На русском языке читайте здесь — Неожиданная правда о лжеучителях.
Питання не в тому, чи потрапляли ми коли-небудь під вплив так званих лжевчителів (це відбувається щодня), а в тому, як ми можемо розпізнати, яке вчення є невірним.
Щодня ми дивимося телевізор, слухаємо радіо або подкасти в інтернеті, читаємо новини. Майже як будь-хто в наш час, намагаємося бути в курсі останніх подій. Якщо ми, отримуючи цю інформацію, не можемо виявити неправду, ми піддаємося впливу неправдивого вчення в тій чи іншій формі. Навіть якщо ми не погоджуємося з почутим, це все одно впливає на нас якоюсь мірою.
Протягом своєї історії, церква зробила багато зусиль, щоб поширити Євангеліє. Біблійні послання переписувалися вручну, проповідникам доводилося пересуватися пішки або верхи, щоб донести Добру Новину світу. Тоді не було ні машин, ні літаків, і жодної друкованої преси, веб-сайтів або сторінок у Facebook. Але сьогодні якраз у кожного лжевчителя є обліковий запис у Twitter.
Як же ми можемо відрізнити істинних наставників від хибних, коли зараз так легко поширювати лжевчення?
«Повстануть лжепророки»
Нас не повинно дивувати, що сьогодні ми можемо зустріти брехню в церквах. Ісус і його апостоли дуже чітко дають зрозуміти, що лжевчителі прийдуть. Вони це обіцяють. Ось, що Ісус говорить про це:
«Адже постануть лжемесії та лжепророки й чинитимуть ознаки та чудеса, щоби звести, якщо вдасться, і вибраних. Ви ж стережіться! Я все сказав вам наперед» (Марка 13:22-23; див. також Матвія 24:24-25).
Крім того, Павло попереджає пресвітерів Ефеської церкви (Дії 20:29-31), а також Тимофія (2 Тимофія 4:3-4), що неправдиве вчення обов'язково прийде (також 1-е Тимофія 4:1 та 2-е Тимофія 3:1-6). І якщо у вас ще залишилися сумніви, Петро приєднується до вищесказаного словами: «як і між вами будуть лжевчителі» (2 Петра 2:1).
Лжевчителі були впродовж усієї історії церкви і, ймовірно, в наш час їх стало більше.
Слідкуйте за їхнім вченням і життям
Зі слів Христа і Його учнів ми можемо зрозуміти, як розпізнати в повсякденному житті лжевчителів, їхні помилкові вчення. Вони не тільки вчать неправильно, а й живуть неправедно.
У їхніх помилках у вченнях, хоча й малопомітних, але таких, що вводять в оману, ми побачимо, що компроміси, на які вони йдуть зі світом, впливають на їхнє життя. Цей вплив, як правило, не проявляється відразу, але рано чи пізно дає про себе знати. Про це говорить Ісус у Євангелії від Матвія 7:15-20:
«Стережіться лжепророків, які приходять до вас в овечих шкурах, а всередині – хижі вовки. За їхніми плодами впізнаєте їх. Хіба збирають виноград з тернини або смокви – з будяків? Так усяке добре дерево родить добрі плоди, а погане дерево родить погані плоди. Не може добре дерево поганих плодів родити, а погане дерево родити добрих плодів. Кожне дерево, що не родить доброго плоду, зрубують і кидають у вогонь. Тож за їхніми плодами пізнаєте їх» (див. також Луки 6: 43-44).
Ісус говорить про це двічі, так що ми не можемо це упустити. Ми впізнаємо їх за плодами. Його попередження може здатися ясним і простим на перший погляд, але, як відомо, дерева не плодоносять миттєво. В решті решт, плоди (або їхня відсутність) будуть проявлятися. Те, що може початися як нешкідливий шепіт у зачиненій кімнаті, незабаром буде проголошено на даху (Лк 12:3). І тому Павло наставляє лідерів не тільки приділяти пильну увагу своїм вченням та учням, а й своєму власному життю (Дії 20:28; 1 Тимофія 4:16).
Без сумніву, може бути важко відразу розпізнати лжевчителів. Якщо ми не стежимо за їхнім особистим життям або ще не помітили, у чому вони йдуть на компроміс, за їхньою поведінкою буває складно зрозуміти, чи є вони справжніми послідовниками Христа. Але з часом ми побачимо це не за кількістю проповідей і слухачів, а за їхньою якістю і відданістю служінню і, зрештою, за їхнім власним життям.
