На русском языке читайте здесь — Зачем продолжать молиться об одном и том же?
(Вільно володієте українською мовою? Маєте бажання на волонтерських засадах служити в перекладі матеріалів з російської на українську? Будь ласка, напишіть нам — al.fishman@gmail.com)
«…Ілля піднявся на вершину Карміла і нахилився до землі, і схилив свій лик між своїми колінами своїми і сказав отроку своєму: піди, подивися до моря. Той пішов і подивився, і сказав: нема нічого. Він сказав: роби це до семи разів. На сьомий раз той сказав: ось, невеличка хмарка постає від моря, завелика, як людська долоня. Він сказав: піди, скажи Ахавові: запрягай колісницю твою і їдь, щоби не спіткав тебе дощ» (3 Царств, 18:41-44).
Ілля знав, що обіцянка про сильний дощ ось-ось сповниться.
Як Ілля тренував свою віру
В історії Іллі насправді було диво – і віра – у визначеній пропорції. Три роки не було зовсім ніякого дощу. Але Бог сказав Іллі, що дощ поллється за його словом…
Як ви думаєте, що відчував Ілля після того, коли втретє перевірив, чи є відповідь на його щирі молитви, і не знайшов ніяких ознак «сильного дощу», про що він обіцяв цареві Ахаву. І в четверте, і в п’яте… Що змушувало його посилати свого слугу знову і знову? Як він зумів не впасти у відчай?
Це нагадує мені іншу подію, коли Ілля молився за щось таким же чином, знову і знову: у попередній главі ми бачимо, як він возносить молитви за єдиного сина вдови, котрий нагло загинув. Ілля благав Господа і «витягнувся над дитиною» кілька разів:
«…і візвав до Господа і сказав: Господи Боже мій! Невже Ти вдові, у якої я зараз є, вчиниш зло, коли умертвиш її сина? І витягнувшись над дитиною тричі, він візвав до Господа і сказав: Господи Боже мій! Хай повернеться душа отрока цього до нього. І почув Господь голос Іллі, і повернулася душа отрока цього до нього, і він повернувся до життя. І взяв Ілля дитину, і завів його у дім, і віддав його матері його, і сказав Ілля: дивися, твій син живий» (3 Царств, 17:20-23).
Ілля знав наперед, що означає молитися багато разів, і без видимої відповіді на початку, у вірі, допоки не отримаєш відповідь «так!» Він бачив, як Бог повертав життя померлим. Він прийняв виклик на вершині гори Карміл. Три рази – щоби повернути життя померлому синові вдови, сім разів – щоби полив дощ безплідну землю, які спустошила засуха.
Але як він навчився так вірити і бути впевненому у тому, що Бог все вчинить? Щоби бути таким наполегливим молитвенником, нам потрібна впевненість, що ми возносимо молитви згідно з Божою волею.
Перед тим, як зустріти вдову із Сарепта, Бог звелів Іллі усамітнитися біля струмка Хораф. Там Бог забезпечив його водою зі струмка, а птахи приносили йому щодня м'ясо. Але скільки днів він там пробув? У Біблії сказано, що він там був «деякий час» — допоки струмок не змілів через посуху. Очевидно, декілька місяців. Він там був сам, єдине спілкування – з Богом. І, звичайно, птахи, але з ними яке спілкування? У цей час Ілля вчився говорити з Богом і слухатися Бога. І це пізнання було все сильнішим і сильнішим. Пізнавав Його голос і Його шляхи. Це дуже важлива складова розвитку досконального молитовного життя… нам потрібно звикати до Слова, до голосу, дізнаватися про плани, знаходити дорогу до Серця Бога, вивчати Його шляхи. Тоді ми зможемо молитися згідно з Його волею, бути у стосунках з Ним, бути впевненими, що Він почує нас і дасть відповідь, і не важливо, скільки нам доведеться чекати, або скільки разів нам потрібно повертатися і просити – знову і знову…
Ілля знав, що він може покластися на Бога, і не впадав у відчай. І не важливо, якими були обставини, або яким диваком він виглядав в очах людей. Він є великим прикладом для нас, коли ми молимося за духовний стан Ізраїля і євреїв в усьому світі.
Молися до тих пір, допоки щось не відбудеться
Ісус також бажає, щоби ми навчилися молитися таким чином, як бачимо у 18-й главі від Луки. Перший вірш говорить нам, що він розповів їм приповістку про наполегливу вдову, «щоби показати їм, щоби вони молилися і не впадали у відчай».
Ця вдова знала, що таке істина і справедливість, і досягала цього. Ми також можемо пізнати, що можемо по праву чекати від Бога. Це також питання віри – мати довіру до Божого характеру, Його благості, справедливості, бажання благословляти, зцілювати і спасати. Ієшуа запитує: «Хіба Бог не захистить вибранців Своїх, котрі взивають до нього вдень і вночі, хоч і робить це повільно. Кажу вам, що не забариться Він захистити їх!»
Потім він наполегливо запитує: «Але Син Людський, коли прийде, чи знайде Він віру на землі?»
Ісус тут порівнює віру і вміння не впадати у відчай. Наполегливість у молитві, навіть коли відповіді ще немає, і ми повинні повертатися до неї знову і знову, вимагає віри. Віри у те, що про що ми просимо – це дійсно Його воля, і Він це виконає, і ми нарешті отримаємо відповідь, якщо не здамося.
Але чому Бог хоче, щоби ми «повторювалися» знову і знову?
У Бога недостатньо інформації?
У Нього погана пам'ять?
Нам потрібно Його вмовити зробити щось добре?
Він набиває Собі ціну?
У чому справа?
Я вірю, зрештою, що, принаймні частково, Бог вимагає від нас, щоби ми удосконалювали нашу віру. Капітулювати легко, легко впасти у відчай, легко злякатися провалу і розчарування. Але Бог покликав нас бути воїнами віри – вперто продовжувати, залишатися сильними, бути мужніми і хоробрими. І якщо скептицизм не за горами, ще сильніше вдаватися у молитву, знаючи, що Божа милість підхопить вас.
Тут потрібна віра. І це те, що Він бажає бачити у нас.
Наполегливість у повторенні – знову і знову – у вірі, силі і впертості. З вірою у Його характер, у Його обіцянку, і уповаючи на Його Слово!
Якщо ми готові «повторювати», навіть коли все здається безнадійним, якщо ми готові вчитися на Божому тренувальному полі поступу віри, наші молитви, подібно до молитов Іллі, будуть сильними і ефективними!
Джерело — oneforisrael.org
Переклад — Микола Борщівський для ieshua.org
Последнее: 26.07. Спасибо!
