На русском языке читайте здесь — Что Библия говорит о спасении.
Слово спасіння стало дуже популярним християнським терміном.
Ми згадуємо про Армію Спасіння або про вуличного проповідника, який носить на собі плакат із попередженням про кінець світу.
Але коли ми думаємо про спасіння в термінах християнства, перше питання, яке ми повинні поставити собі:
Спасіння від чого?
Якщо ми говоримо про спасіння від чогось, ми маємо на увазі потребу спасіння від якоїсь небезпеки. Тому, коли мова йде про спасіння, ми перш за все повинні мати в голові чітке розуміння про те, від чого ми, або хтось інший, потребуємо спасіння.
Писання дає чітку відповідь на це питання.
Що ж Біблія говорить про спасіння?
В Євангелії від Івана Іван Хреститель говорить про Ісуса:
«Хто вірує в Сина, той має вічне життя; а хто в Сина не вірує, той життя не побачить — а гнів Божий на нім перебуває» (Ів. 3:36).
Але зачекайте! Я думала, що Бог є Богом любові, а тут йдеться про гнів Божий на тих, хто не вірує.
Чому б Богу не бути більш терпимим?
Тому що Божа мета номер один для всього творіння, навіть для людства, — Його прославлення.
Це найголовніша мета нашого народження. Але наш опір Йому, наша невіра в Нього і те, що ми не дозволяємо Йому через Біблію диктувати нам, як жити, — це ляпас Йому.
Всю історію, після того, як Адам і Єва з'їли плід з Дерева Пізнання Добра і Зла, людство продовжує давати ляпаси Богу своїм опором і відмовою приймати Його владу над ним.
Навіть ізраїльтяни.
І в Посланні до Римлян ми бачимо причину, чому це настільки руйнівне:
«Бо заплата за гріх — смерть» (Рим. 6:23).
Смерть нашої душі.
Остаточна смерть нашого тіла.
Вічна смерть нашого духу.
Бог створив небеса як вічне місце перебування для всіх, хто помре, але за однієї умови:
Ти повинен бути ідеальним — ти повинен бути святим.
Хм, це здається несправедливим. Чи не так?
З першого ж дня все складається проти нас!
Це досить чітко натякає на загибель для кожної людини, тому що, як ми бачимо, в Біблії сказано: «Нема праведного ані одного» (Рим. 3:10) і «Бо всі згрішили і позбавлені слави Божої», і «Тому то, як через одного чоловіка ввійшов до світу гріх, а гріхом смерть, так прийшла й смерть у всіх людей через те, що всі згрішили» (Рим. 5:12).
Але людина — це вічна істота. Наше тіло вмирає, але наш дух вічний. Отже, якщо наш дух не може, згідно з дуже суворими Божими правилами, вічно жити в небесах, залишається одна єдина альтернатива для людства: «Нехай нечестиві йдуть до пекла» (Пс. 9:17).
Це, схоже, свідчить на користь тих, хто зображує християн як злісних радикалів, які кричать, що всі підуть до пекла, якщо не враховувати одну річ.
Бог є любов.
Він дійсно такий, і ось як Він це показав.
Бог знає, що з дня нашого народження ми маємо схильність робити речі, які не слід робити. Біблія по суті говорить наступне: «Бо знає Він створення наше, пам’ятає, що ми — порох» (Пс. 102:14). Це означає, що Бог розуміє людську природу. Він не забуває про те, що ми недосконалі і ніколи такими не будемо.
Тому Він придумав інше правило для небес.
Це правило полягає в тому, що є погані речі, які ми робимо, — погане, що ми зробили, але не хотіли цього, — погані речі, які ми робимо тому, що ми вперті і хочемо робити по-своєму, погані речі, які ми робимо, незважаючи на... будь-яку причину, і є спосіб виправити це все.
Чи озиралися ви коли-небудь назад і чи шкодували про щось, що ви зробили? Дурний вчинок у школі, як, наприклад, списування на іспиті.
Або про щось більше, наприклад, аборт — і біль, і провина, які просто так не зникають?
Є спосіб для того, щоб це зникло.
Це та частина, в якій ми бачимо, що Бог дійсно є любов.
Біблія говорить:
«І майже все за Законом кров’ю очищується, а без пролиття крови немає відпущення» (Євр. 9:22)
Але ось у чому суть.
Ми не можемо бути тими, чию кров можна пролити, тому що жертва повинна бути повністю ідеальною. І це приводить нас тільки до однієї особистості.
Це саме та причина, через яку Ісус прийшов на землю.
«Бо того, хто не знав гріха, Він зробив для нас жертвою за гріх, щоб ми в Ньому стали праведними перед Богом» (2 Кор. 5:21).
Він народився не випадково.
Він прийшов не для того, щоб говорити людям хороші речі.
Він прийшов не для того, щоб сказати, що ми повинні любити і прощати один одного. Він прийшов навіть не для того, щоб зцілювати людей і дати їм краще життя.
Ісус прийшов з однією єдиною метою — щоб померти.
«Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне» (Ів. 3:16)
Це була єдина причина Його народження, тому що, згідно з Божим планом, Він повинен бути тим, хто проллє Свою кров, щоб наші гріхи були прощені.
Бог у буквальному сенсі дозволив Своєму Синові бути вбитим, як злочинцю, щоб дух кожного з нас не провів вічність у пеклі.
Але є умови для цього. Кров Ісуса не дає безкоштовний пропуск до неба всьому людству, що жило, живе і буде жити.
Ми поговоримо про це в наступній статті.
Автор — Розілінд Джукіч / rosilindjukic.com
Переклад — Ірина Жежерун для ieshua.org
Последнее: 19.01. Спасибо!
