На русском языке читайте здесь — Не тот Хэллоуин, который вы помните.
Згідно з календарем, Хелловін завжди припадає на 31 жовтня. Але ми, християни, часто плутаємось, у якому культурному моменті ми зараз перебуваємо: чи ми повернулися в епоху, коли ми засуджуємо цей день як нечестивий, язичницький звичай? Чи ми знаходимося на тому етапі, коли розглядаємо його як (в основному) невинну розвагу?
Ми настільки довго беремо участь у цій бінарній дискусії, що, можливо, проґавили, наскільки Хелловін змінився і набув нового культурного значення.
Сьогодні Хелловін відбиває різні культурні сили, які протягом часу вплинули на його значення та практику. Для деяких він залишається веселим святом творчості та спільності; для інших це складніший символ, який відображає постійне захоплення нашої культури смертю, темрявою та надприродним. Ці значення, що змінюються, підкреслюють як мінливість культурних практик, так і постійне людське прагнення до того, що уособлює Хелловін — зв'язку, ідентичності та трансцендентності.
Хелловін: культурна еволюція
Історичні свідчення вказують на те, що Хелловін бере свій початок у стародавньому кельтському святі Самайн. Це свято знаменувало кінець збирання врожаю та початок зими – час, коли, як вважалося, межа між живими та мертвими стає прозорішою. Однак згодом християни адаптували і трансформували багато цих язичницьких звичаїв. До Середніх віків свято перетворилося на попередника Дня всіх святих (дня напередодні Дня всіх святих, англ. All Hallows' Eve), в який вшановували тих, хто помер у вірі. Близько 1745 року день напередодні Дня всіх святих стали називати Хелловіном.
Коли Хелловін прийшов до Сполучених Штатів, він продовжував змінюватися. Черпаючи натхнення з ірландських та англійських традицій, в середині 19-го сторіччя американці почали вбиратися в костюми і ходити по домівках, просячи їжу чи гроші, що стало попередником сьогоднішньої традиції «солодощі чи капость» (англ. trick-or-treating). Це змішання європейських народних традицій, колоніальних свят врожаю та американської комерціалізації зрештою перетворило Хелловін на подію, яку багато хто з нас пам'ятає з дитинства.
Проте за останні десять років Хелловін дуже змінився. Це більше не просто локальний захід, під час якого діти вбираються, щоб збирати цукерки. Натомість свято пережило безпрецедентне зростання економічної та культурної значущості. Національна федерація роздрібної торгівлі повідомляє, що витрати на Хелловін досягнули рекордних 12,2 мільярда доларів у 2023 році. Опитування показало, що 72 відсотки американців планують відсвяткувати Хелловін цього року і витратити в середньому 103,63 долара на людину (при цьому прогнозується, що на костюми для домашніх тварин буде витрачено загалом 700 мільйонів доларів ).
Зростання витрат на свято в основному зумовлене його прийняттям дорослими. Звичайно, складні костюми та вечірки існують уже сторіччя. Але вони стали новою нормою. Аналогічно будинки з привидами перетворилися на повноцінні «захоплюючі жахіття», де люди платять, щоб поринути у складні сцени жаху. Навіть наші двори перетворилися, прикрасившись скелетами, павутиною і аніматроніками в натуральну величину.
Чому Хелловін стає масштабнішим, страшнішим, сексуальнішим і екстравагантнішим? І що це може нам розповісти про нашу культуру та про те, куди вона рухається?
Ми одержимі страхом і фантазією
Точно так само, як не всі з нас згодні з тим, що таке Хелловін, ми можемо не погодитися з тим, що нинішній сплеск Хелловіна говорить про нашу культуру. Але є кілька можливих інтерпретацій, над якими варто замислитись.
По-перше, зачарованість смертю і темрявою може відображати тугу за чимось трансцендентним. У світську епоху, яка применшує духовність, люди, як і раніше, відчувають потяг до таємничого і навіть моторошного, бо це передбачає, що в цьому житті є щось більше, ніж матеріальний світ. Для багатьох Хелловін дає можливість поринути у надприродне без будь-якого реального ризику чи зобов'язань. Це спосіб задовольнити нашу цікавість у духовному і при цьому бути захищеними від його реальності.
По-друге, культурне прийняття страху може бути випускним клапаном для більш глибоких тривог. У суспільстві, що страждає від поділу, невизначеності та занепокоєння про майбутнє, Хелловін дає можливість зіткнутися зі страхом на керованих умовах. Фільми жахів та будинки з привидами створюють контрольоване середовище, яке дозволяє нам сміятися та кричати одночасно. Ми можемо зіткнутися з жахом, знаючи, що ми в повній безпеці. Ця ритуалізація страху — перетворення наших кошмарів на розвагу — дає дивне почуття розширення прав і можливостей, хоча зрештою воно швидкоплинне й поверхневе.
Ще одним значним зрушенням у культурній еволюції Хелловіна є зростаюча сексуалізація свята. Те, що колись було безневинним приводом вбиратись для дітей, стало можливістю для дорослих носити пікантні та провокаційні костюми. Ця тенденція вперше почалася в середині 1970-х років, як відзначає Джульєт Лапідос, коли «гей-спільноти в Сполучених Штатах прийняли Хелловін як привід для відвертого, химерного вбрання». Сьогодні це стало повсюдним і особливо помітно на ринку жіночих костюмів, де багато одягу спеціально розроблено як відверті та такі, що підкреслюють сексуальну привабливість. Така сексуалізація виявляє більш глибокі культурні проблеми, такі як комерціалізація тіла та те, як ми можемо плутати своє почуття ідентичності із сексуальною привабливістю.
