На русском языке читайте здесь — Осенние еврейские праздники и Новый Завет.
Йом Труа (Свято Сурм, також відомий як Рош га-Шана), Йом Кіпур (День Викуплення) та Сукот (Свято Кущів) відомі як осінні єврейські свята, і в іудаїзмі ці три встановлені дні вважаються священними. У ці дні євреї всього світу, навіть ті, хто не відвідує богослужіння регулярно, збираються в синагогах для молитов, присвячених покаянню, суду та спасінню.
Основні настанови Бога щодо цих священних днів можна знайти в книзі Левіт, розділ 23, а подальші подробиці наводяться в книгах Левіт, Числа та Повторення Закону. Хоча ці дні мають першорядне значення для євреїв, християни не надають їм такого ж значення, навіть коли заявляють, що вірять у Біблію від «Буття» до «Об’явлення», що містить Божі вказівки щодо цих призначених часів.
Деякі християни практично повністю ігнорують ці дні, вважаючи їх частиною Старого Завіту, що не має відношення до новозавітних віруючих. Інші християни, не дотримуючись цих днів як частини свого шляху віри, розглядають їх як пророчі та використовують як основу для своїх пророчих сценаріїв про кінець часів: Підхоплення відбудеться, коли пролунає звук сурми в Йом Труа, суд відбудеться в Йом Кіпур, а Тисячолітнє царство настане як символічний Сукот.
Хоча, можливо, є підстави розглядати ці дні в пророчому контексті, пов’язаному з поверненням Ієшуа (Ісуса), ці дні були дані не просто для того, щоб ми могли згадувати їх як приклади того, що відбудеться в майбутньому. Бог дав ці дні не лише Ізраїлю, що жив до руйнування Храму, і не для того, щоб євреї по всьому світу збиралися в синагогах і підносили молитви покаяння та прощення, хоча я вважаю, що й те, й інше частково є причиною.
Бог говорив про ці дні в наступному вірші: «Сім днів у році святкуйте це свято для Господа. Це вічна постанова для ваших нащадків. Відзначайте його сьомого місяця» (Лев. 23:41). Вони так само важливі й актуальні для віруючих у Месію сьогодні, як і за часів скинії та храму, і я вважаю, що апостол Павло думав так само. Адже навіть після того, як він увірував в Ієшуа і почав подорожувати серед народів, щоб ділитися Доброю Новиною, Павло продовжував повертатися до Єрусалима, щоб дотримуватися цих встановлених часів, навіть ризикуючи зазнати корабельної аварії та загинути.
Ці осінні свята — не просто пророчі знамення повернення Месії, а й значущі та важливі дні для нас, сучасних віруючих. Дозвольте мені пояснити.
Якщо ми розглянемо призначені часи, перелічені в книзі Левіт 23, то побачимо, що вони починаються з Шабату, про важливість якого я напишу окремий допис. Далі ми читаємо про Песах та свято Опріснокив, які відзначаються протягом восьми днів. Читаючи про ці дні, ми виявляємо, що вони нагадують про час, коли Ізраїль перебував у єгипетському рабстві й звертався до Бога. Потім Всевишній визволив Ізраїль, одночасно покаравши Єгипет. Ми також читаємо про тих, хто вийшов із Єгипту й жив у пустелі серед кущів. Наступний призначений час, про який ми читаємо, — це Шавуот, також відомий як П’ятидесятниця, день, присвячений даруванню Тори на горі Синай.
Отже, ми читаємо про день, коли пролунав голос і Ізраїль звертався до Бога. Потім ми читаємо про день, коли одних засудили, а інших звільнили, щоб вони жили в пустелі в наметах. Далі ми читаємо про тих, хто, живучи в пустелі, уклав завіт з Богом. Усе це відбувається навесні, а потім настає літо. Після літа ми читаємо про осінні часи, які відображають події весняних часів.
Є день, коли чути звук, Йом Труа. Є день суду, Йом Кіпур, коли одного козла судять, а іншого відпускають у пустелю. Потім настає Сукот, коли народ Ізраїлю живе в кущах, згадуючи мандрівку пустелею. Однак ви помітите, що восени, після Сукота, немає дзеркальної події для весняного Шавуота, дня укладення завіту Тори.
Це тому, що, як сказано в Біблії, в Єремії 31:31-33 та Євреїв 8:8-10:
«Ось дні наступають, говорить Господь, і складу Я із домом Ізраїлевим і з Юдиним домом Новий Заповіт. Не такий заповіт, що його з їхніми батьками Я склав був у той день, коли міцно за руку їх узяв, щоб їх вивести з краю єгипетського. Та вони поламали Мого заповіта, і Я їх відкинув, говорить Господь! Бо це ось отой Заповіт, що його по цих днях складу з домом Ізраїля, каже Господь: Дам Закона Свого в середину їхню, і на їхньому серці його напишу, і Я стану їм Богом, вони ж Мені будуть народом!»
«Бо їм докоряючи, каже: Ото дні надходять, говорить Господь, коли з домом Ізраїля й з Юдиним домом Я складу Заповіта Нового, не за заповітом, що його Я склав був з отцями їхніми дня, коли взяв їх за руку, щоб вивести їх із землі єгипетської. А що вони не залишилися в Моїм заповіті, то й Я їх покинув, говорить Господь! Оце Заповіт, що його Я складу по тих днях із домом Ізраїлевим, говорить Господь: Покладу Я Закони Свої в їхні думки, і на їхніх серцях напишу їх, і буду їм Богом, вони ж будуть народом Моїм!»
Ці свята вічні, бо вони були дані не лише для людей Старого Завіту, а й для людей Нового Завіту, які, згідно з пророцтвами, мали з’явитися після пророчого літа. Весняні свята розповідають про перше дарування Завіту, а осінні свята звертаються безпосередньо до тих, хто є частиною Нового Завіту.
Автор — Ерік Токаєр / mycharisma.com
Переклад — Ірина Жежерун для ieshua.org
Последнее: 12.07. Спасибо!
