На русском языке читайте здесь — Хватит строить из себя духовного человека!
(Вільно володієте українською мовою? Маєте бажання на волонтерських засадах служити в перекладі матеріалів з російської на українську? Будь ласка, напишіть нам — al.fishman@gmail.com)
«Що є смертю для церкви і християнина?» – питання, яке я нещодавно почув від одного пастора. Його відповідь змусила мене надовго задуматися.
Його відповідь не була очікуваною, типу: відсутність молитовного життя і читання Слова, погане лідерство або недостатнє посвячення… Ні! Те, що насправді відкидає церкву і наше християнське життя – це «вміння робити вигляд».
Уявіть, якщо би лікарні виглядали так, як сьогодні виглядають церкви. Людина заходить в двері лікарні, стікаючи кровʼю, хвора, налякана і нещасна. Його весело зустрічають на вході, проводжають до його місця, де він може посидіти в очікуванні допомоги. Ранені нікому не розповідають про те, що з ними сталося. Ніхто із працівників лікарні також не запитує про їх хворобу.
Замість цього, вони продовжують сидіти в залі очікування поряд з такими ж хворими і вдавати, що все в порядку. Кожний веде себе так, наче не бачить болі свого сусіда. Потім час минає і кожен повертається в свій дім таким же хворим, як і був. «Що за маячня?» — запитаєте ви, вірно?
Тоді давайте відповімо на це питання: «В який момент суть християнства стала полягати в тому, щоб здаватися хорошим і запевняти інших людей в тому, що ми робимо правильні речі? В який момент церква стала місцем, куди люди можуть приходити, роблячи вигляд, що вони не потребують зцілення?»
Коли ж ми дивимося на Христа, ми бачимо зворотній приклад. Він каже, що «не здорові мають потребу у лікарі, але хворі; Я прийшов призвати не праведників, але грішників до покаяння» (Мк. 2:17).
Якщо ми робимо вигляд, що ми не грішники, то Бог не може вилікувати нас. Але коли ми починаємо бути чесними з Богом, друзями і навіть з людьми, які йдуть за нами, ми можемо прийняти зцілення, яке від самого початку нам і призначалося.
Будьте чесні з Богом
Якщо ви хочете перестати прикидатися у вашому суспільному житті, в першу чергу ви повинні перестати прикидатися в таємній кімнаті.
«Ти знаєш сидіння моє та вставання моє, думку мою розумієш здалека» (Пс. 138:2)
На недільному служінні, як і в інших сферах нашого життя, багато з нас роблять вигляд, що вони грішники. Ну що ж, тоді все, що нам залишається робити — це зробити вигляд, що ми отримали прощення.
Ми намагаємося приховати від Бога щось через страх бути відкинутими. Тим не менш, якщо ми будемо продовжувати ховатися, ми так і не зможемо пережити Його прийняття. Тільки в тому випадку, коли ми повністю чесні перед Ним, ми здатні відчути прощення, прийняття і отримати справжнє зцілення.
Будьте чесні з друзями
Це просто дивовижно, від скількох негативних речей ми можемо позбутися, якщо будемо просто відкритими з людьми, які нас оточують. Якова 5:16 каже:
«Отже, признавайтесь один перед одним у своїх прогріхах, і моліться один за одного, щоб вам стати здоровим. Бо дуже могутня ревна молитва праведного!»
Не так давно я відчував сором за деякі свої вчинки, однак ні з ким не ділився, продовжуючи тихо тримати це в собі. Один раз я ненароком обмовився про деякі із них під час вечері зі своїм другом. І мені одразу ж стало набагато краще. І це те, що відбувається насправді: навіть найменше визнання може суттєво полегшити ваше ярмо, не кажучи вже про повне сповідування.
Однак перш ніж почати признаватися «один перед одним», ви повинні знати, хто являється вашим другом. Я наполегливо не раджу розповідати все всім подряд. У мене є дві-три людини, яким я можу розповісти серйозні речі. Ким би не були ці люди, їх кількість з роками не більшає. Ви повинні знати, кому ви можете довірити свою історію і втриматися від спілкування з тими, хто не зможе її зберегти.
Будьте чесні з паствою
Якщо ви письменник, спікер, публічна особистість або лідер будь-якої ланки – починаючи від молодіжного служіння і закінчуючи директором компанії – у вас є вибір: створити середовище притворства, або чесності, в залежності від того, чим ви ділитесь зі своєю командою.
Спокуса прикидатися велика. Люди дивляться на вас як на того, кому вони довіряють. Але чи не повинно бути у вас все спільне? Як правило, ми схильні до притворства заради збереження репутації і через страх бути відкинутими. Але коли лідер робить вигляд, що у нього все в порядку, не тільки він відчуває свою самотність через приховані таємниці, але і його люди відчувають себе ізольованими через сором, вважаючи, що вони самотні в своєму гріху.
Коли ж лідер відкрито говорить про свої недосконалості, його послідовники будуть відчувати себе зрозумілими і прийнятими, і будуть більш схильні до чесності в своєму особистому житті. Я не раджу вам перераховувати точний список ваших гріхів, але обовʼязково відкривайте своїй команді, що ви теж з чимось боретесь.
Ми всі хронічно хворі люди. І ви, і я. Але у нас є великий Цілитель, Який дає нам Свою благодать. Давайте брати у Нього і ділитися з іншими. Давайте будемо тим безпечним місцем, де хворі зможуть знайти зцілення.
Автор — Андреа Лукадо
Переклад — Анастасія Божеску для ieshua.org
Последнее: 26.07. Спасибо!
