три різні типи людей. Ці три типи людей зустрічалися серед ізраїльського народу в пустелі. Перший тип людей — це ті, хто робив усе можливе, щоб жити у вірі. Вони не були досконалими, але з усіх сил намагалися слідувати за стовпом вогню та хмарою диму, слухати й підкорятися голосу Бога. Другий тип — це ті люди, чиї серця так і залишалися в Єгипті. Що б не трапилося, їхня відповідь була такою: «давайте повернемося до Єгипту...» Третій тип — це люди, які, хоча й жили серед народу Ізраїлю і не бажали повертатися до Єгипту, але хотіли взяти Єгипет із собою і зробити його частиною свого нового життя.
Коли ми святкуємо такі свята, як Сукот, я думаю, що нам усім слід виділити трохи часу, щоб дослідити свої серця й з’ясувати, який із цих трьох типів людей ми уособлюємо своїм життям. Чи належимо ми до групи, яка, усвідомлюючи власну недосконалість, день за днем рухається до досконалості? Чи прагнемо ми чути голос Бога і жити за Його Словом? Чи, може, ми належимо до другої групи людей, які, незважаючи на те, що фізично вийшли зі свого особистого Єгипту, так і не розірвали з ним духовного зв’язку і в глибині душі бажають повернутися до Єгипту?
Або, можливо, ми належимо до третьої групи, яка фізично вийшла з Єгипту, але замість того, щоб повністю його покинути, продовжує нести свій Єгипет за собою, намагаючись якось втиснути його в Ізраїль (тобто, бажаючи благословень Ізраїлю, бажаючи мати стосунки з Ізраїлем і навіть бажаючи Бога Ізраїлю, водночас продовжуючи жити так само, як жив в Єгипті)? Під час святкування Сукоту я молюся, щоб кожен із нас оцінив своє положення — замислився над тим, до якої з цих трьох груп людей ми належимо. Якщо після глибокого самоаналізу та чесних особистих роздумів ви виявите, що належите до першої групи, славте Господа! І, будь ласка, моліться за тих, хто належить до другого та третього типу. Але якщо ви, помолившись, зрозумієте, що самі перебуваєте у другій або третій групі, будь ласка, усвідомте, що ви стоїте на межі прірви — і про це написано в Посланні до Євреїв 6:4-6:
«Не можна бо тих, що раз просвітились були, і скуштували небесного дару, і стали причасниками Духа Святого, і скуштували доброго Божого Слова та сили майбутнього віку, та й відпали, знов відновляти покаянням, коли вдруге вони розпинають у собі Сина Божого та зневажають».
Люди, описані в цих віршах, подібні до тих, про кого я описав вище. Вони були визволені зі свого Єгипту і перебувають у своїй подорожі пустелею. Вони особисто побачили й відчули Божу силу. Вони пізнали Божу доброту, але з якоїсь причини воліють жити як і раніше — і це не дає їм прийняти повне визволення від Єгипту/гріха, обіцяне нам Богом.
Ці люди забувають справжню причину, через яку ми живемо в куренях на Сукот. Вони якимось чином втратили зв’язок із важливою істиною: єдина причина, через яку ми можемо з радістю святкувати Божі благословення, полягає в тому, що Бог повністю визволив нас від нашого власного Єгипту. Щиро молюся за тих із вас, хто зараз належить до другої чи третьої з вищезгаданих категорій людей (за тих, хто прагне повернутися до Єгипту або намагається перенести свій Єгипет із собою у нове життя). Молюся за те, щоб ви звернулися до Бога в молитві та покаянні, а потім звернулися до людей, які щиро люблять вас, за молитвою та підбадьоренням.
Автор — Ерік Токайєр / mycharisma.com
Переклад — Ірина Жежерун для ieshua.org
Последнее: 12.07. Спасибо!
