На русском языке читайте здесь — Что такое менора? Как она представлена в Библии и в наши дни?
Що таке менора в Біблії?
Думаючи про юдаїзм, ви, можливо, уявляєте собі Зірку Давида, Дерево Життя чи оливкову гілку, проте храмова менора — один із найдавніших єврейських символів.
Храмова менора — це семисвічник, який часто називають в Біблії світильником. Цей унікальний світильник є найважливішим елементом як Скинії, так і Храму. Він був настільки важливим символом в юдаїзмі, що з'являвся в багатьох мозаїках, написах, прикрасах та іншому протягом усієї історії. І він продовжує з'являтись і сьогодні!
Мета та символіка цього храмового предмета надають велику глибину як єврейській, так і християнській вірі завдяки тому, що він представляє. Дозвольте мені пояснити, що я маю на увазі.
Сім гілок та сім лампад
При будівництві скинії Бог наказує ізраїльтянам виготовити із чистого золота складний світильник із рослинними елементами. Хоча деякі сперечаються про окремі аспекти його зовнішнього вигляду, Біблія дає докладний опис кожної гілки та світильників на них (див. Вихід 25 та 37).
«Потім він зробив світильник з чистого золота. Світильник був виготовлений методом кування: його підставка і стебло, його відгалуження і його чашечки, його бруньки та його квіти – все було суцільне з ним… Він також зробив з чистого золота сім його лампадок, щипці для нього та його мисочки для недогарків. Світильник і все його обладнання він зробив з таланта чистого золота» (Вихід 37:17,23-24).
У цих віршах докладно описуються види та кількість квітів, чашечок та суцвіть, які мають бути на кожній окремій гілці. Однак основа світильника не описана, тому на різних зображеннях у різні періоди історії вона виглядає по-різному. Хоча кожна гілка знаходиться на однаковій висоті, шість світильників трохи відрізняються від центральної.
Центральний світильник виконаний у вигляді чаші або раковини, тоді як інші світильники та їх ґноти спрямовані до центрального. Весь виріб виготовлений із чистого золота, а відгалуження відходять від його основи або центру. Таким чином, робиться особливий наголос на цілісності та центральному положенні цього виробу, незважаючи на його практичну роль як джерела світла.
Єврейське слово менора
Слово менора походить від кореня нур, що означає «світити» або «давати світло» (Стронг). Це інша форма іменника нер, що означає «лампада» або «свічка». Слово набуває жіночого роду завдяки закінченню «а», а префікс «ме-» вказує на «засіб чи місце».
Таким чином, ми розуміємо слово менора як «місце світла» або «засіб для світла», що часто перекладається просто як «свічник» («світильник» в суч. укр. перекладі). Значення цього слова стає ще більш вагомим, якщо ми розглянемо роль і символізм менори у Скинії, а згодом і в Храмі.
Храмова менора
Менора служила джерелом світла як у Храмі, так і в Скинії. Але, як і багато елементів у Святому Письмі, менора несе в собі набагато більше сенсу, ніж просто буквальне джерело світла.
Як уже згадувалося, менора символізує вічне світло, що вказує на присутність Ієшуа у Скинії, Храмі і навіть, більше того, у зібранні віруючих та в окремих послідовниках Ієшуа.
Окрім такого прямого представлення Ієшуа, цей символ також вказує на інші важливі історії та значення у Святому Письмі.
Оскільки менора є семисвічником, ми повинні розглянути, чому важливі сім гілок і сім лампад. Ми можемо поставити запитання: де ще у Святому Письмі виділяється число сім?
Можливо, ви вже знаєте, що число сім багато разів зустрічається в Біблії, тому ми не будемо розглядати тут всі можливі згадки. Проте, я думаю, важливо повернутися до початку і звернути увагу на історію створення світу, яка відбувалася протягом семи днів.
Читаючи перший розділ книги Буття, ми бачимо, що Бог створив в кожен день творіння. Цікаво, що Він створив світло в четвертий день. Як це стосується храмової менори?
