На русском языке читайте здесь — Люди, которых вам следует избегать и почему.
У другому посланні до Тимофія апостол Павло наводить довгий і нищівний опис групи людей, яких він описує наступним чином: «...самолюбні, грошолюбні, чванливі, горді, наклепники, батькам неслухняні, невдячні, нечестиві, недружелюбні, непримиренні, обмовники, нестримані, жорстокі, які не люблять добро, зрадники, нахабні, бундючні, котрі більше люблять розкоші, ніж Бога, які мають вигляд благочестя, але сили його відреклися...» (2 Тимофія 3:2-5). Потім він недвозначно каже: «...Таких уникай» (вірш 5).
Але хіба Ісус не проводив час із грішниками? Чи не повинні ми робити так само? І так, і ні.
Уникайте таких людей
Павло не говорить про скептиків або людей, які вивчають християнство. Нам не слід уникати людей, які не вважають себе християнами. Ми повинні вітати їх у наших домівках і запрошувати їх дізнатися про Ісуса. Павло також не говорить про людей, які борються з гріхом, як і всі ми. Він говорить про тих, хто сповідує християнство, але приймає свій гріх. Вони можуть виглядати побожними, але відкинули силу, яка може змінити їхнє життя (2 Тимофія 3:5).
Ці люди ходять до церкви і можуть навіть вважати себе більш духовними, ніж інші, тому що вони мають широкі погляди. На відміну від «закомплексованих» християн, вони вільні від правил.
Вони живуть більш просвітленим, «сповненим благодаті» життям. Але насправді вони фальшиві віруючі. Їхні уста кажуть, що вони люблять Ісуса, але їхні дії цього не показують. На перший погляд, вони здаються справжніми, але при подальшому огляді не витримують перевірки.
Це не те судження, до якого ми приходимо швидко. Павло наставляє Тимофія бути терплячим і лагідним, молячись, щоб Бог привів їх до покаяння, як Він зробив це для нас (2 Тимофія 2:24–26). Але настає день, коли потрібно «таких уникати». Ймовірно, це стосується відлучення від церкви, коли вона колективно заявляє, що сповідання віри людини більше не заслуговує на довіру. Коли це відбувається, тон відносин з людиною повинен змінитися — як пише Джонатан Ліман: «Час, проведений разом, повинен бути використаний, щоб закликати його або її до покаяння».
Наказ Павла вагомий. Але коли ми усвідомлюємо, що поставлено на карту в ситуації, коли той, хто називає себе віруючим, перебуваючи в нерозкаяному гріху, залишається «на хорошому рахунку» у своїй церкві — цей наказ набуває сенсу.
Ось дві важливі причини для християн у помісних церквах «таких уникати».
Причина №1: Вони можуть відвести вас від істинного шляху.
Нам слід уникати нерозкаяних «віруючих», тому що деякі з них приносять в Тіло Христове фальшиві вчення. Говорячи духовним мовою, вони пробираються в Божий дім і захоплюють тих, хто знаходиться всередині, щоб збити їх зі шляху (2 Тимофія 3:6,15). Церква зобов'язана розрізняти і дбати про те, чиє вчення вона отримує (2 Тимофія 4:3–4; пор. Галатів 1:8–9). Проблема лжевчень не зникла в першому столітті. Під виглядом духовності лжевчителі досі заохочують небіблійне вчення і безбожне життя, обманюючи мільйони. Те, що хтось називає себе «пастором», не означає, що він навчає істині. Лжевчителі оманливі; вони намагаються переконати вас, що просто передають голос Бога. Якщо ви не уникаєте їх, ви ризикуєте зійти з шляху, завжди навчаючись і ніколи не досягаючи пізнання істини (2 Тимофія 3:7).
Світ потребує вірних пасторів, щоб проповідувати Писання — як ті його частини, які підбадьорюють, так і ті, що викривають. Остерігайтеся духовних лідерів, які кажуть вам, що все в порядку, і що ви в порядку такі, які ви є. Все не в порядку; ви не в порядку такі, які ви є. Ми сповнені гріхом, і нам потрібна всемогутня сила Бога, щоб змінити наші серця. Прислухайтеся до вчення тих, хто скаже вам це, а потім вкаже вам на Ісуса.
Причина № 2: Вони протистоять істині.
Друга причина, з якої ми повинні уникати таких людей, полягає в тому, що «Як Янній та Ямврій протиставилися Мойсеєві, так само й ці противляться правді, – люди, які зітліли розумом, недосвідчені у вірі» (2 Тимофія 3:8).
Згідно з єврейськими переказами, Янній та Ямврій були єгипетськими магами, які протистояли Мойсею, наслідуючи його знамення перед фараоном.
Вони намагалися спростувати силу Бога Ізраїля і тримати народ у рабстві (Вихід 7:11,22). Точно так само і лжевчителі обіцяють свободу, але тримають людей у рабстві гріха. Павло хотів, щоб Тимофій уникав тих, хто противиться євангельській істині. Він хоче, щоб ми робили те ж саме сьогодні.
Вони не підуть далеко
Але є й хороша новина: вплив лжевчителів має термін дії (2 Тимофія 3:9). Подібно до того, як Янній та Ямврій врешті решт не змогли повторити чудеса Мойсея (Вихід 7:12; 8:18) і були засуджені Богом (Вихід 9:11), дурість лжевчителів виявиться, і істина в підсумку переможе.
Незважаючи на погрози і розчарування сьогодні, все буде виправлено, коли повернеться Ісус. Ті, у кого була тільки видимість благочестя — будуть викриті; ті, хто щиро довіряв Йому — будуть виправдані. Самі по собі ми всі винні перед Богом і заслуговуємо Його суду. Але ті, хто тримається за Христа, оголошуються праведними в Ньому і, завдяки вірі в Його завершену справу, охороняються від омани.
Бог був вірний, щоб вивести Свій народ з Єгипту; Він був вірний, щоб зберегти Свій народ в першому столітті; і Він буде вірний, щоб тримати нас міцно, зараз і на віки віків.
Автор — Девід Шуман / thegospelcoalition.org
Переклад — Ірина Жежерун для ieshua.org
Последнее: 3.12. Спасибо!