Крім того, інвестиції нашої культури у фантазію та акторство на Хелловін говорять про глибшу жагу ідентичності та запит, особливо для дорослих, на вихід за рамки. Костюми дозволяють як дітям, так і дорослим досліджувати особистості, відмінні від їхньої повсякденної реальності. Вони можуть вибирати персонажів, які репрезентують гумор, силу чи навіть моральну темряву. Це прагнення може розкрити більш глибоке занепокоєння — незадоволеність буденністю та пошук сенсу, укоріненого в експресивному індивідуалізмі.
Як слід реагувати християнам?
Для віруючих це свято представляє як виклики, так і можливості. Як нам виховувати наших дітей серед бурхливо прогресуючої культурної привабливості Хелловіна? Як нам усвідомлено ставитись до наших сусідів, чиї газони прикрашені огидними, а не славетними речами? Ось кілька пропозицій, які варто розглянути, коли ви намагатиметеся зорієнтуватися у нових реаліях Хелловіна.
Захистіть свою совість і совість ближніх
Деякі християни можуть відчувати себе зобов'язаними повністю уникати Хелловін, тоді як інші можуть бачити в ньому можливість для досягнення суспільства. Обидві позиції можуть прославляти Христа, якщо підходити до них з розумом та з чистою совістю. Тим, хто вирішить взяти участь, слід подумати про те, як ваші дії можуть прославляти Бога і відбивати Його любов до ваших ближніх. Не висміюйте і не соромте тих, хто не згоден з вашим поглядом. Взаємодійте з благодаттю і пам'ятайте про те, як ви можете будувати мости, а не бар'єри, визнаючи, що віруючі християни можуть дійти різних висновків.
А тим, хто вважає, що Хелловін — це язичницька практика, якої слід уникати, не варто поспішати з судженням про тих, хто не згоден. Зрозумійте, що багато аспектів Хелловіна є адіафорою, тобто «байдужими речами, що не мають значення». Як сказав би апостол Павло, солодощі на Хелловін не наближають нас до Бога; ми не стаємо гіршими, якщо не їмо їх, і не стаємо кращими, якщо їмо (див. 1 Кор. 8:8).
Визначте найбільш реальні небезпеки
Для більшості дітей небезпека Хелловіна полягає не в тому, що вони захопляться язичницькою духовністю, а в тому, що вони піддадуться тоншому ідолу — матеріалізму. Зосередження на придбанні більшої кількості ласощів або володінні кращим костюмом може здатися невинним. Але це підживлює матеріалізм, що посилюється і поширюється на весь святковий сезон. Батьки можуть спрямовувати дітей, підкреслюючи щедрість, домашню творчість та спільну діяльність, а не просте накопичення чи змагання.
Для дорослих головна небезпека полягає в ідолі ескапізму. Хелловін багатьом дає можливість вдатися до фантазій, анонімності та надмірностей. Багато хто шукає відстрочки від тиску повсякденного життя і вважає 31 жовтня часом, коли моральні правила стають гнучкішими. Ця втеча, навіть якщо вона здається невинною, може призвести до глибшого відсторонення від обов'язків і реалій світу, яким Бог закликав нас керувати. Дорослим слід пам'ятати про те, як їхня участь у заходах Хелловіна відображає їхні цінності, і подумати, як вони можуть використати цей культурний момент, щоб продемонструвати самоконтроль, гостинність та справжню радість, а не швидкоплинні емоції.
Шукайте можливості для Євангелії
Хелловін може дати можливості вказати нашим сусідам на більш глибокі істини. Розмови про страх, смерть і навіть вибір костюмів можуть стати відправними точками для обговорення реальності гріха, сюрпризу Євангелії та інших питань віри. Наприклад, якщо стіл вашого колеги затягнутий (бавовняним) павутинням, або двір вашого сусіда завалений (пластиковими) трупами, у вас є можливість запитати, чому Хелловін — його улюблене свято, і продовжити обговорення духовних реалій.
Таким чином, екстравагантність прикрас на Хелловін може стати унікальною точкою для початку спілкування. Замість того, щоб уникати або засуджувати, спробуйте почати розмову. Похваліть творчий потенціал людей, приєднайтесь до заходів району чи організуйте власний захід. Демонстрація любові Христа часто починається з простої присутності — участі в житті, навіть у моменти, коли культура здається далекою від Нього. Так само, як Павло в Афінах вказав на вівтар, присвячений «невідомому богу», щоб передати своє послання язичницької аудиторії (Дії 17:23), ми можемо використати цей культурний момент, щоб вказати на глибші істини.
Світло в темряві
Хелловін може ставати все більш страшним і складним, але послання про перемогу Христа над страхом і смертю залишається незмінним.
У той час, як світ прикрашає себе для страху, ми маємо можливість втілювати надію. У нас є можливість наставляти наших дітей і залучати наших сусідів, показуючи їм, що є Світло, що світить у темряві, і темрява не огорнула Його (Івана 1:5).
Як віруючі, ми можемо підходити до Хелловіна не зі страхом чи осудом, а з розрізненням та благодаттю. Розумно взаємодіючи з традиціями нашої культури, що розвиваються, ми можемо продемонструвати, що наша надія заснована на чомусь набагато більшому, ніж сезонні гострі відчуття або швидкоплинні втечі. Вчиняючи так, ми закликаємо інших задуматися про вічні істини, які надають сенсу нашим святкуванням і перетворюють наші страхи на віру.
Автор — Джо Картер / thegospelcoalition.org
Переклад — Ганна Іващенко для ieshua.org
Последнее: 26.07. Спасибо!