Якщо ми згадаємо, як влаштована менора, то побачимо, що вона має шість гілок, що відходять від центральної гілки, яка піднімається від основи. Якщо порахувати гілки чи світильники з обох боків, то четверта гілка знаходиться прямо посередині. Таким чином, як і в історії створення світу, ця центральна гілка випромінює дане Богом світло всьому творінню.
Менора — Божий світильник
Менора стояла у внутрішньому святилищі як Скинії, так і Храму. Вона знаходилася в кімнаті перед Святим Святих, часто званій Святилищем. Цей світильник освітлював простір, де також знаходилися жертовник для кадіння фіміаму та стіл для хлібів присутності.
Менора не лише освітлювала Святе Святих, щоб священники могли виконувати свої обов'язки, а й представляла собою вічне Боже світло. Тому Господь дав ізраїльтянам чіткі вказівки щодо використання оливкової олії, щоб менора завжди горіла з вечора до ранку (Вихід 27:20-21).
Ми бачимо згадку про цей принцип у Писанні в 1 Самуїла 3:3: «Божий світильник ще не погас, – Самуїл вже спав у Господньому Святилищі, де стояв Божий Ковчег».
Від вечора до ранку
Оскільки ми знаємо, що світильник горів з вечора до ранку, з цього уривка ми дізнаємося, що наступні події – заклик Господа до Самуїла – відбулися, можливо, безпосередньо перед світанком. Можна запитати, навіщо взагалі в розповіді про цю подію згадується світильник.
З огляду на те, що менора є вічним Божим світлом, що говорить нам практика залишення світильника запаленим на ніч про Божу присутність? Проста відповідь: ми ніколи не буваємо без неї. Але яке це має відношення до заклику Самуїла?
Повертаючись до 1 Самуїла 3:3, ми дізнаємося, що «у ті часи Господнє слово було рідкісним» (1 Самуїла 3:1). Іншими словами, присутність Господа могла здаватися або відчуватися далекою. Однак, перш ніж Самуїл почув голос Господа, ми читаємо: «Божий світильник ще не погас...» (1 Самуїла 3:3) Хоча світло, можливо, і було слабким, воно все ще було!
Іноді присутність Господа здається далекою чи неіснуючою, тоді як насправді Він завжди з нами, навіть у найтемніші часи.
Що сталося з храмовою менорою?
Храмова менора була важливим священним елементом як Скинії, так і Храму. Але що сталося з храмовою менорою після того, як римляни зруйнували Другий Храм? Адже її точне місцезнаходження після цього значною мірою невідоме.
Згідно з переказами, після руйнування Другого Храму в 70 році н.е. римляни забрали храмову менору та інші храмові скарби як трофеї. Це була звичайна практика за будь-якого римського завоювання; таким чином, мабуть, хтось вивіз храмову менору. Що сталося після того, як її забрав Рим, набагато менш ясно.
Деякі зображення менори можна знайти в інших місцях по всьому світу. Наприклад, на Арці Тита в Римі зображено картину, яку багато хто вважає вивезенням храмової менори. Однак деякі свідчення припускають, що Арка Тита може зображати іншу менору. Наприклад, це міг бути один із десяти інших, менших за розміром світильників із Храму Соломона. Це ускладнює пошук справжньої головної храмової менори.
Якщо римляни справді забрали менору та інші храмові скарби, постає питання: куди вони могли її забрати чи де її зберігали? На той час імператором Риму був Веспасіан. Ймовірно, він зберігав трофеї римських завоювань у Храмі Миру. Згідно з переказами, у Храмі Миру зберігалися витвори мистецтва та інші скарби, зібрані римлянами.
Крім того, рабин, що жив у II столітті, Шимон бар Йохай, стверджував, що бачив її у Храмі Миру під час своїх подорожей до Риму. Хоча багато хто роблять здогатки про те, куди могла подітися храмова менора, її місцезнаходження досі невідоме.
Менора та ханукія — ханукальна менора
Говорячи про храмову менору, важливо відзначити відмінність. Храмова менора та ханукальна менора, або ханукія на сучасному івриті, — це різні речі.
Обидві зазвичай називаються менорами. Однак вони пов'язані з різними подіями та виконують різні ролі. Хоча храмова менора була священним елементом Скинії та Храму, ханукія за своїм задумом нагадує про конкретний період єврейської історії.
