Сім кроків до посилення молитви

Сім кроків до посилення молитви

На русском языке читайте здесь — Семь шагов к усилению молитвы.

Моя молитовна боротьба має глибоке коріння. Духовні пустелі в моєму житті завжди супроводжувалися ослабленим молитовним життям. Поступово я прийшла до розуміння, що це було скоріше причиною, а не симптомом. Я нехтувала чимось дуже важливим, що могло наситити мою втомлену, спраглу душу. Я ігнорувала шлях, який міг не тільки вивести мене з пустелі, але й уберегти мене від цих диких місць. Іноді я зазнаю поразки за крок від своїх добрих намірів, це відбувається, коли я перестаю дивитися на молитву як на предмет, що вимагає практики, вивчення та розвитку. Ми постійно говоримо про важливість молитви, проте часто ми не знаємо (або забуваємо), «як» молитися. Навіть учням самого Ісуса довелося питати в Нього — як їм молитися (Лк. 11:1). Вони побачили щось у відвертій і палкій молитві, з якою Він молився Своєму Отцю, що робило їх дуже далекими від того, щоб молитися так само. Господи, навчи нас молитися! Хоча кроки можуть відрізнятися для різних людей, сім конкретних дій вже дійсно допомогли мені в моїй боротьбі зі слабким молитовним життям.

Підготовка до молитви

1. Визначте час для молитви. Чим більше ми молимося, тим більше ми хочемо молитися. Щоб це спрацювало, вам потрібно вбудувати молитву в режим вашого дня зручним способом: ставте будильник, робіть нотатки або запис у щоденнику. Молитва — це заняття, яке вимагає дисципліни та наполегливості, і ми повинні докладати зусиль.

Молитва — це найважливіша справа у нашому житті, і ми маємо боротися за неї. Не лише у скрутні часи. Важливо те, як ми тренуємося та готуємося до боротьби.

2. Навчіться усамітнюватися. Відійдіть від усього, що відволікає — телефону, комп'ютера, телевізора, постійних джерел шуму сучасного світу — знайдіть спосіб усамітнитися так, щоб ви могли бути і відчувати себе «наодинці з Господом». Це може бути не так вже й просто, якщо ви працюєте далеко від дому протягом багатьох годин, або якщо з ранку до вечора проводите час із зграйкою галасливих і енергійних дітей: нехай молитва буде у пріоритеті. Ваша машина під час обідньої перерви, тихий куточок в офісі, комора в перерві між годуваннями або під час тихої години, або просто тиша в серці, якщо це все, що ви можете собі дозволити — знайдіть усамітнення і моліться. (Лк. 4:42, 5:16, 22:41)

3. Знайдіть позу для молитви. Робіть усе, що вам потрібно, щоб допомогти собі зосередитися на тому, що ви робите. Стійте прямо або на колінах, закрийте очі або дивіться в небо — коли ваше тіло зосереджене, вашій душі легше йти в молитві. Якщо можливо — моліться голосно. Я помітив, що навіть тихого шуму під час молитви достатньо, щоб перешкодити її перебігу, але голосна молитва цілком утримує мій розум від відволікання. К.С. Льюїс зауважив: «Тіло має молитися, так само як і душа. І душі, і тілу краще від цього».

Під час молитви

4. Моліться Писанням. Це чудовий спосіб почати.

Яка це радість для Отця — знати, що Його діти чують Його слова, цінують їх, вірять, що ці слова правдиві, і повторюють їх Йому у відповідь. Дуже багато моїх молитов запозичені зі Святого Письма. Я навіть не усвідомлювала цього, але вони склали словник, що утворює мою молитву. Іноді тому, що прекрасні обіцянки змушували співати моє серце, а іноді тому, що все, що я можу робити — це відчайдушно чіплятися за Його слова.

  • Покажи мені славу Свою. (Вих. 33:18)
  • Відверни очі мої, щоб не бачити марноти. (Пс. 118:37)
  • Дай мені знак, що Ти добрий до мене. (Пс. 85:17)
  • Нехай не оволодіє мною ніяке беззаконня. (Пс. 118:133)
  • Ти — Господь мій; Блага мої Тобі не потрібні. (Пс. 15:2)

5. Моліться палко. Молитва має бути активною. Ми не можемо вступити в контакт з Богом і не стати іншою людиною до того моменту, коли вимовляємо «Амінь»: хоча б на якусь невелику частину. Боріться в молитві, бийтеся нею і дозвольте Святому Духу діяти. Відповіді на молитви – це благословення, але й молитва сама по собі є благословенням. Іноді вона подібна до стогону, що доноситься з пересохлих у пустелі вуст. І ми все ще повинні наполегливо продовжувати її, бо молитва – це не просто плід духовного життя, а засіб його досягнення.

6. Моліться про конкретні речі. Невизначеність може бути смертю для молитви. Не те щоб нам зовсім не можна розпилятися, просто не варто робити це на шкоду прославленню особливих якостей Бога, сповіданню конкретних гріхів або молитвам про якісь речі.

Ми повинні навчитися молитися конкретно і сміливо, завдяки статусу, який ми маємо через Христа, водночас повністю підкоряючись Божій волі. Сміливість і терпіння у вірі, разом зі смиренним підкоренням — це потужна сила.

7. Моліться за інших людей і разом з ними. Молитва покликана об’єднувати дітей Божих, часто людей, яких ми навіть ніколи не зустрічали. У нас один Отець, ми — сім'я, і ми повинні в молитві нести тягарі одне одного. Ми стаємо залученими в битви та перемоги одне одного. Ми починаємо більше піклуватися про людей, за яких молимося, і менше про самих себе. Це ж просто чудово — приходити перед обличчя нашого Отця в одному акорді, із закликами, сповненими любові та турботи одне про одного. Молитва з'єднує церкву разом.

Молитви як стріли

Молитва — це не рецепт чогось, що «спрацьовує» лише тоді, коли ми робимо це ідеально, єдино правильним чином. Але вона ніколи не повинна бути необережною. Необережні молитви — як стріли, що випадково падають біля наших ніг. Молитви, які ми підносимо до Господа неуважно або не докладаючи зусиль, зазвичай роблять не дуже то й багато після того, як вони проголошені (але будьте обережні тут з недооцінкою Бога). З іншого боку, коли постріл здійснюється із зусиллям, бажанням і пристрастю, наші молитви швидко долітають до неба, до престолу самого Бога (Об. 8:4).

Зовсім не арифметика наших молитов — скільки їх має бути;
не риторика наших молитов — якими красномовними вони мають бути;
не їхня геометрія — якої довжини їм бути;
не їхня музика — наскільки солодким може бути їхній голос;
не їхня логіка — наскільки обґрунтованими їм бути;
не їхня методологія — як їх вибудовувати;
навіть не їхня божественність — наскільки добре вчення, але Бога цікавить: палкість духу, яка зцілює багато чого.
(Єпископ Джозеф Холл, 1808)

Бог любить робити зі своїх людей кваліфікованих у дисципліні молитви лучників, чиї молитви, як стріли — палкі й сильні, змінюють життя, приносять зцілення, впливають на наші народи, змінюють історію, об’єднують церкву і, перш за все, являють славу Божу.

Автор — Бонні МакКернан / © 2017 Desiring God Foundation. Website: desiringGod.org
Переклад — Ірина Жежерун для ieshua.org

Пожертвовать

Последнее: 05.05. Спасибо!