На русском языке читайте здесь — 10 вещей, которым христиане могут научиться из Осенних Праздников.
У кожному з осінніх свят — Роша аШана (Новий Рік), Йом Кіпур (День Викуплення) та Сукот — є дорогоцінні перлини, сховані Богом Авраама, Ісака та Якова. Окрім календаря щорічних священних зібрань, свята з книги Левит (Лев. 23) як єдине ціле вказують читачеві на глибше розуміння Бога Ізраїлю.
Рік за роком, коли ми святкуємо Боже забезпечення і збереження єврейського народу, ми згадуємо, що той самий Бог, який обіцяв ніколи не залишити Ізраїль (Єр. 31:25-27), обіцяв нам також прощення і вічне життя як безкоштовний дар (Еф. 2:8-9). Ось список деяких речей, яких християни можуть навчитися з осінніх свят:
1. У Бога є особливий план для єврейського народу
Бог не закінчив з Ізраїлем і єврейським народом! Навпаки, у Нього досі є особливий план для Свого обраного народу. Єврейський календар, який міститься в 23 розділі книги Левит і частково повторюється в решті ТаНаХа (Старого Заповіту), показує, що Бог дав єврейському народу «священні зібрання», щоб зробити нас «світлом для народів» (Лев. 23:1-3; Втор. 7:6-11; 1 Хрон. 8:53; 8:59-61; Іс. 42:6).
2. Бог — це Бог завітних відносин
З перших розділів книги Буття і протягом усього Писання Бог завжди був Богом стосунків — з людством загалом і з єврейським народом зокрема. Це почалося із Завітів в Едемському саду (Бут. 2:15-17) і з Адамом (Бут. 3:14-19). Завіт Мойсея, укладений з дітьми Ізраїлю, складається з 613 міцвот (заповідей), включно зі святкуванням Свят Ізраїлю для всіх поколінь. Бог висловив Своє глибоке бажання стосунків, навчаючи Ізраїль того, як мати ці стосунки з Ним багатьма способами, включно з Осінніми Святами як щорічним нагадуванням про те, щоб Ізраїль звертався до Нього. Серія завітів досягає кульмінації в Новому Завіті, укладеному з народом Ізраїлю (Єр. 31:31-34), який виповнився в Месії.
3. Краще розуміння єврейського народу
Бут. 12:1-3 говорить нам про Завіт, який Бог уклав з Авраамом. У третьому вірші Бог сказав: «І поблагословлю, хто тебе благословить, хто ж тебе проклинає, того прокляну. І благословляться в тобі всі племена землі!» Для християн, які вірять Біблії і люблять Ізраїль, благословення єврейського народу має бути частиною того, що ми робимо. Немає більшого благословення, ніж дати єврейському народові дар, який ніколи не припиняє даяння, — Добру Звістку (Рим. 10:1-5; 11:11). Великі свята та їхнє сучасне святкування дає нам чудовий зв'язок із єврейською громадою, через що ми можемо ділитися посланням про Месію. Коли ми вивчаємо свята з Лев. 23, ми більше дізнаємося про єврейський народ і в результаті стаємо більш здатними донести своє послання сміливо й акуратно.
4. Викупний шлях Месії
Знаючи свята Ізраїлю, ми не тільки краще зрозуміємо єврейський народ, а й поглибимо своє розуміння Єврейського Месії, оскільки кожне свято вказує на особливу подію на викупному шляху Ієшуа, нашого Відкупителя. У якомусь сенсі, великий Божий план розкривається через свята. Багато вірян згодні, що кожне священне зібрання, описане в книзі Левит, виповнилося або буде виконано в особливій події, особливим чином, на пророчому шляху Месії. Як весняні свята всі виконались з першим пришестям Месії, так і Осінні Свята здійсняться з Його другим пришестям. До речі, порядок свят у єврейському календарі може дати нам уявлення про послідовність подій останніх днів.
Друге пришестя Месії:
Рош аШана (Новий Рік) — звук Сурми сповіщає Останній Час;
Йом Кіпур (День Викуплення) — Велика Скорбота;
Сукот (Свято Кущів або Наметів) — Тисячолітнє Месіанське Царство.
5. Рош аШана: Новий Рік
Рош аШана означає «голова року». Це свято також відоме як Свято Сурмлення, і воно є першим серед трьох осінніх Свят. Тема Рош аШана — це зібрання і покаяння для підготовки до двох інших свят — Йом Кіпур (День Викуплення, найсвятіший день у єврейському календарі) і Сукот (Свято Кущів).
На Рош аШана ми готуємо наші серця до чудового сезону Великих Свят (Лев. 23:23-25; Числ. 29:1-6; Пс. 80:4-5; Езд. 3:1-6; Неєм. 8:1-2). Єврейський народ по всьому світу сурмить у шофар (баранячий ріг). Як пророцтво Рош аШана виповниться під час Підхоплення (1 Сол. 4:13-18; 1 Кор. 15:50-58). Важливо зазначити, що Підхоплення не обов'язково станеться на Рош аШана, адже Біблія ясно говорить, що ми не знаємо ні дня, ні години (Мт. 24:42-44; 25:13).