Замість семи гілок, ханукія має дев'ять. Центральна гілка розташована вище за інші. Шамаш, або свічка-служка, — це назва цієї свічки. Шамаш виконує особливу роль, запалюючи вісім інших свічок.
Це одночасно і явна відмінність, і схожість між ханукальною менорою та храмовою менорою. В обох випадках центральна гілка розташована вище за інші. Однак у храмовій менорі інші лампади вказують на центральну лампаду. Лампади ж ханукальної менори запалюються від центральної лампади чи свічки.
Світло на Святі світла
Щоб краще зрозуміти деякі відмінності між цими двома менорами, важливо торкнутися історії свята Ханука, на яке ми запалюємо ханукію.
Це свято бере свій початок від повторного освячення Храму євреями шляхом запалення храмової менори. Згідно з легендою, запасу олії для менори було лише на один день, але в результаті його вистачило на вісім повних днів. Таким чином, на згадку про це диво Маккавеї та ті, хто були з ними, заснували свято Ханука. Сьогодні це означає вісім днів святкування Божого промислу під час повторного освячення Храму.
Під час Хануки єврейський народ запалює ханукію, дев'ятисвічник ханукальної менори. Щоночі учасники святкування запалюють свічку, використовуючи шамаш як символ чудесної олії та Божого збереження Храму.
Менора в Новому Завіті
Від Виходу до Об’явлення символ світильника з'являється знову і знову. Він є частиною загальної картини Скинії та Храму. Він також символізує зібрання віруючих в Месію. Ці священні місця відзначені всіма священними елементами, які є в них. Включаючи світильник і все, що представляє собою цей символ.
Основа книги Об’явлення — апокаліптичне пророцтво про сім церков. У середині тексту ми знаходимо образ небесного храму, який включає елемент храмового світильника.
Хоча книга Об’явлення згадує цей символ лише кілька разів, ці згадки мають важливе значення. У першому видінні Іван обертається, щоб побачити, хто говорить, і спочатку бачить сім золотих світильників, а серед них «подібного до Сина Людського» (Об'явлення 1:13).
Вічне світло та число сім
Відповідно до тлумачень цього уривка, людина серед світильників — це Ієшуа, джерело вічного світла. Його оточують сім символів вічного світла, кожен з яких містить сім гілок та сім лампад.
Давайте розглянемо світильник як символ зібрання віруючих. Кожен світильник відповідає семи церквам, згаданим у книзі Об’явлення. Ми знаходимо Ієшуа у центрі цих церков.
Окрім того, Об'явлення 2 говорить про покаяння, необхідне, щоб світильники залишалися серед церков. У Об'явленні 2:5 говориться: «Коли ж ні, то прийду до тебе [незабаром] і зрушу твого світильника з його місця, якщо не покаєшся». Іншими словами, Церква втратить присутність Ієшуа як представника вічного світла.
У Об’явленні автор багаторазово пов'язує Ієшуа зі світильником. Фактично, книга згадує на ім'я світильник, а не людину, яка стоїть серед них. Таким чином ми дізнаємося, що світильник символізує в історичному контексті. Крім того, ми бачимо, що він широко використовується і у пророчих текстах.
Менора у вашій домівці
Поки я пишу ці рядки, у мене вдома стоїть декоративна тарілка. На ній зображена менора з написом: «Моліться за мир в Єрусалимі». Враховуючи, що менора є найвідомішим єврейським символом, вона служить чудовим нагадуванням про те, що Господь обрав єврейський народ. Але вона також нагадує мені про обіцянку Його забезпечення та присутності. Крім того, вона вказує на те, що Він має план не тільки для єврейського народу, але й ще не завершений план для язичників.
У Святому Письмі будь-яка згадка про світильник, лампаду або будь-яке інше джерело світла може нагадувати про священний єврейський символ — менору. У ці дні темряви та невизначеності на землі Ізраїлю і в усьому світі давайте ніколи не забуватимемо про обіцянку Його Світла та присутності у нашому житті.
Автор — Лінзі Брудерс / firmisrael.org
Переклад — Ганна Іващенко для ieshua.org
Последнее: 3.12. Спасибо!
