На русском языке читайте здесь — Жало в плоти Павла и несокрушимые Божьи обетования.
Ісус не обіцяв нам легкого життя без проблем. Навпаки, Він проголосив протилежне: «Це Я сказав вам, щоб у Мені ви мали мир. У світі зазнаєте страждання, але будьте відважні: Я переміг світ!» (Ів. 16:33). Псалмоспівець додає ще: «Багато скорбот у праведника, але від усіх їх визволяє його Господь» (Пс. 34:20). Хочете вірте, хочете ні, але проблеми нам потрібні, щоб навчитися, зрости, стати зрілими, сильними. Інакше ми пересичуємося.
Пол Іванс сказав: «Скорботи — це Божі інститути». Як же це вірно! Труднощі, з якими ми стикаємося, вчать нас природі Божій і дозволяють зростати у вірі. Як ми дізнаємося, що Бог зцілює, якщо ми ніколи не хворіли? Як ми дізнаємося, що Він забезпечує, якщо у нас немає потреби? Як ми пізнаємо Його як Утішителя, якщо ми не сумували і не переживали самотності? Як пізнаємо Його як Спасителя, якщо ніколи не були загублені? Без битви немає перемоги, без випробування немає свідчення.
Особиста проблема Павла
«І щоб я через численні об’явлення не пишався, то дано мені колючку в тіло – посланця сатани, – аби бити мене в обличчя, щоб я не величався» (2 Кор.12:7).
Біблійний словник під редакцією Нельсона говорить, що слово «колючка» може відноситися до слова «кілок», на який насаджували людину. Павло порівнює свою проблему з чимось гострим, що йому постійно завдавало уколів.
Ось і питання на мільйон доларів: що ж це була за колючка в тілі Павла? Він навмисно залишив питання неясним, і всі проповідники розмірковують над ним ось уже 1900 років. Деякі припущення настільки абсурдні, що немає сенсу їх згадувати, але давайте розглянемо шість з них.
1. Провина. Деякі припускають, що Павло боровся з провиною і спогадами про гоніння на Церкву до свого навернення (Дії 7:58; 8:1-3; 9:1, 22:20). Ми знаємо, що Павло був релігійним фанатиком, який підбурював побиття Стефана і ув'язнення в тюрмах і бажав розправи над іншими віруючими. Він написав, озираючись назад: «Адже я найменший з апостолів, недостойний називатися апостолом, оскільки я переслідував Божу Церкву» (1 Кор.15:9).
2. Спокуса. Багато хто вважає, що колючкою в тілі Павла була боротьба з похоттю, бажання стосунків із жінками, оскільки він був неодружений. Як колишній фарисей, він міг бути одружений одного разу (Дії 23:6). Інші ж вважають, що Павло був вдівцем (Інакше як він міг давати такі мудрі поради щодо сімейних стосунків, якщо не був колись одруженим?). Щодо спокус він написав: «Тому, хто вважає, що він стоїть, нехай стережеться, аби не впав» (1 Кор. 10:12). Безумовно, він не вважав себе вищим за тілесні бажання.
3. Фізичні хвороби. Описуючи колючку в тілі, Павло тричі використовував слово «немочі» (2 Кор. 12:5, 9, 10) — термін, який зазвичай асоціюється з хворобою. Він натякав, що у нього була хвороба очей, яка його бентежила (Гал. 4:13-15; 6:11). Апостол Лука, лікар, який подорожував з ним, міг лікувати його від різних хвороб.
4. Переслідування. Майже в кожному місті, де Павло проповідував, відбувалося або пробудження, або повстання, а іноді і те, і інше. У багатьох місцях його переслідували вороги, скептики, юдеї, лжеапостоли. Він описує свої нещастя в 2 Кор. 11:23-28 — п'ять разів його били батогами (39 ударів кожен), тричі били палицями, один раз камінням, і тричі він пережив корабельну аварію. На додаток до фізичних страждань, він ніс тягар за кожну церкву, яку насадив і якою опікувався.
5. Посланець сатани. Одна з версій описує колючку в тілі як «ангела сатани», який був посланий докучати йому. Павло мав духовне бачення, яке мало кому було дано. Бог феноменально використовував його (спасіння душ, чудеса, звільнення, написання книг, проповідь, насадження церков). Павло, другий після самого Христа, був найбільш впливовою особистістю в історії Церкви. Коли Бог так використовує людину, це завжди може супроводжуватися гордістю. І тому Господь дозволив певному демонічному впливу мучити його, тримаючи його на колінах і не дозволяючи загордитися.
6. Коринтська церква. Серед знавців існує жарт, що ця церква в Коринті була для Павла колючкою у тілі через весь стрес, який вона йому приносила. Однією з проблем цієї церкви, з якою Павлу доводилося мати справу, був сексуальний гріх (інцест), культ особистості, розділення, потурання тілу, лжевчення, взаємні суди віруючих, неправильне проведення Вечері Господньої, неналежне застосування духовних дарів.
Список можливих варіантів «колючки в тілі» можна продовжити. Проблема в тому, що ми не знаємо напевно, в чому була проблема Павла, оскільки він цього не уточнив. Ми знаємо лише, що вона дозволяла йому залишатися смиренним.
Постійна молитва Павла
Отже, що ж Павло робив з приводу своєї проблеми? Він робив все те, що робимо і ми — просив її прибрати. «Задля цього тричі благав Господа, щоб він відступився від мене» (2 Кор.12:8). Павло молився конкретно, відверто і постійно про те, щоб Господь прибрав джерело роздратування. Але наші проблеми часто служать більш високій меті, про яку ми навіть не підозрюємо. Жалість змушує нас розривати кокон, щоб звільнити страждаючого метелика, не розуміючи, що ця боротьба дає його крилам зміцніти і розвинутися, щоб він почав літати.
Потужна обітниця Бога
«Досить тобі Моєї благодаті, адже [Моя] сила виявляється в немочі!» (2 Кор.12:9). Божа благодать для перенесення випробування набагато більша, ніж саме випробування. Божа благодать — це не просто незаслужена любов і благовоління, це божественна здатність вирішувати проблеми. Благодать – це Божа добра воля (благовоління) щодо вас і добра дія (здатність) Бога в вас. То яка ж ваша колючка? Бог, можливо, і не усуне її миттєво, але Він дарує вам благодать пережити і вистояти. Тоді разом із Павлом ми зможемо сказати: «Бо коли я немічний, – тоді я сильний» (2 Кор. 12:10).
Автор — Бен Годвін / charismamag.com
Переклад — Ірина Жежерун для ieshua.org
Последнее: 3.12. Спасибо!