6. Йом Кіпур: День Викуплення
Йом Кіпур — найурочистіше з Осінніх Свят. Це піст і день скорботи (Лев. 16; 23:26-32). Як описано в 16 розділі книги Левит, Йом Кіпур був днем викуплення гріхів усього Ізраїлю за допомогою щорічних жертвоприношень, які проводив Первосвященник. Спершу він викупав свої гріхи, приносячи і жертву за гріх, і жертву цілопалення (Лев. 16:3). Після принесення жертв за себе та інших священників він був готовий приносити жертву за викуплення Ізраїлю (Лев. 16:5-7). Використовували двох цапів. Одного заколювали, а другого, відомого як азазель або «цап-відбувайло», проводили в пустелю, і традиція говорить нам, що його зіштовхували зі скелі для вірної смерті, що забирає з собою всі гріхи Ізраїлю, щоб про них більше не згадувалося. Ієшуа став нашим азазелем 2 тисячі років тому (Рим. 5:8; 8:3).
Тричі в 23 розділі книги Левит (вірші 27, 29, 32) єврейському народові говориться «упокорювати свої душі». Пророче виконання свята Йом Кіпур настане з настанням Великої Скорботи, також відомої як «час недолі для Якова» (Єр. 30:7), що є конкретним описом лиха Ізраїлю під час Великої Скорботи (Зах. 13:9; 12:10; Лк. 13:35).
7. Сукот: Свято Кущів
Сукот означає «намети» (курені) на івриті (Лев. 23:33-44; Вих. 23:14-17; Числ. 29:12-38; 1 Хрон. 8:2; 1 Хрон. 12:25-33; Неєм. 8:13-18). У біблійні дні, як і в наш час, євреї будують тимчасові оселі або курені, щоб їсти (інколи й спати) в них протягом тижня Сукоту. Ми робимо це, щоб згадати і відсвяткувати Боже забезпечення дітей Ізраїлю і Його проживання з ними в поневіряннях пустелею. На підставі Лев. 23:40 були розроблені рабиністичні закони про те, що сьогодні відомо як «чотири види». Щороку сім'я повинна мати власний лулав, або «паросток», і етрог, або «той, що сяє» (цих термінів немає в Біблії) для святкування. Усі чотири види тримають у руках і розмахують ними в чотирьох напрямках — вгору, вниз і в сторони, що символізує всюдисущість Бога.
Не можна пропустити пророче значення Сукоту. Рабини вчили, що одного разу Бог виллє Свій Святий Дух на Ізраїль (Йоіл 2:28). В Ів. 7:37-38, під час семиденного святкування Сукоту, Месія Ієшуа пов'язав вилиття води із Собою і водою вічного життя, яку Він дає. Його єврейські слухачі відразу провели зв'язок між цими поняттями. Ба більше, Ієшуа, — Бог у плоті, що перебуває з нами, — буде остаточним виконанням Кущів, коли ми всі будемо мешкати з Ним у Його майбутньому Тисячолітньому Царстві (Зах. 14:16-19). Петро під час Преображення (Мт. 17:1-8; Мк. 9:2-8; Лк. 9:28-36) помилково думав, що Ієшуа вже приніс Царство, і хотів побудувати три шатри, по одному для Месії, Мойсея та Іллі.
8. Божі обітниці непорушні
З кожним із цих свят приходить майбутнє виконання обітниці Бога тим, хто повірив у смерть і воскресіння Месії для прощення наших гріхів. Божі обітниці Ізраїлю непорушні (Єр. 31:35-37; Рим. 9:1-5; 11:26-29), і наш Бог ніколи не змінюється (Євр. 13:8). Тільки лише в разі, якщо Божі обітниці Ізраїлю непорушні, обітниці і тим, хто слідує за Месією, не можуть змінитися. Якщо Бог змінив Свою думку про Ізраїль, тоді наші особисті стосунки з Ним (також засновані на заповітній обітниці) нічого не варті!
9. Божий план викуплення — це не більш пізня думка
З самого першого месіанського пророцтва в Бут. 3:15 Творець всесвіту вводить ідею Відкупителя людства. Образ, який поступово вимальовується в Єврейських Писаннях, — це єврей із коліна Юди, з роду Давида, одночасно Бог і людина, народжений у Вифлеємі від діви (Бут. 3:15; 49:10; Іс. 7:14; 9:6-7; Міх. 5:2), і це лише деякі аспекти. Очевидно, що тільки Ієшуа з Назарету ідеально відповідає цьому опису. Образи нашого Відкупителя також є і в усіх святах із книги Левит — від Песаха до Кущів, від Його смерті до Тисячолітнього Царства. Божа любов до нас настільки велика, що Він спланував усе, щоб забезпечити нам шлях примирення із Ним (Ів. 3:16).
10. Краще розуміння Божого Слова
Коли більшість людей читає Біблію, яка є історією людства загалом та Ізраїлю зокрема, це схоже на те, як ми дивимося старий чорно-білий фільм — щось розуміємо, але не все. Проте, якщо ми читаємо Біблію з єврейської перспективи, розуміючи точку зору автора, аудиторію і географічний/історичний контекст, тоді нам стає зрозуміло набагато більше. Фільм раптово стає кольоровим, і на екрані з'являються деталі, про існування яких ми навіть не підозрювали.
Календар у книзі Левит — це не тільки нагадування про Божі священні зібрання для дітей Ізраїлю. Він також дає яскраву картину Божої любові, милості, забезпечення для єврейського народу і всього іншого людства. Він допомагає нам розуміти не тільки єврейський народ, а й Бога єврейського народу, — Бога Авраама, Ісака та Якова... нашого Бога і Його Слово.
Автор — Олівер Мельник / chosenpeople.com
Переклад — Ірина Жежерун для ieshua.org
Последнее: 26.07. Спасибо!
