Lex Talionis — право на помсту

На русском языке читайте здесь — Lex Talionis — право на отмщение.

«В Моїй владі є помста, і Я віддам, каже Господь». Римлян 12:19

Протягом усього свого християнського життя, я зустрічав багатьох людей надзвичайно розумних, щирих та жертовних. Я бачив, як вони готові були віддати останнє – щоб допомогти нужденному. Але приходив момент, коли ці ж самі незламні та сміливі християни – за будь якої нагоди оминали теми ПРОЩЕННЯ. Коли все ж мені вдавалось із ними поговорити – я чув одну і ту ж відповідь від десятків людей:

«…я не можу пробачити, НЕ МОЖУ ВІДПУСТИТИ; я не розумію як це — відчути полегшення; напевно я недостатньо святий та люблю Бога…».

І лише коли я сам зустрівся віч на віч із руйнівною силою НЕПРОЩЕННЯ, я вимушений був розібратись у деталях…

Існують рани, які не загоюються роками:

• Зрада.
• Насильство.
• Приниження.
• Несправедливий вирок.
• Втрачена сім'я.
• Вкрадене дитинство.

Саме тоді в серці людини народжується одне із найсильніших бажань — помститися. Ми часто думаємо, що це наслідок гріховної природи людини. Але Біблія показує дещо складнішу картину.

Бог створив людину із почуттям справедливості

Коли Каїн убив Авеля, Бог не сказав: «Не переймайся».

Навпаки.

Він говорить, що кров Авеля волає до Нього від землі — Бог зреагував на  несправедливість.

Людина створена за Божим образом, тому прагнення справедливості не є випадковим — воно закладене Творцем!

Саме тому Старий Завіт містить відомий принцип:

«Око за око, зуб за зуб...» і «…життя за життя…» Вихід 21:24

Багато людей вважають ці слова дозволом на жорстоку помсту.

Але це зовсім не так.

Lex Talionis — не дозвіл на жорстокість

Латинський термін Lex Talionis означає «закон рівної відплати (помсти)». Його головною метою було не розпалити помсту, а навпаки — обмежити її.

Якщо тобі вибили зуб — ти не маєш права спалити будинок кривдника, а якщо тобі завдали матеріальних збитків — не можна знищити всю його родину.

Покарання повинно відповідати злочину.

Саме тому цей закон був величезним кроком уперед для стародавнього світу, де помста легко перетворювалася на нескінченний ланцюг кровопролиття і саме Lex Talionis ставив межу людському гніву.

Що саме змінив Христос?

Саме тут багато хто починає плутатися:

Одні думають, що Новий Завіт скасовує будь-яку справедливість. Інші — що прощення означає забути злочин і дозволити злу перемогти.

Насправді Христос говорить про дещо набагато глибше: Він не заперечує існування справедливості, Він змінює того, хто здійснює остаточну відплату.

Апостол Павло пише:

«Не мстіть за себе, любі, але дайте місце гніву Божому, як написано: В Моїй владі є помста, і Я віддам, каже Господь». Римлян 12:19

Зверніть увагу, що Бог не говорить: «Помсти більше не існує».

Він говорить: «Вона більше не у ваших руках».

Найважче — віддати Богові право судити

Саме цього люди бояться найбільше. Коли пастор чи психолог говорить про прощення, багато хто чує:

«Твого болю не існувало...»
«Нехай злочинець живе далі...»
«Забудь усе...»

Але Біблійне прощення зовсім не означає амністію. Бог ніколи не називає зло добром, Він ніколи не говорить, що гріх перестав бути гріхом.

Він лише пропонує людині перестати виконувати роль судді і передати або ДОВІРИТИ справу особисто Йому.

Чому це так важливо?

Тому що помста має страшну властивість: вона прив'язує нас до кривдника. Інша людина вже давно живе своїм життям, а ми продовжуємо носити її образ всередині себе, із яким ведемо безперервні словесні баталії, нові діалоги які пригнічують все більше і більше. Кожен спогад знову відкриває рану, кожна думка виснажує.

Ми ніби добровільно надаємо злочинцеві право жити в нашому серці, і навіть не усвідомлюємо цього. Саме тому Бог говорить:

«Віддай це Мені».

Не тому, що Йому байдуже, а тому, що Він хоче звільнити тебе!

Бог бачить усе

Найстрашніше питання жертви звучить дуже просто:

«А якщо кривдник так і не відповість за скоєне?»

Біблія відповідає однозначно — Відповість. Перед людським судом або перед Божим, рано чи пізно. Тому, що  Бог — Суддя всієї землі.

Його справедливість може бути повільною, але вона ніколи не помиляється.

Прощення — це акт довіри

Справжнє прощення НЕ говорить: «Нічого не сталося».

Воно говорить: «Сталося дуже страшне. Але я більше не хочу бути суддею. Я передаю цю справу Богові». Саме тоді людина перестає бути в'язнем минулого, не тому, що біль зник. а тому, що тягар суду більше не лежить на її плечах.

Не бійся, зроби цей крок!

Можливо, сьогодні у твоєму житті є людина, якій ти ніяк не можеш пробачити… Можливо, рана надто глибока, чи, справедливість якої ти так довго чекав так і не настала. В такому випадку не намагайся переконати себе, що зло було дрібницею!

Краще зроби по іншому:

Передай Богові те, що Він ніколи не просив тебе нести — передай Йому своє законне право на відплату, свій Lex Talionis.

Нехай право остаточного суду – належить Творцю, бо лише Той, Хто бачить усі мотиви, усі обставини й усі серця, здатний відплатити абсолютно справедливо.

Молитва передачі власного права на помсту в руки Бога:

Господи...

Ти знаєш біль, який я ношу в собі. Ти знаєш несправедливість, яку я пережив(ла), і рани, що досі не загоїлися.

Мені важко пробачити. Мені хочеться, щоб зло було покаране, а справедливість — відновлена. Але сьогодні я визнаю: я більше не хочу жити з тягарем помсти у своєму серці.

Я передаю Тобі своє право на відплату. Ти — справедливий Суддя, Який бачить усе, знає всі обставини і ніколи не помиляється. Я довіряю Тобі те, що не можу понести сам(а).

Будь ласка, звільни моє серце від ненависті, гіркоти й бажання помсти. Навчи мене прощати не тому, що зло було незначним, а тому, що я довіряю Твоїй справедливості більше, аніж власним почуттям.

Дай мені мир, який неможливо знайти через помсту, і свободу, яку можеш подарувати лише Ти.

В Ім'я Ісуса Христа.

Амінь.

Людина, яка довірила свою справу Богові, отримує те, чого не може дати жодна помста — СВОБОДУ.

Автор — Богдан Михайловський