Спокуса грошей, сексу і влади
У 2-му посланні Петра (2 розділ) йдеться про те, як Ісус попереджає нас про наслідки лжевчень. Петро дуже мало сказав про компроміси, але він дає докладний опис компромісного життя.
Вірші 1 і 3 говорять про «згубну єресь» і «улесливі слова», які справді можуть бути у вченнях, але нічого більше в цьому розділі не говориться про самі вчення, а більше уваги приділяється їхньому життю.
Ми можемо звести це до трьох пунктів, і всі три про характер і поведінку, але не про вчення:
- гордість, або непослух (вірш 10) — вірш 1: вони «відречуться від Того Владики, Який їх викупив» (також вірші 12-13 і 18).
- розбещеність, що зазвичай означає сексуальний гріх — вірш 2: «багато хто піде за їхньою розбещеністю» (також вірші 10, 12-14 і 19).
- жадібність до грошей і матеріальна вигода — вірш 3: «І в ненаситності вони ловитимуть вас улесливими словами» (з жадібності своєї вони будуть наживатися на вас) (також вірші 14-15).
Знову і знову Петро описує гріхи жадібності, похоті та гордості (гроші, секс і влада). Історія показує, що лжевчителі припускаються помилок у своїх вченнях через моральний компроміс за цими трьома пунктами.
Також ми можемо побачити, як їхні помилки призводять до гріха проти самих себе, проти інших або проти Бога. У своїй жадібності вони ошукують людей для отримання матеріальної вигоди. Або у своїй похоті вони піддаються розпусті (чи то блуд, чи то перелюбство, чи то гомосексуалізм — 2-е Петра 2). Або у своїй гордості, вони «зневажають владу» (2-е Петра 2:10), або Бога, який є найбільшим авторитетом, що підтримує всі органи влади.
Ми не можемо бути готові до всіх пасток
Якщо неправдиве вчення не тільки в тому, що говорять і пишуть наші лідери, а й у тому, як вони живуть, то як церква може розпізнати і викрити лжевчення сьогодні? Зараз так просто прослухати проповідь на конференції або онлайн, але як ми можемо бути впевнені в тому, що ці проповідники живуть праведним життям?
Найбільшим захистом від хибного вчення є помісна церква, яка живе за Словом Божим і добре знає своїх лідерів, на відміну від тих проповідників, яких ми бачимо на екрані.
Наші лідери мають бути відповідальними і не ставити себе вище за інших так, щоб ми могли попустити їм що-небудь відмінне від звичайного християнського життя. Пастори мають бути з народом. Пастухи повинні пахнути як вівці, тому що вони живуть і ходять серед овець, і не відокремлюються від отари. Нам потрібні пастухи, які вважають себе насамперед вівцями, і тільки в другу чергу — лідерами та вчителями. Нам потрібні пастори, які цінують більше те, що їхні імена написані на небесах, ніж те, що вони можуть бути Божими посудинами у великому служінні (Луки 10:20).
Ісус врятує Свою Церкву
Але знаєте що? Можна (і навіть потрібно) стежити за своїм життям і спостерігати за життям і словами наших лідерів, але як би ми не старалися, у нас немає впевненості в тому, що те, що ми робимо, і те, що ми чуємо, є абсолютно вірним. Але те, у чому ми можемо бути абсолютно впевнені, це те, що «Господь вміє рятувати побожних від спокуси…» (Петра 2: 9)
Незалежно від того, як перекручують вчення, як ми переживатимемо, якщо в нашій церкві виявлять лжевчителя, які важкі настали дні та якими безпорадними ми можемо себе почувати, виконуючи Боже Слово і зберігаючи благочестиве життя в Господі, ми завжди маємо те, що нас підкріпить: Ісус знає, як врятувати Божий народ.
Ісус — найбільший і наймудріший вчитель, який коли-небудь жив. Він відкупив нас від гріха, і Він збереже від серйозних помилок кожного, хто віддав Йому своє життя. Незалежно від того, наскільки зменшується церква, і від того, наскільки беззахисними ми себе почуваємо, той, хто є водночас істинним учителем і прикладом праведного життя, збереже наше життя і нашу душу.
Бог зберіг Ноя (2 Петра 2:5) і позбавив Лота (2 Петра 2:7). Ісус врятує своїх послідовників від неправдивих вчень, лжевчителів і гріховного життя.
Автор — Девід Метіс / desiringgod.org
Переклад — Ірина Жежерун для ieshua.org
Последнее: 3.12. Спасибо!
